17:23 10 березня 2025 р.
Такої сили пожежі, як на цій галицькій нафтовій свердловині, Європа не бачила ні до, ні після цієї трагедії.
Про це розповів відомий львівський історик Микола Бандрівський, пише DailyLviv.com.
Микола Бандрівськмй розмістив на своїй сторінці у FB фото, до якого зробив такий опис : "На цій, понад столітньої давнини поштівці, зображено не Першу Світову війну і не артилерійський вибух. Чорний густий дим на знимці, який на сотні метрів підіймається до неба, це вибух галицької нафти в околиці Борислава влітку 1908 року. І такої сили пожежі, як на цій галицькій нафтовій свердловині, Європа не бачила ні до, ні після цієї трагедії.
А починалося, за словами історика, все доволі прозаїчно.
"Одного погожого ранку на початку 1908 року двоє представників берлінської компанії "Браун і Берман" навідалися у село Тустановичі поблизу Борислава, Вони шукали селян, які б дозволили пробурити нафтову свердловину на їхній земельній ділянці. Багато хто відмовлявся, а Михайло Баб’як погодився і підписав папери, згідно з якими, якщо на його ґрунті відшукають нафту, то він одержуватиме певний відсоток від прибутку. Свердловину закладену на обійсті Михайла Баб’яка назвали претензійно "Ойл Сіті".
Після цього до справи взялася фірма "Голендерський нафтовий синдикат". Вона привезла спеціальне устаткування і почала пробурювати землю на обійсті вже згаданого Михайла Баб’яка. Бурили в тому місці кілька тижнів і 13 червня 1908 року десь по обіді свердловина ніби вклякла на позначці більше кілометра (1016 метрів).
Читайте також: Дружина і дитина канадійця, який заробив мільйони на видобутку нафти на Прикарпатті, потрапили під поїзд
Але за якусь хвилину з пробуреного у землі отвору до неба вдарив небаченої сили фонтан сирої нафти, який сягнув двох сотень метрів заввишки. Одночасно з ним почав посилюватися підземний гул і разом з нафтою пішло виділення газу. Причому, з кожною годиною свердловина виштовхувала на поверхню щораз більші об’єми нафти. Лише за добу із цієї свердловини під страшним тиском вилітало понад три тисячі (!) тонн нафти і 900 тисяч кубометрів газу. Для порівняння, три тисячі тонн нафти це - за даними львівського геолога Василя Дяківа - довжелезний поїзд з 50 сучасних цистерн, кожна з яких містить 60 тонн нафти.
Жодні спроби якось "заткати оту діру в землі" ні до чого не призвели. І з кожною годиною на довколишню місцевість у радіусі понад кілометр почало виливатися що раз більше нафти. Наляканий побаченим селянин Михайло Баб’як, який віддав свою земельну ділянку під буріння свердловини "Ойл Сіті", впав у крайній розпач і повісився.
У ті дні кореспондент видання Petroleum залишив опис того що діялося в Тустановичах на свердловині: "...можна було чути сильний гул і ревіння нафти що виштовхується із землі". Лише через чотири дні - 17 червня потоки нафти вдалося скерувати до нашвидкуруч викопаних збірників довкола яких насипали дамби.
Через два тижні, четвертого липня, знявся над Тустановичами небачений буревій з градом і саме в ту свердловину, "Ойл Сіті", о 14:30 годині влучила блискавка! Вибух і вогонь на ній стався такий, що його бачили навіть з відстані п’ятдесят кілометрів, а фонтан нафти у полум'ї і далі сягав заввишки двісті метрів. А потім почалося найстрашніше: пожежа перекинулася на сусідні свердловини і збірники з нафтою, які були викопані у землі. Запалало усе.
Читайте також: Компанія Комарека і Козицького 20 років видобуватиме нафту і газ біля Меденичів
Тоді імператорський двір у Відні терміново скерував війська до Тустановичів, щоби бодай якось загасити тут пожежу. Першими прибули війська з Перемишля і 150 саперів які вже о першій годині ночі почали споруджувати довкола величезний насипний вал. Одночасно Австро-Угорська імперія оголосила міжнародний конкурс на найкращий проєкт гасіння пожежі у Тустановичах, на який надійшло понад півтораста пропозицій з Англії, Німеччини, Франції, Австро-Угорщини та росії. Однак і після цього свердловина "Ойл Сіті" горіла ще цілих три тижні і вдалося її загасити щойно 15 серпня 1908 року. Отож пожежа тривала 42 дні. Інцидент на "Ойл Сіті" порівнювали з вибухом вулкана Везувій поблизу Неаполя, що стався двома роками раніше, у квітні 1906 року.
З одного боку для місцевих бориславських селян праця на видобутку нафти давала змогу вислизнути із всюдисущих злиднів, а декому давала можливість й "виїхати у світи" і шукати своє щастя за океаном. Бувало й так, що бідний донедавна селянин здобувши роботу на котрійсь зі свердловин у Тустановичах вже за якийсь час міг собі дозволити крутити цигарки з банкнот у 100 корон. А за пару літ того ж селянина вже можна було бачити із простягнутою рукою біля церкви.
У 1909 році нафтові свердловини у Бориславі давали 4% від всього світового видобутку нафти. Більше нафти у той час добували лише США і росія. Тобто, Галичина у ті роки була на третьому місці у світі за видобутком нафти.
Але трагедія зі свердловиною "Ойл Сіті" нічого не навчила місцеву владу і підприємців. Безперервна розробка на тій свердловині тривала аж до 1947 року. І лише у 1952 році її остаточно ліквідували",- розповів Микола Бандрівський.
Читайте також: Газова НП у Розвадові нагадала про вибух нечуваної сили і появу Угерського озера