За кордоном шукатимуть незадекларовані рахунки українців: кого не каратимуть

Однак передбачили послаблення для осіб, у яких на рахунках за кордоном менш як 250 тисяч доларів.

Про це інформує Судово-юридична газета, пише Dailylviv.com.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №8131 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки щодо виявлення активів, які не були задекларовані платниками податків. За відповідне рішення проголосували 263 народних депутати.

За словами авторів ухвалення законопроєкту сприятиме забезпеченню впровадження Україною двох міжнародних стандартів у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

1) Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS));

2) Стандарту щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).

Як зазначається у пояснювальній записці Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS) або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (далі − Загальний стандарт звітності CRS) – це міжнародний стандарт, схвалений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) 15.07.2014, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації про фінансові рахунки у фінансових установ та щорічно обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями – партнерами з обміну в автоматичному порядку.

Відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків, а у певних випадках і серед їх контролюючих осіб, виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до податкової адміністрації країни-учасниці. Зазначена податкова адміністрація надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків, тобто передає інформацію про підозрілі рахунки на Батьківщину їхніх власників.

У 2021 році Верховна Рада схвалила закон, який передбачає впровадження автоматичного обміну інформації після приєднання податкової до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), далі – Багатостороння угода CRS). А наступного року відбулося приєднання до угоди

Впровадження Загального стандарту звітності CRS включає:

встановлення зобов’язання для фінансових установ щодо здійснення due diligence (належна комплексна перевірка) за правилами розділів ІІ – VII Загального стандарту звітності  CRS;

застосування у національному законодавстві термінології, передбаченої Загальним стандартом звітності  CRS, та використання коментарів до Загального стандарту звітності  CRS під час його тлумачення фінансовими установами та контрольними органами;

створення ефективної системи контролю за дотриманням фінансовими установами вимог щодо встановлення підзвітних рахунків та подання звітності за такими рахунками відповідно до розділу ІХ Загального стандарту звітності  CRS.

Закон, зокрема  спрямований на імплементацію зазначеного стандарту звітності. Він, серед іншого, встановлює правила автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, перевірки рахунків.

Згідно з документом, якщо після застосування процедур належної комплексної перевірки у фінансового агента(банка) виникає обґрунтована підозра про те, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри. Тобто якщо банк наприклад підозрює, що власник рахунка юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою, то банк вимагатиме пояснень. Ігнорування відповіді на цей запит або надання інформації, яка не спростовує підозри є підставою для закриття рахунка такої юридичної особи. Інформацію про проведені перевірки банк має зберігати протягом 5 років.

Водночас згідно з документом, якщо на рахунках українця за кордоном менш як 250 тисяч доларів, то податкова не буде використовувати дані про такі рахунки для нарахування податкових зобов’язань, тобто, зокрема нічого доплачувати не доведеться.

Також банк може розірвати угоди з клієнтом, який подав неправдиву інформацію про підзвітний рахунок. В разі ж якщо фінансова установа продовжить працювати з «підозрілим» клієнтом на неї очікує штраф, що не може перевищувати 100 мінімальних зарплат(наразі понад 600 тисяч гривень). Водночас передбачено перехідний період протягом якого штрафи не будуть стягувати.

У разі припинення договірних відносин, банк повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.

Передбачається, що банки зобов’язані щороку до 1 липня подавати до контрольного органу звіт про підзвітні рахунки.

Також визначається, що на запит контрольного органу стосовно підозрілих рахунків, банки зобов’язані провести перевірку такого рахунка на предмет можливої підзвітності.

Крім цього встановлюється зобов’язання для банків звітувати про підзвітні рахунки. В разі виявлення помилок у звіті банк може повторно його подати не пізніше 1 серпня року наступного за звітним. В разі виявлення у звіті незадокументованих рахунків податкова матиме право призначити позапланову документальну перевірку.

Інформацію про підозрілі іноземні рахунки закордонним колегам передаватиме Державна податкова служба.

Також документ передбачає імплементацію міжнародного стандарту обміну інформацією за запитом (EOIR)

В рамках цього збільшується  для юридичних осіб – резидентів мінімальний строк зберігання первинних документів з трьох до п’яти років, для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні, нерезидентів, які ведуть діяльність через постійні представництва (включаючи партнерства), та визначених інших суб’єктів господарювання;

впроваджується до Податкового кодексу України визначення терміну «партнерство»;

- уточнюються правила надання інформації на запит контрольних органів банками та іншими суб’єктами інформаційних відносин для виконання зобов’язань ДПС як компетентного органу України відповідно до міжнародних конвенцій, які містять положення про обмін інформацією для податкових цілей (для збору інформації за запитами компетентних органів інших держав); 

- передбачаються для резидентів України, які на договірних умовах надають послуги щодо управління або адміністрування іноземними трастами, зобов’язання інформувати органи ДПС про укладення відповідних договорів, зберігати на території України та надавати на запит контрольного органу документи про структуру власності,  первинні документи та окрему фінансову звітність щодо діяльності іноземних трастів;

- вводиться для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні та для нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність, що утворює постійне представництво, зобов’язання розкривати контрольним органам інформацію про структуру власності та КБВ відповідно до вимог, аналогічних тим, що застосовуються до юридичних осіб, які зареєстровані в Україні.

Нацбанк пом'якшив валютні обмеження: кого стосується

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook