У вересні на Прикарпатті зросли ціни на одяг та взуття

Державна служба статистики нині констатує, що ціни на споживчому ринку поступово зростають. Така тенденція спостерігається практично у всіх регіонах держави. Приріст цін у вересні склав від 1,5-2,0% у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Черкаській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Одеській, Кіровоградській, Вінницькій областях до подекуди майже до 3% у Миколаївській, Харківській, Хмельницькій, Волинській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Херсонській, Рівненській, Сумській, Полтавській, Закарпатській областях та у місті Києві.

Більш за все у першому місяці осені подорожчали яйця (близько 30%). Ціни на сало, масло, м’ясо, напівфабрикати та м’ясні вироби, макарони, хліб, молоко, рис підвищилися десь на 1,1-1,5%. Суттєво збільшилися ціни на одяг та взуття (близько 8% та 9% відповідно). Це зумовлено перш за все зростанням курсу валют, від якого залежить ціна на імпорт. Трохи у вигіднішому становищі опинилися вітчизняні виробники одягу та взуття, продукція яких, наприклад, має доступні ціни на step.mk.ua.

Вітчизняним підприємствам вдається тримати привабливі ціни за рахунок меншої собівартості продукції у порівнянні з імпортом. Це можливо завдяки відсутності митних видатків, невеликим витратам на транспорт і рекламу тощо. Крім того, враховуючи українські реалії щодо купівельної спроможності більшості населення, багато виробників та рітейлерів досі тримають ціни майже на рівні закупівельних чи то роблять суттєві знижки на товар.

Щодо зростання цін на інші категорії товарів, у вересні подорожчали тютюнові та алкогольні вироби, паливо і мастила, транспорт, комунальні й освітні послуги. У той же час трохи порадувало зменшення споживчої вартості овочів та фруктів, гречки, риби та продуктів з неї, цукру, соняшникової олії — загалом на 3,5-0,5%.

Проте експерти ринку радять поки що не розслаблятися: адже цінове зростання зараз перебільшило навіть липневі розрахунки НБУ, згідно з якими інфляція у ІІІ кварталі мала б бути на рівні 13,3%. До речі, Нацбанк ставить у провину такій негативній тенденції прискорене зростання цін на сировину й виробничі видатки, а також пожвавлення ринкового попиту на тлі підвищення заробітних плат.

Регулятор не виключає подальшого зростання цін. У свою чергу, високі поточні показники зростання вартості товарів та послуг можуть спровокувати зміну тренду останніх двох років, коли спостерігалося покращання інфляційних очікувань. Втім, в НБУ прогнозують, що показник інфляції у річному вимірі матиме тенденцію уповільнення до кінця поточного року. Перш за все це станеться за рахунок високої бази порівняння минулого року, очікуваної помірної волатильності обмінного курсу, поступового зменшення ефектів так званих «інфляційних сюрпризів». Якщо інфляційний тиск з боку споживчого попиту буде наслідком підвищення соцстандартів, що не підкріплені зростанням економіки, або якщо інфляційні очікування суттєво погіршаться, Нацбанк може запровадити жорсткішу монетарну політику та підвищити облікову ставку.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook