Загинув львівський телережисер Василь Яворський, співавтор проєкту Історія Героя (відео)

Про це повідомив ТРК "Перший Західний", пише Dailylviv.com.

"Трагічна звістка з фронту – наш колега, режисер Василь Яворський загинув, як військовий, боєць за справедливість і Герой! Василь – співавтор проєкту «Історія Героя». 

Його документальні стрічки, не давали забути тих, хто загинув за мирне небо, правду, за нас. Він той, хто розповідав про Героїв, а тепер став ним сам.

Він назавжди залишиться в наших серцях.

Колектив ТРК «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ» висловлює щирі співчуття сім’ї, родині, близьким.

Вічна пам’ять Герою",- написали колеги.

Журналістка Ксенія Клим поділилася спогадами про Василя Яворського:

"Від вечора п’ятниці перегортаю наші спільні знимки у телефоні. 

Вже нема сліз. Від 2014-го я їх вже виплакала. Є тільки дика, люта ненависть. 

Крайній раз ми бачилися на передовій у День Незалежності, коли привезли тобі тепловізор. Виявилося, що у твоєї групи його не було(( а орки від вас за якихось 40 метрів на другому березі річки. І ви щоночі були «сліпі», у ворога, як на долоні. 

Колись ми разом зробили фільм «Історія Героя Дмитра Ґудзика» і на конкурсі журналістських робіт їм. Героя України Тараса Матвіїва вибороли перше місце, а разом з ним і премію, за котру і придбала той тепловізор. Якби я знала, що бачимося востаннє….

Наступного разу ми не пересіклися на передовій, бо ти поїхав додому одружитися із своєю коханою Світланою. Я дуже поважаю чоловіків, котрі шанують і бережуть своїх дружин і сім’ї. Ти завжди з особливою любов’ю говорив про свою кохану Світланку і синів. 

До цього клятого 24 лютого ми назбирали море матеріалу на кілька фільмів. Це мав бути про захисників Луганського аеропорту та Героїв-водіїв МТЛБ, які евакуйовували хлопців з Донецького аеропорту. Але ще задовго до 24 лютого ти оббивав пороги військкоматів щоб стати у лави бригади ТрО, які тільки почали формуватися. І 24-го ми поставили наші «Історії Героя» на паузу. 

Перечитувала наші переписки…. Ще кілька тижнів тому ти писав: «Вже наступного разу приїзди десь в околиці Бєлгорода, ми моцно сунемо орків до кордону…» Я завжди тішилася вашому оптимізму і пригадую, що написала тобі, що йду в армію, бо без тебе до Перемоги у студії мені нема що робити…

Василю….

Нема сліз…. їх ми виплакали за усі ці роки нашої спільної роботи заради наших Героїв - живих і тих, хто вже у Небесному Легіоні…

Василю… 

нема сліз… є тільки дика лють на ворогів і дика жага пімсти Твоє смерті, Великий Лицарю

До зустрічі в Бога, побратиме".

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook