Солдати зі США стали сержантами поблизу Львова

Близько сорока військовослужбовців американських збройних сил пройшли відповідний курс підготовки та отримали підвищення до сержантських звань. Особливістю є те, що всю підготовку та своєрідні іспити, які, як правило, відбуваються лише на території США, вони проходили та складали на базі міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 

На відміну від Збройних Сил України сержантський та старшинський корпус американської армії є реальною дієвою основою боєготовності та дисципліни як кожного підрозділу, так і великих угруповань. Саме тому відбір та підготовка сержантів у американців - справа не масова, а ретельного відбору. Кандидат на складання сержантського іспиту має щонайменше три, а то й чотири роки прослужити на початкових солдатських ланках. Зарекомендувати себе в реальних діях, бути фізично витривалим та - головне - мати високий рівень інтелектуальної підготовки (IQ). Все визначається спеціальними тестами, де підробити чи купити результати просто неможливо.

- Ми переконані, що успіх в бою будь-якої західної або американської армії забезпечать саме сержанти, - розповів бригадний сержант-майор Марк Менор. – Тому подібні курси в нас проходять постійно. Ми докладаємо великих зусиль, щоб незалежно від того де, в якій точці світу, відбуваються ці курси, вони мають бути підготовлені та проведені на високому рівні. База в Україні дозволяє нам провести ці іспити на дуже якісному рівні.

Саме складання іспиту триває три тижні. Підготовка до нього забирає ще кілька місяців. За цей час кандидати на сержантські нашивки мають скласти іспити з тактичної, вогневої, медичної, психологічної, спеціальної підготовки, а також з психології керування колективом і умінням бути лідером навіть у складних умовах, коли люди виснажені морально і фізично. Складання іспиту триває майже цілодобово - і в день, і в ночі. Це зроблено для того, щоб люди відчули фізичну та моральну виснаженість, зрозуміли відчуття голоду, злості та багато інших емоцій, які потрібно вміти тамувати в собі, щоб бути командиром за будь-яких обставин. 

Церемонія випуску чимось нагадує собою традиції давньоримських легіонерів, які в будь-якому куточку світу підтримують одні і ті ж ритуали та символи.  Діючі сержанти та інструктори вишиковуються навколо строю кандидатів, що успішно склали іспит. Потім перед всіма виступає капелан з традиційною промовою. Вона відрізняється від звичних нам молитв. Тому що в американських збройних силах служать люди різних віросповідань, і священик не читає молитву якоїсь конфесії, а просто, від імені всіх присутніх дякує Господу, за сили і наснагу долати армійські труднощі, за те, що дарував кожному з них шлях оборонців рідної землі. Проте кожен боєць в строю чи навколо мусить зняти головний убір і схилити голову. Далі всі кандидати хором читають присягу сержанта. Причому роблять це не з листочка паперу, а напам'ять, і запнутись чи забути слова вважається серед американських сержантів великим соромом. А сержанти, що стояли навколо, також підтримували кандидатів і разом з ними промовляли слова присяги. Для порівняння, за останні 10 років моїх репортажів з ритуалів складання Військової Присяги на вірність Українському народові, яка включає в себе лише шість (!) речень, я ще ні разу не бачив, щоб солдати зачитували її без папірця, вивчивши на  пам'ять. 

Після цього відбувається ритуал вручення сертифікатів та адміністративних документів про завершення курсу. Його проводить головний бригадний старшина, який, крім всього іншого, найбільш успішним кандидатам може дати свою особисту відзнаку. Цікаво, що всі рухи під час ритуалу проводять тільки стройовим кроком. Не залежно від того, хто це робить - полковник чи рядовий. Навіть вручаючи сертифікати бригадний старшина переходив від одного солдата до іншого тільки стройовим кроком.  Далі до військовослужбовців підходять визначені старшини з більш досвідченого складу, і вони зривають з колишніх рядових знаки розрізнення їх минулих звань та прикріплюютьть нові. Завершує ритуал виконання бадьорої армійської пісні, яка є неформальним гімном збройних сил США.  

Тарас Грень, Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України (м. Львів).

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook