Уже зареєстровано понад 68 тисяч воєнних злочинів росії в Україні, - Стефанішина

Dailylviv.com публікує інтерв'ю з Ольгою Стефанішиною, віцепрем’єркою-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Цей матеріал підготовлений у рамках Проєкту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК)».

– Україна і ввесь світ стали свідками безпрецедентної жорстокості рф та зневаги до міжнародного права, - розповідає Ольга Стефанішина. - Уже зареєстровано понад 68 тисяч воєнних злочинів росії. ​​Сьогодні Генпрокуратура розслідує 171 випадок сексуального насильства. Це справи, в яких постраждалі були готові свідчити. Реальний масштаб злочинів значно більший; бойові дії тривають, ми не маємо даних про ситуацію на тимчасово окупованих територіях. Нагадаю, що сексуальне насильство під час війни – це воєнний злочин, який не має терміну давності. Постраждалі можуть повідомити про нього будь-коли, щойно будуть готові до цього. Досвід інших країн показує, що це може бути через 10 і навіть 30 років. 

Попри те, що основна частина насильства, зокрема сексуального, вчиняється щодо жінок і дівчат, для російських злочинців не існує статевих чи вікових обмежень. Серед постраждалих жінки та чоловіки абсолютно різного віку, а також неповнолітні. 

Одразу після оприлюднення перших фактів скоєння росіянами таких злочинів, спільно з міжнародними партнерами ми започаткували єдиний механізм реагування на насильство. Підписали рамкову угоду про співробітництво між Урядом України й ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству в умовах війни та розробку Імплементаційного плану для її реалізації. 

Нещодавно Україна стала співголовою у новоствореному Глобальному альянсі з попередження сексуального насильства, до якого вже приєдналися 13 країн світу, включно з Австралією, Японією, США, ОАЕ, і ми розраховуємо, що з часом учасників стане більше. Робота в межах Альянсу дозволить посилити співпрацю з іншими країнами та, зрештою, забезпечити відповідальність росії за скоєні злочини, зокрема сексуального насильства.

– Як Україна реагує на прояви сексуального насильства, до яких вдаються російські агресори? Ким вони фіксуються та яка подальша доля цієї сумної статистики? Чи будуть зафіксовані випадки, подані на розгляд міжнародних організацій та міжнародних судів? На яку реакцію з їхнього боку можна розраховувати?  

– Щойно українська армія звільняє території від окупації, там починають працювати правоохоронні органи, зокрема поліцейські у складі спеціалізованих мобільних груп. Вони фіксують, зокрема і випадки сексуального насильства. Вся інформація подається до прокуратури. Дані про зафіксовані випадки насильства також надаються Офісу Міжнародного кримінального суду. Разом з тим, ще на початку березня 2022 року Міжнародний кримінальний суд розпочав власне розслідування, створивши спільну слідчу групу, до складу якої входять кілька європейських судових органів. Аби посилити роботу в цьому напрямку, Уряд України ухвалив проєкт двосторонньої угоди про створення Офісу Міжнародного кримінального суду в Україні. 

Зауважу, що міжнародні організації, зокрема такі, як ООН, теж фіксують ці випадки. Під час останньої зустрічі зі  Спецпредставницею Генерального секретаря ООН щодо запобігання сексуальному насильству Прамілою Паттен домовилися посилити співпрацю щодо обміну такою інформацією, а також провести всеохопний аналіз українського законодавства для вдосконалення нормативної бази щодо переслідування за злочини сексуального насильства. Наше законодавство має бути комплексним, аби ні через рік, ні через 10 років кривдники не змогли уникнути відповідальності. Покарання за скоєні злочини – єдиний можливий шлях досягнення справжньої справедливості.

– Важливо надавати дієву допомогу потерпілим. В умовах війни зробити це непросто, особливо на територіях, де точаться бої, або на прилеглих до них. 

– До 24 лютого 2022 року ми вже розбудовували мережу запобігання та протидії домашньому та ґендерно зумовленому насильству. Уряд вперше виділив державну субвенцію на створення притулків та кризових кімнат допомоги постраждалим. Працювали гарячі лінії допомоги, спільно з нашими партнерами з Фонду ООН у галузі народонаселення ми запустили мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. Усі ці сервіси та служби продовжили працювати й після широкомасштабної агресії та перелаштували свою роботу, зокрема на допомогу тим, хто зазнав насильства під час війни. 

У перші місяці після вторгнення наші притулки давали тимчасовий прихисток тим, хто був змушений втікати від бойових дій та окупації. Але ми розуміли, що в умовах війни наявних сервісів допомоги недостатньо. Необхідно було створити таке місце, де постраждала людина відчувала б максимальну довіру, підтримку і, зрештою, отримавши допомогу, захотіла розказати про пережите. Так і з'явилася ідея створення Центрів допомоги врятованим. Наразі в Україні вже працює 7 таких Центрів: у Києві, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Чернівцях, Мукачеві та Полтаві. І ми плануємо масштабувати їхню кількість. Паралельно створюються сервіси онлайн допомоги, зокрема такі, як психотерапевтична платформа «Аврора», аби наші громадяни, перебуваючи навіть у тимчасовій окупації, за наявності мобільного зв'язку могли звернутися за психологічною, юридичною та інформаційною підтримкою.

– 15 березня 2023 року відбулася презентація єдиного онлайн-майданчика «Платформа допомоги врятованим». До його створення ви маєте безпосередній стосунок. Що підштовхнуло до появи цієї платформи і яку користь від неї матимуть українці, котрі потерпіли через російську агресію?

– Коли постраждалі з тимчасово окупованих та деокупованих регіонів опиняються у відносній безпеці, вони часто не знають, як і куди звернутися за фаховою безоплатною допомогою. Інформація про доступні сервіси розрізнена. Відтак ми побачили потребу створити єдиний майданчик, що спростить пошук необхідних перевірених служб допомоги. Так і з’явилась "Платформа допомоги врятованим". Вона містить ключові урядові гарячі лінії, адреси Центрів допомоги врятованим, контакти сервісів психологічної, соціальної та правової підтримки. Що важливо: усі служби, розміщені на платформі, є перевіреними, конфіденційними та безоплатними. Сайт також містить інформацію, яка допоможе громадянам розпізнати негативні стани, спричинені насильством,  алгоритм дій для тих, хто став жертвою насильства, або поради для родичів та близьких постраждалих. Фахівці, які працюють з постраждалими, можуть знайти поради по роботі на базі найкращих міжнародних стандартів і протоколів. 

Інтерв'ю вів Володимир Доброта.

Урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії насильству - 15-47.

Урядова «гаряча лінія» з гуманітарних питань - 15-45.

Російські окупанти почали вчиняти злочини проти людяності, - міністр оборони

Список російських військових злочинців, які брали участь у звірствах у Бучі, - розвідка України

Російські військові – це не регулярна цивілізована армія, а вбивці, мародери і ґвалтівники