Залишки, ймовірно, крилатої ракети знайшли у Ходорівській тергромаді. Про токсичне пальне не повідомляють

Про це інформує департамент з питань цивільного захисту ЛОВА, пише DailyLviv.com. 

"У селі Сугрів, що в Ходорівській ТГ Стрийського району, під час польових робіт виявлено залишки, ймовірно, крилатої ракети.

Зовні вони подібні до елементів двигуна.

Як запевняють надзвичайники, небезпеки не становить", - йдеться в повідомленні.

Однак, за словами фахівців, небезпеку становить пальне, якщо воно не вигоріло до моменту збиття чи падіння ракети.

Докладно це описали Texty.org.ua ще в червні 2022 року.

"У середині червня 2022 року Нацполіція Тернопільщини повідомила про отруєння кількох правоохоронців, які працювали на місці падіння ворожих ракет у Кременецькому районі. Отруйні речовини містилися в ракетному паливі. Це одне з перших офіційних повідомлень про такі випадки, хоча про токсичність речовин, на яких літають ракети, знають і фахівці, зокрема з Держслужби з надзвичайних ситуацій, і військові, які безпосередньо працюють з ракетними загрозами. Утім, для широкого загалу хімічна небезпека ракет неочевидна. ТЕКСТИ розповідають, чому нею не слід нехтувати.

Крилаті й балістичні ракети, які запускають росіяни, працюють з допомогою двигунів. Для балістичної ракети двигун потрібен лише на першому етапі — під час зльоту та набору висоти і швидкості. Саме на цю частину польоту розрахований і запас палива. Отже, коли балістичну ракету збивають або вона сама приземляється й вибухає, у ній залишків пального майже гарантовано не буде.

Інша річ — крилата ракета, запас палива в якій розраховано на весь час польоту, до того ж зазвичай ідеться про максимальну дальність. Однак, по-перше, росіяни часто цілять по об’єктах, розташованих ближче, а по-друге, наші системи ППО можуть збити ці ракети далеко на шляху до цілі — наприклад, через 500-600 км після старту, коли до об’єкта залишалося ще 1000-1500 км. Так уламки, які буде знайдено на полі чи поблизу поцілених об’єктів, майже гарантовано міститимуть залишки токсичного авіаційного пального. І хоча ракета під час збиття / контакту з землею може вибухнути та згоріти, немає жодної гарантії, що пальне вигорить повністю.

“Усі ворожі крилаті ракети типу Х-555, Х-101, сімейства 3М14/3М54 калібр та крилаті ракети 9М728/9М729 для комплексу Іскандер-К оснащені малоресурсними турбореактивними двигунами, які працюють на дециліні Т-10. Сама крилата ракета, фактично, — це великий бак з паливом. Наприклад, у Х-101 цього палива близько півтори тонни. Це спеціальне паливо — токсичне для вдихання, смертельне при ковтанні й таке, що подразнює шкіру”, — каже експерт 7.62 Project Станіслав Маньков, який спеціалізується на вивченні ракет.

Хімія з радянських складів

За словами експерта, небезпека зросла тому, що росіяни приблизно з початку травня 2022 року почали використовувати проти об’єктів в Україні архаїчні радянські ракети Х-22. Пальне для них таке небезпечне, що під час заправки команда використовує костюми хімзахисту. Зокрема їх використовували проти наземних цілей в Одесі та області, а також на Донбасі.

“Крилаті ракети типу Х-22 — це габаритні та важкі (стартова маса до 6000 кг) зразки озброєння. Ба більше, їх оснащено ракетним двигуном на рідкому двокомпонентному паливі. Як паливо використовують суміш ТГ-02, як окиснювач —розчин АК-27И на базі азотної кислоти. Це високоагресивні й токсичні речовини. Обслуговування такої ракети — ще та “пригода”. У вас є дванадцятиметрова титаново-сталева біда з триметровими крильцями, яку треба підкотити на спеціальній "тарі" під бомбардувальник. Ракету слід підняти та підвісити на тримач літака. Потім — заправити безпосередньо перед пуском: залити в неї кілька тонн токсичних та їдких речовин. Заправку виконують у спеціальних захисних костюмах та ізолювальних протигазах, до того ж контролюють газоаналізатором можливі витоки компонентів ракетного палива в атмосфері”, — розповідає експерт.

За словами Манькова, токсичність пального Х-22 найвища серед інших крилатих і балістичних ракет, які Росія використала проти нас. Максимальна дальність пуску ракети Х-22 становить 600 км, проте росіяни перейшли на запуски цих ракет на дальності до 200-300 км, для мінімізації ймовірного збиття нашими системами ППО та через низьку надійність самої крилатої ракети Х-22.

Отже, найбільша небезпека “стикнутися” із залишками таких ракет — у мешканців прикордонних і південних регіонів, куди їх можуть запускати з акваторії Чорного й Азовського морів. Утім, нижчий рівень небезпеки від пального в “калібрах” чи Х-101/555 (найімовірніше, у новині про Тернопільщину йдеться саме про таку ракету) — “нижчий” дуже умовно.

Не вдихати, не обійматися

Удихати пари й ковтати пальне, “зливати” його для заправки тракторів чи автомобілів, виготовляти з ракет із залишками пального сувеніри, копирсатися в залишках — також небезпечно. Воно так само обпікає дихальні шляхи, отруює ґрунти, водойми й тамтешніх мешканців. Очевидно, що в разі падіння в полі про навколишні посіви треба забути, а ґрунт ретельно перевірити.

Проблема полягає ще й у тому, що часто після падіння ракети довкола її решток збирається натовп цивільних, а іноді військові чи сапери навіть не встигають визначити, елементи якої ракети впали на землю. Саме тому причинно-наслідковий зв’язок між симптомами отруєння й тим, що хворий мав контакт з токсичним пальним, не завжди можливо встановити.

Тому експерти й рятувальники застерігають: хімічна небезпека, небезпека смертельного отруєння має бути ще одним переконливим аргументом — не підходити, не чіпати залишків ракет, не “обійматися” з ними “на пам’ять”. Краще залишити фахівцям з’ясувати всі можливі типи небезпек, які можуть містити уламки, й дати їх знешкодити за допомогою спеціальної техніки. І не випробовувати на собі, чим саме окупанти цього разу заправили свій “смертельний привіт”.