Печі для крематорію вже доставили до Львова з Іспанії
13:58 12 грудня 2025 р.
Навесні крематорій має запрацбвати.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У Львові на Голосківському кладовищі триває будівництво крематорію. Львівський крематорій стане першим в Україні об'єктом із новітнім європейським обладнанням. Дві печі для кремації, які виготовляли в Іспанії, вже привезли до Львова. Кожна піч зможе виконувати до 10 кремацій на день. Попередньо, запрацює крематорій вже весною.
«Печі до крематорію виготовляли в Іспанії. На кінець листопада вони вже були готові і їх відправили до Львова. Однак трохи часу зайняв процес розмитнення.
Сьогодні печі розвантажили на складі підрядника, який виконує будівництво крематорію, у присутності представників виробника. Відтак, після завершення робіт з облаштування місця під печі у самій будівлі крематорію, перевеземо їх туди для монтажу і наладки. Це вже буде наступного року», - повідомив Максим Путря, керівник ЛКП «Муніципальна обрядова служба».
Візуалізація майбутнього крематорію Відтак запрацює львівський крематорій весною 2026 року. До цього часу планують завершити будівництво самої споруди крематорію, змонтовані печі, і розпочнуть інтер'єрі роботи зовні і роботи з доброустрою.
Станом на сьогодні на будівельному майданчику виконано монтаж опалубки перекриттів та тривають роботи з улаштування утеплювача та армування під подальше бетонування. Вже забетоновано 20% площі перекриттів та 100% склепіння.
Стан будівництва крематорію Після завершення влаштування перекриттів розпочнуть монтаж гідробар'єра та супердифузійної мембрани по осях.
Виконано бетонування чорнової підлоги - 90%.
Влаштовано мурування зовнішніх стін з керамічного блока по периметру будівлі - 80%. Після завершення мурування зовнішніх стін перейдуть до встановлення віконних блоків та утеплення фасадів із монтажем кріпильних елементів під клінкерний фасад.
Виконано бетонування поперечних балок над стінами - 90% і триває бетонування парапетних елементів по периметру будівлі.
Стан будівництва крематорію Також розпочато роботи з улаштування зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення. Роботи виконуються згідно з календарним графіком та узгоджені з технічним і авторським наглядом.
На кінець січня - початок лютого 2026 року заплановано демонтаж баштового крана після завершення всіх складних монтажних процесів. Після демонтажу передбачено прокладання газопроводу через звільнену ділянку.
Стан будівництва крематорію
Нагадаємо, роботи з будівництва крематорію на Голосківському кладовищі розпочалися зразу ж після закладення капсули під будівництво - 2 січня цього року. Найперше провели підготовчі роботи - розчищення території та демонтаж усіх будівель, які там були. Паралельно тривали тендерні процедури. У червні отримали експертний висновок проєкту, і вже в липні уклали договір з підрядною організацією. Далі у серпні отримали дозвіл на початок будівельних робіт і розпочали земляні роботи - підготовку котлованів під фундаменти, встановлення огорожі по периметру об'єкта, підведення тимчасового електроживлення та освітлення.
Проєкт будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря обрали на Всеукраїнському відкритому архітектурному конкурсі у 2021 році. Переможцем конкурсу став проєкт авторського колективу: Заботін Павло, Копейкіна Любов, Копейкін Віктор, Кобец Олена. Це команда архітекторів родом із Маріуполя, що працює у Берліні.
Стан будівництва крематорію
Сам проєкт крематорію лаконічний, квадратної структури 40 на 40 метрів - 1600 м кв. Також передбачено колумбарний парк, який реалізують у наступних чергах.
Основним у проєкті є водяний басейн, що символізує ріку життя і вічність, та міст над ним, як метафора переходу між двома світами. Цей задум акцентує увагу на важливості останнього шляху, який має пройти покійний у супроводі близьких.
Будівля розташована на осі, яка веде від входу через символічний ліс до білосніжної зали прощання. Чорні об'єми крематорію та площі колумбарію підкреслюють контраст між життям і смертю, теплом і холодом. Простір організований так, щоб створити умови для глибокого емоційного усвідомлення моменту прощання.
Наскрізний прохід ділить будівлю на дві зони: технічну, де відбувається кремація, та вітальну з каплицею й адміністративними приміщеннями. Поєднання водного басейну та архітектурного рішення сприяє створенню атмосфери спокою і гармонії, дозволяючи близьким осмислити момент прощання в комфортних умовах.
Загальна вартість робіт з будівництва крематорію орієнтовно 170 млн грн Роботи відбуваються за кредитні кошти, адже бюджетні кошти місто спрямовує на допомогу військовим і соціальні речі.
Натомість скільки буде коштувати кремація померлого, будуть розраховувати після запуску крематорію в роботу. Тариф визначатимуть відповідно до встановлених нормативів, з врахуванням роботи самих печей та всього обладнання крематорію. Орієнтовно це буде коштувати 4 - 5 тис. грн А остаточне поховання померлого після кремації буде відбуватися за волевиявленням людей, які звертатимуться.
Необхідність крематорію у Львові є актуальною через:
- обмеженість місця на кладовищах. Львів має обмежені площі для нових кладовищ, а розширення чинних є проблематичним через щільну забудову міста та обмежену доступність землі;
- кремація є більш екологічним варіантом, ніж традиційне поховання, вона зменшує навантаження на ґрунт, підземні води та повітря;
- поховання урни з прахом є дешевшим варіантом у порівнянні з традиційним похованням.
За даними ЛКП «Муніципальна обрядова служба, урни з прахом дозволять суттєво економити місце кладовища. На місці одного традиційного поховання можна розташувати до 20 урн з прахом.
В Україні крематорії є у Києві, Одесі та Харкові, але там є печі старого зразка. У Львові ж буде перша сучасна піч.
Перед тим як стартував архітектурний конкурс на проєкт крематорію, у мерії провели велику зустріч усіх єпископів Львова, які підтримали цей процес.
До слова, майже кожне європейське місто має можливість кремації. Як правило від 60% мешканців країн ЄС заповідають, щоб їх кремували. В Чехії це 90%, в Японії це також понад 90%.
Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook
