Львів-Краматорськ: боротися із коронавірусом одними лише гаслами не вдасться

19:53 29 вересня 2020 р.

Медики, освітяни і бізнесмени сходу і заходу України розповіли, як пристосовуються до нових умов праці під час епідемії.

Підготовка додаткових місць у лікарнях, дистанційне навчання, неспроможність клієнта платити за товари і послуги – все це ми вже пережили під час першої хвилі коронавірусу. Але настає холодна пора року, а з нею – висока ймовірність нового наступу інфекції. Як встояти і вижити з найменшими затратами?

Ці питання обговорювали у Львівському пресклубі під час відеомосту Львів-Краматорськ: «Коронавірус і суспільство: медичний, соціально-економічний, освітній аспекти. Досвід Львівщини та Донеччини», пише DailyLviv.

Як на заході, так і на сході, лікарі, які опинились на передовій у боротьбі з хворобою, закликають людей не нехтувати елементарними засобами безпеки, а владу – не шкодувати коштів на профілактику і діагностику.

Надія Шейченко, в.о. директора КНП «Інфекційна лікарня м. Костянтинівка» зазначила, що дуже часто захворювання на ковід проходить майже безсимптомно навіть на стадії пневмонії.

- Це дуже підступне захворювання. Ми, медики, нерідко фіксуємо випадки, коли в людини не підвищується температура, вона взагалі не кашляє, але відчуває дуже сильну втому. І лише КТ і позитивний ПЛР-тест  показують, що в хворого вражені легені вірусом ковіду. Ну а хто ж у навчальному закладі чи на роботі буде зважати на таку скаргу? Втомився? А хто не втомлений? Я закликаю роботодавців бути уважнішими до своїх підлеглих. Будьте також пильними щодо членів родини і свого власного здоров’я. Чим раніше ми діагностуємо хворобу, тим легше її подолати. Зараз ми зіткнулися із тим, що не можемо робити в достатній кількості КТ-діагностику через те, що не вистачає обладнання. Із ПЛР-тестами теж невтішна ситуація, хотілося би, щоб було більше лабораторій. Думаю, саме про це зараз має подбати держава. І це, до речі, буде заощадженням, адже чим пізніше почати хворого лікувати, тим триваліше він буде у лікарні, тим більше ліків витратимо, - розповіла вона.

Також Надія Шейченко наголосила на потребі розширення місць у лікарнях. На її переконання, не можна ушпиталювати лише хворих у важкому стані.

- Навіть якщо людина хворіє на коронавірус у легкій формі, але при цьому має супутнє захворювання, вона мусить бути під наглядом лікаря, тому що ускладнення може початися миттєво, і пацієнта буде важко або неможливо врятувати через ті кілька годин або навіть хвилин зволікання, допоки чекають на швидку і везуть до лікарні, - пояснила лікарка.
Крім того, лікарі зазначають, що державного фінансування на боротьбу з коронавірусом не вистачає.

Андрій Голдун, т.в.о. заступника директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, повідомив, що пакети, підписані Львівщиною із Національною службою здоров’я, не покривають витрати, необхідні на боротьбу із коронавірусом. Тому доводиться дофінансовувати із місцевого бюджету.

- Від лютого-березня найперше, що ми зробили, – це закупили кисневі системи для лікарень. Нині, коли в області фіксують 150- 200 нових випадків захворювання на добу, це стало порятунком для багатьох пацієнтів. Нині ми фактично кожну лікарню в області готуємо до ковідних пацієнтів. Адже випадки бувають різними: до травматології може потрапити потерпілий після ДТП. Або ж людину можуть привезти з хронічною недугою і діагностувати ковід. Тому кожен стаціонарний медзаклад мусить мати всі необхідні засоби для порятунку таких хворих. Боротися із коронавірусом одними лише гаслами не вдасться – не та інфекція, – наголосив він.  
Щодо зарплат медиків, то і тут є проблема.

- Не завжди є можливість заплатити лікареві 300%, як це обіцяла держава. Іноді виходить і 250%, іноді 150%. Адже велику частину «з’їдає» закупівля ліків.

Олександр Педенко, заступник начальника управління-начальник відділу стратегічного розвитку департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА повідомив, що  населення області по-різному ставиться до карантинних заходів, зокрема і до засобів індивідуального захисту.

- Хворі люди мають сидіти вдома, але, на жаль, не всі цього дотримуються. Ті, хто хворіє легко, вважають, що можуть ходити вулицями чи навіть на роботу і на навчання. Це - головна причина, чому поступово збільшується кількість хворих. Переважно - це дорослі й діти шкільного віку. За вересень, після початку навчального року, близько 60 дітей Донецької області захворіли на ковід. Це набагато вищий показник у цій віковій категорії, ніж улітку.   

За словами вчителів Львова і Краматорська, навчальний рік розпочався без особливих проблем, але довелося адаптовуватись до нових умов. Оксана Росипська, директорка початкової школи «Малюк» Львівської міської ради каже, що вчителі її закладу були забезпечені необхідними технічними засобами для дистанційного навчання ще з березня.

- Управління освіти провело навчання, ми тоді, як і зараз, були у постійному контакті з батьками. Нині діти ходять до школи, але ми намагаємось зробити все, щоб було якомога менше контактів. Різні керівники шкіл Львова виходять із можливостей, наскільки дозволяє приміщення і кількість учнів. Хтось робить навчання почергово: у різних класах уроки починаються у когось о 8.00, у когось о 10 годині. Є така організація, коли у визначені дні одні класи ходять до школи, а інші вчаться дистанційно (звичайно, йдеться про старших, а не про початкову школу). Хтось ділить класи на групи. Це нас не вбереже 100% від хвороби, але берегтися треба.  Масок діти в початковій школі не носять і не носили. Ми знаємо дітей: маска впала, по ній пробігли – і шкоди від неї буде більше, ніж користі. Але педагогічний і технічний персонал, роботи у якого набагато побільшало, користується засобами індивідуального захисту, –  розповіла вона.

Також Оксана Росипська розповіла, що дошкільна освіта у Львові працює. Із 118 закладів максимум у п’яти є дистанційне навчання. Але батьків до приміщень не впускають:  вихователі забирають їх на вході і виводять на вулиці.

До карантинних засобів підготувались і в Краматорську.

Оксана Гранкіна, заступниця директора Краматорського економіко-гуманітарного ліцею № 8 імені Василя Стуса.

- Можливо нам було навіть трохи легше в березні, коли на карантин закрили всі школи в Україні, тому що в нашому місті карантин почався від лютого, через епідемію грипу, - розповіла вона. – Ми організували навчання на платформі Moodle і вчилися виживати в нових умовах. Звичайно, були проблеми: не всі діти мали доступ до інтернету, у когось не було пристроїв. Але нам вдалося налагодити екстернатно-дистанційну форму навчання. Нині заклади освіти працюють у звичному режимі. У нашому ліцеї ми відкрили всі входи: тепер їх - не один центральний, а п’ять, щоб не було скупчення дітей. Організували час по харчуванню, щоб не було багато школярів одночасно в їдальні. Учителі постійно користуються масками, учні середньої і старшої школи – лише на перервах, маленькі масок не носять.

На думку Оксани Гранкіної, якщо доведеться знову перейти на дистанційне навчання, на рівні знань це позначиться не найкращим чином.

- Насамперед, постраждає молодша школа, особливо «першачки», бо для них навчання без живого спілкування із вчителем і однокласниками не є ефективним. Старші учні самі кажуть, що їм потрібно більше контролю і стимулу, тому що вдома вони почуваються більш розслабленими, ніж у школі. Ось чому нині важливо не лише давати знання, а й вчити дитину вчитися – організовувати свій час, роботу, більше працювати самостійно, - вважає Оксана Гранкіна.

Присутні на засіданні бізнесмени говорили про те, що епідемія боляче вдарила по підприємцях.

- У нашому оточенні майже всі зазнали колосальних втрат, - констатував  Роман Зафійовський, представник ГО «Комітет підприємців Львівщини». –  Споживач замкнувся, почав менше витрачати коштів – навіть зараз. А про березень-травень навіть говорити не варто: тоді все зупинились. У Львові були і протести підприємців, і акції незгодних, які вважали дії влади  неефективними і вимагали дозволити їм працювати.  Нині люди почали серйозніше ставитись до цієї хвороби, суспільство пішло у цьому напрямку вперед. Я вже майже не чую розмов, про те, що ковід – це вигадка. Хворіють знайомі, родичі – і люди бачать, що з цією інфекцією жарти погані. Вони самі стали обережнішими і намагаються дотримуватись заходів безпеки. А що нам треба від влади? Лише одного – не заважайте працювати У Львові була надана пільга ФОПам на єдиний податок, підприємців на місяць звільнили від оплати оренди міських комунальних приміщень. Це добре. А загалом, якщо не «кошмарити» зайвими новими правилами, інструкціями і перевірками, то бізнес виживе.  Як будь-який підприємець, я є оптимістом. Тому сподіваюсь, що таких викликів, як на початку, не буде.

Із позицією львів’янина погоджується Олег Бедзай, директор Центру розвитку малого та середнього підприємництва Донецької торгово-промислової палати.

- У нас діє програма кредитування 5-7-9%, зараз значно розширили сферу її діяльності, –каже він. – Для малих і середніх підприємців це - велика підмога у скрутні часи. Маємо також часткове відшкодування за зарплатами. Загалом запас міцності у нас є. Я постійно відвідую засідання різних галузевих комітетів, наразі загрозливої інформації не чув. Думаю, що підприємці готові до нових викликів – така у них робота. І я знаю, що ми впораємося, –наголосив Олег Бедзай.  

Відеоміст організували ГО «Центр експертних досліджень «Тема» та ГО «Донецький прес-клуб» у рамках Програми підтримки міжрегіональної співпраці «Змінимо країну разом».


Відео: Львівський пресклуб

dailylviv.com

До теми

13:23 28 жовтня 2020 р.

13 пітонів віддали у зоопарк на Львівщині

Конфіскованих торік 13 пітонів, яких намагався незаконно перевезти з Польщі в Україну мешканець Чернівецької області, передали зоопарку «Limpopo» у Львівській області.

Рубрика: Ситуації

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ “ОПОРА” про результати місцевих виборів-2020 на Львівщині

Рубрика: Політика

Біорезерват "Розточчя", Страдецька гора, річка Верещиця - як врятувати?

Рубрика: Ситуації і пригоди

Гряда: свині не винні

Рубрика: Ситуації і пригоди

Податковий майдан. Версія 3.0. Львів готовий

Рубрика: Економіка

Винниківське озеро: схема крадіжки

Рубрика: Кримінал

Всі відео розділу