Командувач сил Місії ООН в Ліберії вручив львівським вертолітникам сертифікат найвищої оцінки

19:00 29 травня 2015 р.

Фото до новини


Фото: прес-служба Міністерства оборони України

У базовому таборі національного контингенту у Ліберії напередодні Міжнародного дня миротворців ООН відбулася протокольна зустріч військовослужбовців 56 окремого вертолітного загону із командувачем сил Місії ООН в Ліберії генерал-майором Саліху Уба.

На урочистому шикуванні особового складу загону, висловлюючи щирі слова вдячності на адресу українських військових, командувач сил Місії ООН в Ліберії – генерал-майор Саліху Уба – вручив командиру національного контингенту військовому льотчику першого класу полковнику Петру Плісу сертифікат найвищої оцінки за професіоналізм та вагомий внесок військовослужбовців 56 окремого вертолітного загону (створеного на базі 3-го окремого полку армійської авіації, який дислокується у Бродах на Львівщині. – «ЩЛ») у справі підтримання миру в цій західноафриканській країні.

Саліху Уба також зауважив: «Відмінне виконання завдань, поставлених Місією, демонструє найвищі стандарти професіоналізму особового складу 56 окремого вертолітного загону. Чимало завдань були б не під силу Місії без вашого вертолітного загону, в тому числі й у боротьбі з лихоманкою Ебола. Впевнений, що багаторічний миротворчий досвід українських «блакитних шоломів» і надалі сприятиме зміцненню миру та стабільності на Африканському континенті».

Під час зустрічі посадовець та представники основних відділів та секцій штабу Місії ООН, які його супроводжували, зустрілися з керівним складом українського національного контингенту, ознайомилися з інфраструктурою 56 окремого вертолітного загону. У ході брифінгу гостей було поінформовано про основні напрямки діяльності загону, систему підготовки льотного складу, специфіку несення екіпажами вертолітних ланок та рятувальниками загону чергувань в режимах STAND BY, SAR STAND BY. 

Питання, що порушувалися у ході брифінгу, стосувалися логістичного забезпечення загону, можливого використання екіпажів вертольота Мі-24, котрі виконують завдання в Операції ООН у Кот-Д’Івуарі в інтересах Місії ООН в Ліберії. На завершення зустрічі полковник Петро Пліс подякував посадовцям за високу оцінку діяльності українських військових та запевнив, що національний контингент і надалі з честю виконуватиме завдання Місії ООН.

За час виконання завдань особовим складом чергової – двадцятої – ротації 56 окремого вертолітного загону Збройних Сил України наліт екіпажів вертолітних ланок сягнув майже 2300 годин. Перевезено понад 4000 пасажирів та майже 125 тонн вантажу.

Про це повідомили сьогодні, 29 травня, в прес-службі Міністерства оборони України, де також передали в п’ятницю:

«З 1992 року триває літопис миротворчої діяльності підрозділів Збройних Сил України. Під егідою ООН на рахунку українських блакитних шоломів вже понад двадцять операцій з підтримання миру у різних гарячих точках планети. Сьогодні українські миротворчі контингенти присутні в країнах африканського континенту.

У переддень Міжнародного Дня миротворця ООН, що відзначається 29 травня, «Народній армії» вдалося поспілкуватися з командиром 56 окремого вертолітного загону військовим льотчиком першого класу полковником Петром Плісом, під командуванням якого українські блакитні шоломи виконують миротворчі завдання у Ліберії та Кот-Д’Івуарі:

– Петре Даниловичу, вже 12 років триває миротворча Місія ООН у Ліберії та майже 3 роки Операція ООН у Кот-Д’Івуарі. За оцінками експертів різних міжнародних організацій, вони вже визнані успішним, водночас відзначався багатоплановий характер їх проведення. Зокрема, те, що сили Місій не обмежуються перевіркою дотримання режиму припинення вогню, а фактично вирішують завдання відбудови країн. У зв’язку з цим розкажіть, будь ласка, яка роль відводилася українським миротворцям при вирішенні завдань постконфліктної стабілізації і які завдання вони вирішують сьогодні?

– Миротворча діяльність 56 окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії почалася 2003 року, коли введений рішенням Ради Безпеки ООН у країну багатонаціональний миротворчий контингент, а в їх числі й наш авіаційний підрозділ, фактично зупинив багаторічну громадянську війну, не дав розгорітися містечковим збройним сутичкам, які у повоєнний період мали місце у різних графствах країни. Не без допомоги сил Місії ООН у Ліберії відбулися сенаторські вибори, вибори Президента, запрацював уряд, ухваленні перші доленосні рішенні на розквіт та добробуту країни...

З того часу день у день у складних кліматичних умовах африканського континенту, де сезон дощів із денною температурою +35 при майже 100 відсотковій вологості змінює нищівна спека з навіяним із Сахари харматаном, українські блакитні шоломи спільно з миротворчими контингентами інших країн підставляють плече допомоги ліберійцям, підтримують мир та безпеку в країні. За 12 років миротворчої діяльності 56 окремого вертолітного загону у складі сил Місії ООН у Ліберії визначені для нашого контингенту завдання фактично не змінилися.

Екіпажі вертолітних ланок загону виконують патрулювання кордонів, здійснюють підтримку та прикриття з повітря військ Місії у ході проведення миротворчих операцій, проводять медичне транспортування, пошуково-рятувальні роботи, доставляють у різні куточки країни гуманітарні вантажі, харчові продукти, медикаменти тощо. Водночас, в Операції ООН у Кот-Д’Івуарі, в якій задіяна вертолітна група 56 окремого вертолітного загону, екіпажі вертолітних ланок на штатних Мі-24 виконують демонстраційні польоти в районах відповідальності, здійснюють патрулювання кордонів країни, супроводжують конвої та забезпечують авіаційну підтримку наземних військ.

Щодо успіху проведення цих Місій, беззаперечною є заслуга в цьому і нашого національного контингенту. У Ліберії, враховуючи транспортну інфраструктуру країни, повітряний транспорт є чи не єдиним засобом зв’язку між невеличкими поселеннями у непрохідних джунглях та цивілізацією. Щодо Кот-Д’Івуару, то екіпажі вертолітної групи нашого загону на вертольотах типу Мі-24, знищивши склади зі зброєю та боєприпасами, запобігли розгортанню збройного конфлікту в країні.

За час виконання завдань Місії ООН в Ліберії, а з 2012 року і Операції ООН у Кот-Д’Івуарі, в якій задіяна вертолітна група 56 окремого вертолітного загону, екіпажі національного контингенту провели в африканському небі майже 56 000 годин, перевезли 215 000 пасажирів та понад 6 500 тонн вантажу. За цими цифрами – щоденна копітка праця кожного військовослужбовця загону: льотчика, спеціаліста інженерно-авіаційної служби, зв’язку, логістики, підрозділу охорони. Ці цифри, як і якість та результативність виконаних польотних завдань, не лише засвідчують професіоналізм особового складу українського вертолітного загону, а й додають авторитету вітчизняному війську, примножують авторитет держави.

– З 2003 року проведено вже 20 ротацій національного контингенту Місії ООН у Ліберії. Скажіть, будь ласка, який із підрозділів армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України склав основу 56 окремого вертолітного загону, особовий склад якого виконує сьогодні миротворчі завдання?

– Так, дійсно, сьогодні миротворчі завдання під егідою ООН на африканському континенті виконують військовослужбовці чергової – двадцятої – ротації 56 окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії. Основу загону, що формувався на базі окремої бригади армійської авіації Оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України, склали військовослужбовці, які в рамках антитерористичної операції виконували бойові завдання на сході України.

Пройшовши етапи бойового злагодження, процедуру сертифікації, особовий склад загону прибув на африканський континент, перейнявши повноваження, приступив до виконання миротворчих завдань. Водночас військовослужбовці попередньої, 19 ротації, замінили своїх побратимів на передовій.

Так званий період адаптації пройшов дуже швидко як для військовослужбовців національного контингенту Місії ООН в Ліберії, так і для особового складу вертолітної групи загону в складі 31 миротворця під головуванням заступника командира 56 окремого вертолітного загону підполковника Руслана Мінакова, яка відбула до Кот-Д’Івуару для виконання завдань Операції ООН у цій країні. Напружений ритм льотної роботи тільки сприяв цьому.

Доволі часто для виконання завдань, спланованих Центрами повітряних операцій Місій ООН Ліберії та Кот-Д’Івуару, піднімалися відразу п’ять Мі-8 МТВ та три Мі-24. У Ліберії, зокрема, польоти здійснювалися як з основного вертолітного майданчика національного контингенту, що дислокується на аеродромі RІА (Міжнародний аеропорт Робертсфілд), поблизу базового табору українських миротворців, так і з майданчика Грінвілл.

– Петре Даниловичу, фактично весь період виконання миротворчих завдань особовим складом чергової – 20 ротації – збігся зі стрімким поширенням країною вірусу лихоманки Ебола, від якого, за даними Всесвітньої організації здоров’я, загинули майже 5 000 чоловік., Щотижня, починаючи з вересня 2014 року, у Ліберії реєстрували близько 400 випадків інфікування. Як це позначилося на життєдіяльності загону? Що було зроблено для недопущення інфікування миротворців контингенту небезпечним вірусом?

– Спалах небезпечного вірусу лихоманки Ебола вніс суттєві корективи як в життєдіяльність самої Ліберії, оскільки в країні був введений карантин, перекриті кордони з сусідніми державами, так і до життєдіяльності та виконання завдань особовим складом загону. Фактично з перших днів перебування у Ліберії українських миротворців 20 ротації були вжиті усі превентивні заходи щодо недопущення інфікування вірусом Ебола військовослужбовців національного контингенту.

Зважаючи на ймовірні ризики, у загоні створили необхідні запаси матеріально-технічних засобів, бактерицидних і дезінфекційних препаратів. Був розгорнутий спеціальний ізолятор, розроблено медичну документацію, уточнено транспорт та маршрути для проведення медичної евакуації інфекційних хворих до військового госпіталю вищого рівня.

Медики загону пройшли відповідний курс навчання, організований при штабі Місії ООН у Ліберії. Кількість контактів з місцевим населенням була зведена до мінімуму.

Усі завдання поза межами загону українські миротворці виконували в спеціальних засобах захисту, після повернення на базові місця розташування медики загону проводили дезінфекцію вертольотів та транспортних засобів. Стан здоров’я військовослужбовців був під постійним контролем.

На допомогу уряду Ліберії у боротьбі з небезпечним вірусом до країни прибули медики Всесвітньої організації охорони здоров’я, Червоного Хреста, представники Всесвітньої продовольчої програми. Фактично щодня екіпажі національного контингенту, крім виконання вже звичних польотних завдань, залучалися до польотів в інтересах цих міжнародних організацій.

Паралельно у країну ввійшли підрозділи Збройних Сил Сполучених Штатів Америки, які в рамках Місії «Операція «Об’єднана підтримка» у графствах Ліберії розпочали будівництво лікарень. Один із авіаційних підрозділів американських ВПС, що має на озброєнні вертольоти типу MV-22 «Osprey», розмістився фактично на території Міжнародного аеропорту Робертсфілд (RIA), поруч з вертолітним майданчиком українського миротворчого контингенту. Згодом тут з’явилися екіпажі на вертольотах типу «Chinook» та «Black Hawk».

Неодноразово керівний склад, льотчики національного контингенту, враховуючи досвід виконання польотних завдань в африканському небі, особливості сезонних метеорологічних процесів та обізнаність щодо реального стану авіаційних майданчиків для посадки, консультували екіпажі американських авіапідрозділів, обговорювали ключові моменти спільного використання повітряного простору та пов’язані з цим питання безпеки польотів.

У свою чергу, медики офіцерського корпусу Міністерства охорони здоров’я та соціального забезпечення США, які в одному з розгорнутих в польових умовах госпіталів поблизу базового табору українських миротворців лікували інфікованих небезпечним вірусом, ділилися з лікарями загону досвідом щодо вжиття превентивних заходів, діагностування та лікування хворих на лихоманку Ебола. Варто зазначити, що у цьому шпиталі пройшли лікування 37 пацієнтів, у 20 вірус Ебола не підтвердився, а з 17 хворих врятувати вдалося лише 9...

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, внаслідок спалаху у Ліберії лихоманки Ебола загинули 4700 чоловік. Деякі країни відкликали свої контингенти. 

Ми залишилися і продовжували виконувати завдання, надавати допомогу ліберійцям у важкий для них час. Не зважаючи на труднощі, ми виконали всі завдання та не допустити інфікування небезпечним вірусом військовослужбовців національного контингенту.

Власне, через спалах лихоманки Ебола і пов’язані з нею перестороги українські миротворці не змогли здійснити своє волевиявлення під час парламентських виборів. З цих же причин і в Ліберії були перенесені вибори до Сенату країни. Планувалося, що вони відбудуться 14 жовтня, та з огляду на небезпеку були перенесені на 20 грудня 2014 року.

– Забезпечення виборчого процесу у Ліберії стало одним з головних завдань для військовослужбовців загону 20 ротації?

– Можна сказати, що так! Ще за тиждень до виборів наші екіпажі у найвіддаленіші куточки країни доставляли скриньки для голосування та виборчі бюлетені, забезпечуючи право вибору кожного ліберійця.

І в день голосування, і наступного дня екіпаж Мі-24 постійно знаходився у повітрі, здійснюючи патрулювання районів столиці країни Монровії. Водночас на аеродромах РІА, Грінвілл та військовій базі ООН Карі Кемп екіпажі вертольотів Мі-8 та визначений склад наземних служб забезпечення перебували в постійній готовності до дій у разі виникнення позаштатних ситуацій. Знову ж таки, з огляду на питання безпеки, екіпажі Мі-8 та Мі-24 працювали і напередодні виборів, і під час візиту до Ліберії Генерального секретаря ООН Пана Гі Муна.

– Не є таємницею, що для льотчиків підрозділів армійської авіації участь у миротворчій Місії є хорошою можливістю в рази підвищити свій льотний вишкіл. Наскільки вдалося реалізувати плани навчально-бойової підготовки?

– Паралельно з виконанням завдань Місії у загоні регулярно проводилися заходи навчально-бойової підготовки. Їх лейтмотив – вдосконалення льотних навичок особового складу вертолітних ланок загону. Для прикладу, в загоні вже проведено 15 нічних льотних змін, у ході яких льотний склад, відповідно до рівня фахового вишколу, виконував різноманітні вправи, передбачені курсом бойової підготовки, систематично проводилися навчально-тренувальні польоти на бойове застосування з відпрацюванням питань виходу на ціль та її знищення за вказівками авіанавідника, польоти з проведення пошуково-рятувальних операцій з практичним виконанням рятувальних робіт у режимі висіння над водною поверхнею.

Потрібно зазначити, що серед усіх національних контингентів, які під егідою ООН виконують миротворчу місію у Ліберії, лише українські миротворці здійснюють авіаційні завдання з пошуку та евакуації потерпілих як і з суші, так і з водної поверхні. Щодня для виконання таких завдань у 30-хвилинній готовності перебуває визначений екіпаж та рятувальники загону.

На рахунку українських миротворців різних ротацій – десятки врятованих життів. Були випадки, коли українські льотчики проводили евакуацію людей з кораблів, що знаходилися у відкритому океані. Здійснювали це не лише за допомогою підйомного пристрою та лебідки з режиму зависання над кораблем, а з реальним приземленням на палубу.

Місія ООН у Ліберії висуває високі вимоги до льотчика національного контингенту. Наприклад, командир екіпажу повинен мати не менш як 1000 годин нальоту, з них – 250 годин на вертольоті типу, що експлуатується. Це обов’язково враховується Командуванням армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України при формуванні складу вертолітних ланок майбутнього миротворчого контингенту.

Втім, з огляду на майбутнє, місце знаходиться не лише для досвідчених льотчиків, а й для молоді. Зокрема, декілька лейтенантів вертолітних ланок загону ввійшли в Місію як молоді льотчики без класу, а після її завершення отримають кваліфікацію військового льотчика 3 класу.

– Напружений ритм льотної роботи, важкі кліматичні умови африканського континенту негативно позначаються на технічному стані авіаційної техніки. Як оперативно вдавалося повертати техніку в стрій?

– Одна з ключових ролей у якісному відновленні авіаційної техніки належить спеціалістам інженерно-авіаційної служби загону. Саме вони забезпечують справність повітряних суден, а відповідно – і безпеку польотів.

На базовому аеродромі українського миротворчого контингенту спеціалісти ІАС проводять регламентні роботи та ремонт авіаційної техніки загону, в тому числі вертольотів типу Мі-24 вертолітної групи загону, дислокованої в Кот-Д’Івуарі.

Обсяг робіт, який щодня виконується, достатньо великий. Високі температури та підвищена вологість повітря у сезон дощів негативно впливають на технічний стан авіаційної техніки, тому щодня спеціалісти ІАС ретельно працюють над забезпеченням безаварійної експлуатації вертольотів.

Нещодавно для якісного і успішного виконання завдань Місії в жорстких африканських умовах миротворцям національного контингенту з України військово-транспортним літаком Іл-76 Повітряних Сил доставлено необхідну техніку та майно. Для якісного проведення регламентних робіт та ремонту авіаційної техніки загону було отримано авіаційний двигун та два комплекти лопатей.

Один із них спеціалісти ІАС вже встановили на вертольоті Мі-8 МТВ. З початку ротації, підтримуючи справність авіаційної техніки, спеціалісти ІАС на вертольотах Мі-8 та Мі-24, згідно з регламентом технічної експлуатації авіаційної техніки, майже 500 разів виконали різні види підготовок, проведено 158 паркових днів, на 8 бойових машинах виконані регламентні роботи та 12 періодичних оглядів.

На вертольоті Мі-24 проведено заміну двигуна. Справний стан авіаційної техніки дозволив екіпажам Мі-8 та Мі-24 в повітряних просторах Ліберії та Кот-Д’Івуару якісно та професійно виконати майже 1500 польотів.

Вертолітний загін у Ліберії – це повноцінний військовий організм. Для забезпечення його життєдіяльності до штату загону входять усі необхідні підрозділи та служби, військовослужбовці яких, кожен за своїм напрямком, в умовах постійного жорсткого графіка забезпечують виконання покладених на них завдань.

Від професіоналізму кожного миротворця національного контингенту, незалежно від фаху, залежить бездоганне виконання зобов’язань з підтримки миру та безпеки у країнах африканського континенту. Неодноразово даючи оцінку діяльності українського миротворчого контингенту, керівництво Місій ООН у Ліберії та Кот-Д’Івуарі наголошувало, що без льотчиків 56 окремого вертолітного загону більшість завдань було б неможливо виконати!

– Щиро дякую за розмову.

Спілкувався Сергій Фурдик

P.S.: За час виконання миротворчих завдань особовим складом чергової – двадцятої – ротації 56 окремого вертолітного загону Збройних Сил України наліт екіпажів вертолітних ланок сягнув майже 2200 годин. Перевезено понад 4000 пасажирів та майже 125 тонн вантажу.

У середньому наліт на одного льотчика становить понад 136 години. Зокрема, на вертольотах Мі-8 – 146 годин, а на вертольотах Мі-24 – 120 годин.

80 відсотків особового складу 56 окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії чергової – 20 ротації брали участь в антитерористичній операції. За проявлені мужність та героїзм більшість з них нагороджені орденами та медалями».

Про це повідомили сьогодні, 29 травня, в прес-службі Міністерства оборони України, де також розповіли в п’ятницю:

«Льотний склад 18 окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго успішно виконує свої завдання. Протягом майже чотирьох місяців вертольоти українських військових залучалися до патрулювання визначених територій, обльоту нових майданчиків, супроводу вертольотів авіації Місії ООН тощо. Повітряні судна національного контингенту виконують також польоти з перевезення вантажу та пасажирів. Щоденно задіяні майже всі українські вертольоти.

– Найбільша особливість польотів у ДР Конго – це умови високогір’я – понад 1800 метрів над рівнем моря. Українські пілоти облітали велику кількість майданчиків, на яких можливо виконувати зліт-посадку. Наші вертольоти показали хороші технічні характеристики, попри складні кліматичні умови, – розповів командир 18 окремого вертолітного загону, льотчик-снайпер полковник Володимир Колотило.

Слід відзначити, що екваторіальний клімат Демократичної Республіки Конго відрізняється від помірно-континетального клімату України, що значно ускладнює виконання польотних завдань нашим пілотам. Середня вологість повітря складає майже 75 відсотків, а кількість опадів близько 1700 міліметрів, що в 4-5 разів перевищує середньорічну норму в Україні.

– Зараз у Демократичній Республіці Конго завершується вологий сезон, який змінюється сухим. Переважає хмарність верхнього та середнього ярусів. Дощі спостерігаються рідко, мають характер короткочасних злив, настає час підвищення температурного режиму, що теж ускладнює виконання польотних завдань, – розповів начальник метеорологічної служби 18 окремого вертолітного загону майор Андрій Глуханюк.

Африка – непростий та неспокійний для виконання польотів континент. А тому для виконання завдань в таких умовах необхідна не тільки повна самовідданість всіх спеціалістів, а й знання та досвід роботи. Перед відправленням на африканський континент при формуванні вертолітного загону саме досвід участі в АТО був прерогативою відбору особового складу для виконання майбутньої місії.

Військовослужбовці 18 окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації у ДР Конго стежать за безпековою ситуацією на сході країни. На аеродромі міста Гома у режимі постійної готовності до вильоту чергують два екіпажі вертольотів Мі-24. Також у режимі готовності до вильоту на аеродромі в м. Бені знаходяться два вертольоти Мі-24, які виконують там різного роду завдання Місії ООН. Цю тридцятихвилинну готовність бойових вертольотів до виконання завдань Місії ООН забезпечують спеціалісти інженерно-авіаційної служби українського національного контингенту. Саме вони прокидаються вдосвіта, щоб привести бойові машини в готовність «номер один».

Робочий день у базовому таборі 18 окремого вертолітного загону розпочинається рано-вранці. О 4 годині кухарі приступають до приготування сніданку для представників інженерно-авіаційної служби. Фахівці цього підрозділу першими виїжджають на аеродром, адже їм потрібно за 2 години до вильоту підготувати вертольоти. Тут кожного дня в небо здіймаються кілька бортів. Інтенсивність польотів настільки висока, що часто для виконання завдань Місії ООН задіяні одночасно всі вертольоти.

Як зазначив заступник командира загону з інженерно-авіаційної служби підполковник Микола Миколюк, щоб повноцінно обслужити вертольоти, техніки працюють на аеродромі, від ранку до вечора. Підготовка вертольотів до виконання польотних завдань – справа нелегка, і в ній не повинно бути дрібниць. Щодня особовий склад інженерно-авіаційної служби після завершення польотів готує вертольоти до наступних польотів, виконує післяпольотне обслуговування авіаційної техніки.

– Робота включає щоденну перевірку всіх систем і приладів авіаційної техніки, оцінку її технічного стану та заправку вертольотів відповідно до тривалості запланованого польоту. Зривів у виконанні завдань немає. Наші спеціалісти – і наземний, і льотний склад, в повній мірі справляються зі своїми завданнями – повідомив підполковник Микола Миколюк. – А досконале знання авіаційної техніки є запорукою безпечного виконання польотних завдань, особливо в умовах гірської місцевості, де великі перепади висоти є звичайним явищем, – зауважив офіцер.

Протягом виконання завдань 18 окремим вертолітним загоном Місії ООН зі стабілізації у ДР Конго екіпажі здійснили 1100 вильотів із загальним нальотом 1116 годин (середній наліт на одного льотчика – близько 70 годин). Було перевезено близько 5190 пасажирів та майже 52 тонни вантажу».

Про це повідомили сьогодні, 29 травня, в прес-службі Міністерства оборони України.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів