Дворічні Кравченки загинули цього року в Дніпродзержинську й Львові за однакових обставин

Київська газета «День» відреагувала на трагедію у Львові публікацією Тетяни Катриченко «Куди зникають каналізаційні люки?»:

«Два малюка з однаковими прізвищами – Кравченко – цього року загинули за однакових обставин. Тільки один – у Дніпродзержинську, а інший – у Львові.

У квітні дворічний Олексій, гуляючи з батьком у парку, не помітив у густій траві відкритий люк, упав у нього й загинув. А 10 жовтня у Львові дворічний Дмитро, повертаючись із дитячого садочка з бабусею та сестричкою, побіг уперед, провалився у відкритий люк і теж загинув. Це – не єдині випадки смерті й травмування дітей і дорослих внаслідок відкритих чи неправильно встановлених або неякісно зроблених каналізаційних люків.

«Мені зателефонували сусіди й поскаржилися, що біля будинку вже тиждень відкриті люки, – говорить журналістка та депутат Коцюбинської селищної ради Ірина ФЕДОРІВ. – Коли я зранку їду на роботу – бачу, що біля люків справді ведуться якісь роботи. Але коли відсутні працівники жеку, шахта має бути обов’язково закритою. Поки я телефонувала головному інженерові жеку, люди зробили фото. На них чітко видно – люк огороджено тонкою червоно білою стрічкою, кришка валяється поруч, а ремонтників немає. За мить після дзвінка сусідів я вже дзвонила начальнику місцевого жеку, й за десять хвилин кришка лягла на місце. Невже після львівської трагедії, яка сталася нещодавно, до людей так і не дійшло, що за таку бездіяльність хтось може заплатити життям. Але це ще раз доводить – нині безпека громадян залежить від них самих».

Після загибелі хлопчика у Львові у відповідні служби українці зробили тисячі дзвінків – кожен вважав за необхідність повідомити: «люк відсутній», «колодязь відкритий», «бетонна кришка тріснула»... Реакція на скарги – численні перевірки та обіцянки.

КРАДІЖКИ ЛЮКІВ ЯК ЛЕГКИЙ ЗАРОБІТОК

За вісім місяців 2013 року тільки в столиці було зафіксовано 77 випадків крадіжки каналізаційних люків, повідомляють київські правоохоронці. У «Київводоканалі», на балансі якого перебуває близько 200 тисяч каналізаційних та водопровідних кришок, «Дню» повідомили, що станом на 1 жовтня 2013 року було виявлено 262 подібні факти (для порівняння, 2012 року викрадено 268 кришок люків, а 2008 го – 1309).

І це лише за даними одного підприємства. Колодязі ж у столиці також перебувають на балансі й інших обслуговуючих компаній ті місцевих житлово експлуатаційних установ.

Найчастіше крадії полюють за середніми та легкими кришками, вагою 40–50 кілограмів. Такі люки – на тротуарах, газонах, прибудинкових територіях. На них – як брухті – можна добре заробити.

І про це здогадуються крадії не тільки в Україні. Не так давно в одному тільки Лондонському районі було вкрадено майже 200 решіток зливної каналізації та кришок. 

Статистику пояснюють зростанням цін на брухт. Особливо гостро проблема постала в Китаї. Коли в країні різко підскочили ціни, люки почали зникати не тільки в межах КНР, а й поза нею.

Колишній шеф бюро Financial Times у Пекіні – Джеймс Кіндзі – написав: «Із настанням темряви злодії тягли люки й продавали їх місцевим ділкам, розрізали їх і вантажили на кораблі, що йдуть у Китай. Спочатку зникнення були помічені на Тайвані. Потім – у Монголії та Киргизстані... Понад 150 люків зникло протягом одного місяця в Чикаго. У Шотландії більш ніж сто люків зникли протягом кількох днів. Від Монреаля до Глостера й до Куала Лумпурі, нічого не підозрюючи, пішоходи, наражалися на отвори в тротуарах».

В Україні ціни на брухт кілька років майже незмінні. Але крадіїв це не зупиняє.

Вкрасти кришку чи решітку від каналізаційного отвору – можливість легкого заробітку. Щоправда, в пунктах прийому брухту палко запевняють, що люки вони не приймають. Але не уточнюють, що не приймають від незнайомців, – «своїм» платять.

Дві гривні за кілограм. Краще, коли кришка в розбитому вигляді. Причому можна припустити, що про такі оборудки чудово знає міліція, бо як пояснити те, що під час численних планових рейдів правоохоронців і журналісті, у пунктах збору брухту кришок не виявляють.

ПРИМАРНЕ ПОКАРАННЯ

«Правоохоронці посилили контроль над пунктами прийому брухту, – кажуть у «Київводоканалі». – Власникам таких закладів під загрозою кримінальної відповідальності заборонено приймати не лише кришки люків, а й металеві східці та інші деталі оглядових колодязів, а також устаткування пожежних гідрантів. Якщо таке обладнання виявлене працівниками контролюючих органів під час перевірки, то, згідно зі статтею 198 Кримінального кодексу України, працівники пункту прийому караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років, оскільки це вважається майном, здобутим злочинним шляхом, а дії працівників пункту – збутом викраденого».

Із січня 2012 року діє ще й стаття 270 1 ККУ, згідно з якою «умисне знищення або пошкодження житлового фонду, об’єктів благоустрою, теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їхніх мереж або складових (кришок люків, решіток) карається досить великими штрафами та позбавленням волі – на термін до 12 років».

Проте, зазвичай, якраз до позбавлення волі справа не доходить – зловмисникам вдається відбутися лише штрафом. У «Київводоканалі» констатують: за минулий рік до міліції товариство подало 44 заяви, за фактами порушено 21 кримінальну справу, засуджено трьох осіб, збитки відшкодовано на суму 4 тисячі 67 гривень – тобто лише 7%. Із початку 2013 року таких заяв вже десять, за сімома з них розпочато кримінальне впровадження, до відповідальності нікого не притягнуто, збитки не відшкодовано.

На Дніпропетровщині досі судять комунальників, через яких загинув дворічний Олексій Кравченко. На лаві підсудних – четверо: головний інженер водоканалу, керівник дільниці, його заступник і майстер.

Усім загрожує до п’яти років позбавлення волі. У прокуратурі вважають, що саме службова недбалість спричинила смерть дитини. Батько загиблого хлопчика не вірить, що винних покарають.

ЧАС ЗМІНЮВАТИ ЛЮКИ

«Власність громади міста», – написано на 173 накривках, встановлених у Чернівцях. У місцевому «Водоканалі» кажуть, що жодного з цих люків пошкоджено і вкрадено не було. І не тільки завдяки напису, а й системі захисту.

У чеській компанії, яка спеціалізується на виробництві каналізаційного литва для будівництва інженерних мереж, говорять, що усіляко намагаються достукатися до чиновників, які несуть відповідальність за будівництво та експлуатацію водопроводів, каналізації, тепломереж, із революційними пропозиціями, але їх дуже погано чують. Ідеться про люки, захищенні від вибивання кришки на дорогах системою захисту від випадкового відкривання та стороннього доступу в колодязь.

Як правило, люки виготовляють із чавуну – міцного, стійкого до корозії й дуже важкого матеріалу. Коштують вони недешево. Наприклад, на столичному Андріївському узвозі під час останнього ремонту було змонтовано люки з максимальним навантаженням 25 тонн. «Зазвичай такі люки можна ставити на проїжджій частині міських доріг. Такий люк в Україні називають «важким». Орієнтовна ціна – 1400 гривень».

«Гарантійний термін експлуатації люків – п’ять років. Коли минає цей час, люк суттєво зношується. Тоді в Європі міняють 70% із них. А на проїжджих частинах – усі 100%. Це пов’язано з тим, що метал «втомлюється» й втрачає свої механічні властивості, а це вже у свою чергу створює загрозу для здоров’я та життя людей. В Україні потрібно міняти практично майже всі люки – й чим швидше тим краще, – говорить генеральний директор фірми виробника Ігор ФЕСЮК. – Але варто сказати про найбільше українське лихо, яке пов’язане з люками, – масове виробництво каналізаційних люків із різноманітних полімерних, полімерпіщаних, гумових, різноманітних композитних та інших матеріалів. Чинний в Україні державний стандарт чітко визначає, з яких саме матеріалів можна виготовляти каналізаційні люки. Із полімерних матеріалів можна виготовляти лише корпуси, в жодному разі – не кришки люків класу А15 – легкі люки, які дозволяється встановлювати лише в зелених зонах та на пішохідних доріжках. Деякі українські виробники в гонитві за прибутками виготовляють з полімерпіщаної суміші – практично з піску, який зв’язується полімерним клеєм, навіть люки класу С250 (25 тонн) та D400 (40 тонн), не розуміючи, яку загрозу вони несуть для людей».

Торік компанія проводила неофіційне випробовування чавунних люків різних українських виробників. Взяли люки, які мали б витримувати навантаження 25 тонн.

Із п’яти люків від різних виробників найкращий витримав навантаження 17 тонн, найгірший – усього 13 тонн. Українські виробники чавунних люків суттєво зменшують вагу самих виробів заради прибутку – в ливарному виробництві розцінка йде з розрахунку за кілограм.

ПЕРШЕ ПРАВИЛО: НЕ НАСТУПАТИ НА КРИШКИ...

Тим часом у Львові, та й в інших містах України, позапланово перевіряють усі каналізаційні та водопровідні колодязі, щоб виявити, чи накриті вони люками. Роботи почалися 11 жовтня.

«На місці відкритих колодязів ми встановлюємо чавунні, поліетиленові та бетонні люки, а також бетонні плити на газонах у місцях повторних крадіжок люків. Лише за десять місяців цього року ми закупили 374 люки на загальну суму 248 тисяч гривень, із них 121 чавунний, 100 поліетиленових, 153 бетонні», – зазначають у комунальному підприємстві «Львівводоканал».

«Бачите, що робиться: знову закупляють поліетиленові люки. Вони можуть проіснувати не більше одного року, – говорить експерт. – І гроші на вітер, і проблему не вирішено. Поліетиленові люки не можна використовувати. Вони ще страшніші, ніж просто відкриті дірки, бо люди можуть, не задумуючись, наступати на них. Полімерні матеріали під дією ультрафіолету та від перепаду температур із часом сильно послабляються й можуть просто провалитись. Окрім того, такі люки теж крадуть, бо існує багато приймальних пунктів, які скуповують полімерні відходи, що легко переробляються».

Але власна безпека залежить і від самих людей. Кожен українець має пам’ятати, що на люки краще не наступати, й змалечку пояснювати своїм дітям, що на каналізаційні кришки наступати – зась. Це – найперше. А також вимагати закриття відкритих колодязів і контролювати витрачені на закупівлю люків кошти».

Як повідомляв «ЩЛ», смерть хлопчика, який впав у люк каналізації, приголомшила увесь Львів, на працівників водоканалу завели кримінальну справу, прокуратура обіцяла перевірити контроль міськрадою каналізаційних мереж, але батьки малюка, який загинув у колекторі, до прокуратури не зверталися.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook