Якщо наші війська відводять лише для перегрупування – це не трагедія, а потрібне рішення, – експерт

Керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний Спротив» Дмитро Тимчук розпочав у вівторок коментувати підсумки 2 вересня традиційно – «з поганого: 

1. Наші війська залишили ряд населених пунктів. Ми відступаємо. 

Але я б не зосереджувався на факті відступу як на програші. Набагато більш важливо в даній ситуації інше. Якщо наше командування дійсно відводить війська тільки для недопущення їх потрапляння в котли й для перегрупування (а це офіційна версія) – це не трагедія, а потрібне рішення, без якого неможливий подальший наступ. 

Але чи так це, й чи має командування адекватні плани подальших дій – дізнаємося в найближчі дні. Моя особиста думка: приводів для оптимізму, на жаль, дуже небагато.

2. Щойно вчора я заговорив про те, що Путіну не потрібен Донбас у складі України (хоч на переговори в Мінську терористи лізли під гаслом якоїсь «автономії» угруповань «ДНР» і «ЛНР» у складі нашої держави), як це, на жаль , виправдалося. Донецькі й луганські маріонетки Кремля терміново забули про свої вчорашні тези й уже щосили кричать, що в складі України себе не бачать.

Цю дівочу непостійність терористів легко пояснити: видно, отримали нові ввідні з Москви, яка вирішила надалі не маскувати свої справжні плани. Адже зрозуміло, що Донбас у вигляді автономії не годиться для плацдарму для подальшого захоплення південних і східних областей України. Для цього Кремлю потрібно нове Придністров'я, повністю контрольоване ім. 

Це ще один привід переконатися: з терористами й росіянами можна сідати за стіл переговорів, тільки подумки змирившись із «дерибаном» України Москвою. Єдина користь від цих переговорів може бути тільки в обміні полоненими. 

Із хорошого: 

1. Наші війська переконуються: російські підрозділи незрівнянно більш боєздатні, аніж терористичні угруповання, однак і проти них все ж можна (і треба) воювати. Якщо ми, на превеликий жаль, відступаємо й несемо втрати, то це зовсім не означає, що ворог невразливий.

За кожен крок по українській землі окупанти платять своєю кров'ю. Російський військовий госпіталь в Ростові вже не приймає поранених – забитий під зав'язку (при тому, що він давно не працює з «ватою», а тільки з кадровими військовослужбовцями РФ).

Своїх поранених росіяни везуть до Пітера, але й там уже «місць немає». Кожен комплект відірваних ручок-ніжок агресорів – це черговий крок до прозріння недоумкуватого російського суспільства. 

Також ми отримуємо дані про те, що російське командування ставить завдання місцевій владі на окупованих територіях Донбасу виділяти ділянки землі під поховання знищених російських вояк. Путін боїться везти всі трупи назад до Росії, аж надто їх багато – і так в РФ резонанс із російськими солдатиками, які  «передчасно дембельнулися» набирає обертів. Що ж, гідна доля окупанта – бути закопаним в безіменній могилі, як собака, ще й на чужині. 

Пане Путіне, забирайте, будь ласка, своє м'ясо назад. Не треба поганити ним нашу землю. 

2. Російські окупанти й терористи спробували прорватися на Маріуполь з боку Новоазовська, однак цю спробу прориву відбили прикордонники спільно з батальйоном «Азов».  За те, що атака відбита – честь і хвала нашим хлопцям.

Але немає сумнівів, що це – розвідка боєм і підготовка до серйозного наступу (ми вже повідомляли, що не виключене й одночасне проведення морської або комбінованої повітряно-морської операції). Сподіваюся, що ми до таких дій противника дійсно готові. 

3. Кремль другий день поспіль несамовито волає про те, що Путіна з його заявою голові Єврокомісії про «взяття Києва за два тижні» неправильно зрозуміли. Мовляв, хитрий Баррозу вирвав фразу з контексту.

Погрожують надати аудіозапис розмови, але не пропонують (як у фільмі: яка хитра людина – пропонувала хабар, але не дала). Особисто я не сумніваюся в тому, що сп'янілий від безкарності й вседозволеності Путін міг таке ляпнути.Це в його дусі.

Але найбільш судомні спроби Кремля виправдатися свідчать про те, що якісь гальма у нього ще залишилися. Хоч усі ми прекрасно розуміємо, що краще гальмо для Росії, яка пре, – це переконливий удар по зубах». 

Дмитро Тимчук повідомив це сьогодні, 2 вересня, на своїй сторінці в інтернет-мережі «Facebook» й на сайті «ІС».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook