06:20 14 жовтня 2025 р.
Ще до анексії Криму німецькі військові навчали Росію воювати ефективніше. А концерн Rheinmetall, один із гігантів оборонної промисловості Німеччини, планував контракт із Москвою на мільярд євро.
Ці факти розкривають німецькі журналісти Катя Глогер і Георг Масколо у книзі "Провал. Дослідження німецької політики щодо Росії", уривки з якої опублікував Spiegel, пише DailyLviv.com.
Після Грузії — урок для Путіна
Автори пишуть, що поштовхом до військової співпраці між Берліном і Москвою стала невдала кампанія Росії проти Грузії в 2008 році.
Хоча Москва за кілька днів захопила близько 20% території сусідньої країни, армія показала себе погано: неорганізованість, застаріле озброєння, елементарні помилки.
Для Путіна це стало сигналом: армію треба підтягнути до західних стандартів
І в ролі партнера для цієї "перебудови армії" Кремль обрав Німеччину.
Москва звернулася до Берліна з пропозицією співпрацювати. І уряд Ангели Меркель відповів "так".
Ця військова дружба тривала аж до березня 2014 року — поки Путін не захопив Крим.
Німецький еталон і дружба за наказом
Зразком для наслідування став військовий навчальний центр під Магдебургом - один з найбільш технологічних у Європі.
Там солдати тренувалися з лазерними гарматами, у бронемашинах із сенсорами, а кожен постріл фіксувався комп'ютерами. Усі технології - Rheinmetall.
"Це - найсучасніший центр Європи", - з гордістю говорили в Бундесвері.
Путін захотів такий самий полігон - тільки в Росії.
І запропонував німцям побудувати мережу аналогічних комплексів.
Німці погодились.
Читайте також: Меркель у ПАРЄ закликала до діалогу з Росією і не вважає Путіна вбивцею
Уряд офіційно підтримав ідею. Міністр оборони Томас де Мезьєр говорив відкрито: "У нас є інтерес у тому, щоб Росія мала сучасну, добре керовану армію".
Пізніше генерал Йозеф Нібекер, колишній радник Герхарда Шрьодера, скаже: "Це була "дружба за наказом".
А Мезьєр зізнається, що сумнівався, але не витримав тиску - з боку армії, промисловості й власної партії.
Компанія Rheinmetall заявила, що фактично не відігравала провідної ролі в проєкті - ініціатором була саме німецька влада.
Тренувальний майданчик майбутньої війни в Україні
План був масштабний: вісім навчальних центрів по всій Росії, перший — у Нижньогородській області, у Муліно, пише Spiegel.
Бюджет — близько 1 мільярда євро, до 30 тисяч солдатів щороку.
Німецька техніка, німецьке програмне забезпечення, німецький підхід до бою.
У 2011 році російська делегація відвідала полігон у Німеччині.
Міністр оборони Сердюков, начальник Генштабу Макаров — фотографуються біля танків, тиснуть руки, усміхаються.
"Наш солдат майбутнього буде виглядати так", — каже Макаров.
Проєктом керує його заступник — Валерій Герасимов, майбутній головнокомандувач вторгнення в Україну.
Читайте також: Ексрадник Меркель боїться Третьої світової війни і Путіна
Майже союзники
Контакти між арміями ставали дедалі тіснішими.
Обговорювали навіть обмін офіцерами: російський мав служити в штабі сухопутних військ Німеччини, а німецький — у Генштабі РФ.
Старт призначили на 1 жовтня 2014 року.
Готували й спільні навчання під Петербургом — буквально за кількасот кілометрів від кордонів Балтії.
Коли про це дізналися в НАТО, вибухнув скандал.
У Польщі та Литві говорили: "Це схоже на новий Рапалльський договір - співпрацю Червоної армії та рейхсверу в 1919-1933".
Навчання скасували.
А вже у лютому 2014 року Росія напала на Крим. Контракти розірвали.
Муліно все ж запрацювало
Попри санкції, навчальний центр у Муліно відкрили, пише Spiegel.
У 2021-му там відбулися масштабні маневри "Захід-2021" — 200 тисяч військових із Росії та Білорусі.
За кілька місяців почалася велика війна.
Американський генерал Марк Міллі назвав ті маневри "першим громом перед бурею".
Сьогодні генерали, які тоді брали участь у програмі, говорять:
"Ми думали, що довіра й технології зроблять Росію іншою. Слава Богу, що не встигли. Уявіть, якби російська армія справді навчилася у нас воювати".
Політичне ехо Меркель
Журналісти Spiegel зазначають, що ці викриття ставлять під сумнів публічні заяви Меркель про те, що саме Східна Європа "не захотіла діалогу з Путіним".
У нещодавньому інтерв'ю угорській газеті Partizan колишня канцлерка заявила, що опір Польщі та країн Балтії переговорам з Путіним у 2021 році "опосередковано сприяв його агресії" роком пізніше.
Читайте також: Ексканцлер ФРН фактично визнала, що 16 років працювала проти державної незалежності України
"Я відчула, що Путін більше не сприймає Мінські угоди серйозно, тому хотіла нового формату прямих переговорів з ним як ЄС", – пояснила Меркель.
Однак нові дані про роль Німеччини в підготовці російської армії до сучасних конфліктів викликають серйозні питання впливу політики Берліна на безпеку Східної Європи напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, резюмує Spiegel.
До теми:
Джо Байден і Ангела Меркель зрадили Польщу та Україну: як у Мюнхені-1938 зрадили Чехословаччину
Мельник розкритикував Меркель за виправдання її політики щодо Росії