В УПЦ (МП) проголосили «непристойними» богослужбові тексти українською мовою

«Напередодні різдвяних свят на парафії УПЦ (МП) в організованому порядку завозять друковану продукцію для масової роздачі парафіянам і жителям довколишніх місць. Матеріали містять неправдиву або провокативну інформацію про українську мову, УПЦ Київського Патріархату та навіть саму УПЦ (МП) –  повідомили на незалежному інтернет-ресурсі «Релігія в Україні», де також розповіли подробиці:

«Листівки, а точніше, буклети надруковані без вихідних даних, під грифом такої собі «Ліги захисників Православ'я». Судячи з україномовного тексту, вони призначені для безкоштовної роздачі в храмах центральної та правобережної України, починаючи з Києва.

Схема розповсюдження агіток проста – вони надходять в єпархіальні центри або в центри благочинь, після чого розвозяться на парафії. Організованість розвезення друкованої продукції не залишає сумніву, що проект отримав благословення від перших осіб УПЦ (МП).

У першому буклеті, присвяченому конкуруючій юрисдикції – УПЦ Київського Патріархату, в жорсткій, образливій формі, характерної для стилістики глави прес-служби УПЦ (МП) Василя Анісімова та фейкового «Союзу православних журналістів», автори на 24-х сторінках звинувачують Київський Патріархат в тому, що він є «християнством» «без Христа», «всі таїнства філаретівської» церкви» недійсні», а сам глава УПЦ КП веде «проповідь війни» і «бажає загибелі українців Донбасу». У брошурі багаторазово стверджується, що «ніякої благодаті у розкольників немає», УПЦ КП називається «конфесією однієї людини – Філарета», там «відсутність благодаті Святого Духа і порожнеча в людських серцях».

Всупереч існуючій думці, що благодать не можна виміряти, автори листівки запевняють, що благодать можна визначити – шляхом правильного здійснення таїнств канонічним священиком, наявністю чудес, мощів, святої води і мироточивих ікон, яких, за відомостями авторів буклету, в УПЦ КП немає. Філарет називається «учителем брехні», а про представників УПЦ КП і УАПЦ говориться, що «сутність їх душі – це неприйняття, непримирення і смута».

Низка звинувачень накладає на авторів і розповсюджувачів листівок правову відповідальність. Так, стверджується, що «проповідь війни – ноу-хау Київського Патріархату», «Філарет хоче продовження цієї війни. Бажає загибелі українців Донбасу», тому що «там, на Сході, немає його пастви» (в УПЦ КП на Донбасі дві єпархії, піддаються репресіям з боку влади невизнаних республік. – Ред.).

Київському Патріархату протиставляється канонічна УПЦ (МП), яка «в 1990 році отримала незалежність і повну самостійність в управлінні» від Патріарха Алексія II. Більш того – стверджується, що УПЦ з того часу «не залежить від Московської Патріархії, яка разом з тим, не має жодних претензій на майно і матеріальні доходи УПЦ».

Насправді ж УПЦ (МП) не стоїть у ряду автокефальних чи автономних Церков, а є структурною частиною РПЦ і залежна, як і будь-яка інша частина РПЦ, від статуту останньої. В останні роки Патріархом Кирилом робляться спроби ще більше звузити самостійність УПЦ (МП) (зокрема, про спроби втручання оточення Патріарха Кирила у внутрішні справи УПЦ (МП) заявляли самі єрархи цієї Церкви. Також на Соборі УПЦ (МП) 8 липня 2011 обговорювалося питання про вплив Патріарха РПЦ на прийняття рішень всередині УПЦ (МП), тоді ж Синод РПЦ «висловив надію» на зміну статуту УПЦ (МП) для посилення єдності з Московським Патріархатом, що призвело до посилення конфліктної ситуації в Синоді УПЦ і розширення конфлікту на весь єпископат УПЦ. – Ред.).

Оповідаючи про церковний розкол 1990-х років, листівка повністю опускає одну з найважливіших подій того часу – Помісний Собор УПЦ 1-3 листопада 1991 року, який висловився за надання автокефалії УПЦ і попросив Московського Патріарха про «дарування повної самостійності Української Православної Церкви», так званої автокефалії. За це рішення голосував і владика Онуфрій, нинішній глава УПЦ (МП).

Наступний буклет, який культивується в УПЦ (МП), спрямований проти позиції «людей, які виступають за українську мову на богослужінні». У ньому стверджується, що «достатньо часто богослужбові тексти українською мовою звучать занадто різко і навіть непристойно».

Непристойністю «Ліга захисників Православ'я» вважає слова «драбина» (по-рос. «сходи»), «зродила» («народила»), «галузки» («гілка») та інші, які використовуються в одному з перекладів «Акафіста Пресвятій Богородиці» в українській діаспорі та в храмах УАПЦ. Про інші українські богослужбові переклади, у тому числі ті, які використовують сотні парафій УПЦ (МП), автори листівки не згадують».

Про це повідомили на незалежному інтернет-ресурсі «Релігія в Україні».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook