17:10 30 липня 2025 р.
Відео:
30 липня 2025 року у Львівському пресклубі відбулася панельна дискусія «Збереження національної єдності як складова оборонної демократії», організована Українським безпековим клубом та ГО «Фонд сприяння демократії».
Про це пише DailyLviv.com.
Експерти обговорили резонансні події останнього тижня – перші за три з половиною роки повномасштабної війни масові мирні протести на захист незалежності антикорупційних інститутів, які стали тестом на міцність української єдності та зрілість демократії.
Україна – фронтир світової демократії
Відкриваючи дискусію, Юрій Гончаренко, голова Українського безпекового клубу, наголосив на глобальному значенні українського досвіду для світу:
«Ми говорили світу, що саме Україна — фронтир світової демократії. Тут, в Україні, вирішується, чи здатна демократія вистояти в епоху системних загроз — війни, дезінформації, авторитаризму, економічної нерівності. Якщо демократія вистоїть тут — вона вистоїть всюди».
Юрій Гончаренко підкреслив, що в Україні формується унікальна модель «озброєної довіри»:
«Демократія не може бути наївною. Якщо вона не вміє себе захищати — вона приречена. В Україні демократія навчилась воювати: проти дезінформації, корупції, безкарності, страху. Сьогодні ми формуємо модель озброєної довіри — де свобода не слабкість, а відповідальність».
Обопільні кроки назустріч та пошук компромісів – єдиний шлях для досягнення національної єдності
Координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху Олексій Івашин, під час заходу представив концепцію оборонної демократії та проаналізував уроки останніх протестів в Україні щодо законопроєкту №12414 з правками народного депутата Максима Бужанського, що обмежували повноваження НАБУ та САП:
«Переважно молоді люди — ті, хто формуватиме майбутнє України — вийшли захищати не просто антикорупційні органи, а фундаментальні цінності та і, на яких має будуватися наша держава. В умовах, коли щодня гинуть захисники, коли ворог обстрілює міста, українці знайшли в собі сили відстоювати не лише фізичне виживання, а й демократичну сутність України».
Івашин зазначив, що протести довели три ключові тези:
«По-перше, українське суспільство не готове втратити свободу, повністю замінивши її на безпеку. Так, під час війни права і свободи дещо обмежуються державою, але це не означає що безпека повністю нівелює права та свободи громадян. Це кардинально відрізняє нас від путінської Росії. По-друге, молодь чітко усвідомлює: корупція — це не менша загроза, ніж російські ракети. По-третє, українська влада швидко відреагувала на свою помилку та продемонструвала здатність дослухатись до вимог народу».
Водночас він застеріг від спроб дестабілізації:
«Росія уважно спостерігає за нашими внутрішніми процесами. Ми вже бачимо активізацію російських інформаційних операцій, спроби радикалізувати протести. Саме тому позиція Громадсько-військового руху чітка: підтримуючи право громадян на мирний протест, ми закликаємо до відповідальності та поміркованості.
Івашин наголосив, що є важливим зараз дати депутатам можливість виправити помилку, але продовжувати контролювати процес. Протести мають носити контролюючий та консолідуючий характер.
Крім того, від імені Громадсько-військового руху Івашин наголосив на необхідності зміцнення державних інститутів:
«Такі акції протесту і взагалі громадські рухи мають захищати саме інституції, безвідносно до «хороших» облич, які в цих інституціях працюють. Відсутність сталих інституцій, які б працювали незалежно від зміни конкретних осіб – історична слабкість України. І цю слабкість пора нарешті усунути».
Також Івашин повідомив, що по завершенню заходу у Львові відбудуться чергові відкриті збори ініціативної групи з формування Громадсько-військового руху, на які зібралися представники ініціативної групи з шести областей та до яких мають під’єднатися онлайн ще понад 10 областей. Враховуючи обставини, захід заплановано у Львові біля пам’ятника Тарасові Шевченку незадовго до початку акції на підтримку законопроєкту № 13533.
Національна єдність як формула перемоги
Валерій Майданюк, кандидат політичних наук, експерт ГО «Фонд сприяння демократії», розкрив історичний контекст української стійкості:
«24 лютого 2022 року Путін зробив ставку на українську роз'єднаність. На думку кремлівських очільників, після їхнього вторгнення в Україні схід піде проти заходу, багаті проти бідних, спалахнуть осередки сепаратизму — вся держава розсиплеться. Беззаперечним є факт, що основою нашої сили та стійкості тоді і навіть зараз залишається національна єдність. Саме вона є наріжним каменем стійкості українського народу, який об'єднав країну, майже навпіл розділену за мовною ознакою».
Оцінюючи останні протести, експерт зазначив:
«Події останнього тижня стали черговим тестом на міцність нашої єдності. Але що важливо — протестувальники продемонстрували зрілість та відповідальність. Це підтверджує: українська нація здатна вирішувати внутрішні суперечності без розколу, що є критично важливим в умовах війни».
Юрій Підлісний: Молодь засвоїла уроки Майдану, а Україна потребує нового суспільного договору
У своєму виступі Юрій Підлісний, завідувач кафедри політичних наук Українського католицького університету, відзначив конструктивну роль молоді у протестах:
«Я дуже радий, що молодь вийшла на ці протести. Це показує, що нове покоління дуже чітко засвоїло уроки попередніх протестів, попередніх Майданів і готове відстоювати свої права. Це дуже добре».
Водночас експерт наголосив, що нинішні суспільні процеси вимагають переосмислення основ взаємодії між громадянами та державою. За його словами:
«Зараз, у часі війни, ми повинні думати про новий суспільний договір, який мав би бути укладений після перемоги. Той, що був до війни — вже не чинний. Остаточно його зруйнував Президент своїми діями — не тільки щодо НАБУ і САП, а й щодо БЕБ. Ми знаємо, що сьогодні знову не затвердили переможця конкурсу. Це — скандал».
Ці заяви стали важливою частиною ширшої дискусії про майбутню архітектуру української демократії в умовах війни та після неї.
Микола Бучин: Консолідація - ключ до стійкості, але влада має чути суспільство
Микола Бучин, політолог, доктор політичних наук, професор Львівської політехніки, підсумував дискусію, окресливши глибинні політичні причини протестів та їх потенційні наслідки. На його думку, нинішня ситуація має історичне підґрунтя, що бере початок із 2019 року, коли в Україні вперше утворилася монобільшість — повна концентрація влади в одних руках без ефективного політичного контролю.
«На жаль, консолідація, яка проявилась у суспільстві з початком повномасштабної війни, не відбулася на рівні політичної еліти. Там, де в інших країнах влада і опозиція об’єднуються, в Україні цього не сталося», — зазначив Бучин.
Він наголосив, що Росія активно працює над розхитуванням українського тилу, провокуючи конфлікти між суспільством і владою, між Україною та її партнерами. У цьому контексті надзвичайно важливо дотримуватись принципів прозорості, відкритості та довіри.
«Протести мають бути мирними, конструктивними й базованими на діалозі. Водночас влада повинна уникати рішень, які можуть провокувати дестабілізацію», — застеріг він.
Бучин підкреслив потребу в новій комунікаційній політиці та ефективній протидії російським інформаційним атакам, а також акцентував на необхідності залучення українців за кордоном до єдиної національної стратегії.
Завершуючи, професор наголосив на потребі сильних інституцій, які здатні забезпечити баланс між владою і суспільством:
«Стабільне громадянське суспільство — це той щит, який не дозволяє владі зловживати, а також формує культуру взаємної відповідальності. І той факт, що українці вийшли на вулиці з такою рішучістю — свідчення того, що демократія вкоренилась у нашій ментальності».
Конкретні кроки на майбутнє
Учасники дискусії запропонували план дій для збереження національної єдності:
1. Негайне прийняття законопроєкту №13533 31 липня для відновлення повноважень антикорупційних органів.
2. Інституціоналізація діалогу між владою, громадянським суспільством та військовими.
3. Залучення молоді до конструктивної діяльності через платформи патріотичної самореалізації.
4. Розробка державної політики національної єдності на основі досліджень та фахової експертизи.
Підсумовуючи дискусію, Юрій Гончаренко наголосив на готовності громадського сектору підтримати державу:
«Український безпековий клуб та Фонд сприяння демократії готові стати партнерами держави в цій критично важливій роботі. У нас є досвід, експертиза, міжнародні контакти. Головне — є розуміння, що без національної єдності ми не виграємо цю війну та не побудуємо успішну країну».
Своєю чергою, Олексій Івашин зазначив:
«Історія дає нам унікальний шанс. В горнилі війни ми можемо викувати нову українську державність — сильну та вільну, готову до захисту та відкриту до світу. Оборонна демократія — це не утопія, а практична необхідність, підтверджена досвідом останніх днів. Але часу на розкачку немає діяти треба швидко.»
Довідково:
Панельна дискусія була організована Українським безпековим клубом спільно з Дослідницько-аналітичною групою InfoLight.UA та ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.