10:29 15 жовтня 2024 р.
Пекін давно заприсягся «возз'єднати» Тайвань з материковою частиною задовго до сторіччя перемоги над Гомінданом.
Китай провів масштабні військові навчання навколо Тайваню, заявивши, що таким чином робить "суворе попередження сепаратистським силам" на острові та відпрацьовує його блокаду. Навчання відбулися вже вдруге після того, як на Тайвані було обрано нового президента. Про це розповіла британська служба BBC, пише DailyLviv.com.
Навчання, що отримали назву Joint Sword 2024B, почалися лише через чотири дні після того, як президент Тайваню Лай Цінде виступив з важливою промовою, в якій пообіцяв протистояти «анексії» острова Пекіном.
Читайте також: У Пекіні обговорили з американцями війну Росії проти України
Китай розглядає Тайвань як свою провінцію, що відкололася, але острів вважає себе окремою державою і має власний уряд і збройні сили.
Як заявила офіційний представник міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін, «незалежність Тайваню та мир у Тайванській протоці несумісні», а «провокаціям» з боку тих, хто підтримує незалежність Тайваню, «неминуче буде дано відсіч».
Маневри Joint Sword 2024B «зосереджені на питаннях боєготовності морського та повітряного патрулювання, а також блокади основних портів та районів», повідомив офіційний представник китайських збройних сил Лі Сі.
Як заявляють китайські військові, навчання пройшли у дев'яти локаціях навколо Тайваню, у них брали участь кораблі та винищувачі. У понеділок армія КНР повідомила, що маневри успішно завершились.
У Міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 25 китайських літаків, сім військово-морських суден та чотири інші кораблі. Відомство назвало китайські маневри «ірраціональною та провокаційною поведінкою» і попередило, що Тайвань готовий захищатися.
Віддалені острови, керовані Тайбеєм (столиця Тайваню - ред.), перебували у стані підвищеної готовності, заявляло Міноборони Тайваню.
«Літаки та кораблі реагуватимуть на ситуацію відповідно до правил ведення бойових дій», — було сказано в заяві відомства.
Міноборони Тайваню також опублікувало відеозапис того, як військові реагують на китайські навчання. На ній видно, як на позиції виводяться пускові установки протиповітряної оборони, військові транспортні засоби та військово-морське судно.
Міністерство транспорту Тайваню зі свого боку повідомляло, що повітряне сполучення та портова діяльність острова залишаються «нормальними», незважаючи на китайські військові навчання біля узбережжя.
Президент Тайваню Лай Цінде (також відомий як Вільям Лай) заявив, що Китай має «поважати вибір народу Тайваню на користь вільного та демократичного способу життя та утримуватися від військових провокацій».
«Наш уряд продовжить захищати нашу конституційну систему демократії та свободи. Ми здатні захистити національну безпеку», — йдеться у ньому.
У травні цього року, коли Лай Цінде був приведений до присяги, Китай також провів навчання, в ході яких оточив острів своїми військовими кораблями з усіх боків, імітуючи його блокаду. Вони називалися Joint Sword 2024A.
Влада США — союзника Тайваню — заявила, що стежить за навчаннями, і закликала Китай уникати дій, які можуть поставити під загрозу стабільність у регіоні.
Ці військові навчання Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) спрямовані виключно на залякування.
Пекін давно заприсягся «возз'єднати» Тайвань з материковою частиною, за необхідності застосувавши силу, і зробити це задовго до сторіччя перемоги над Гомінданом, яку відзначатимуть у КНР у 2049 році.
В ідеалі Пекіну хотілося б, щоб це сталося без жодного пострілу і Тайбей добровільно підкорився його правлінню.
Але населення Тайваню з жахом спостерігало за недавнім придушенням демократії по той бік океану в Гонконгу, тому більшість тайванців ще менше, ніж раніше, хотіли б опинитися під владою комуністичної автократії.
У відповідь Пекін нагадує Тайваню про свою переважну стратегічну перевагу.
Довідково
Офіційна назва Тайваню - Республіка Китай, столиця - Тайбей. Площа острова Тайвань становить 35 801 км².
До 1949 року Республіка Китай була єдиним міжнародно визнаним представником Китаю і членом-засновником ООН та одним із п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. 1971 року Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці - відтоді ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем.
Читайте також: Президент Тайваню запропонував Китаю забрати у рф свої історичні землі