Чому у Львові та Ужгороді критикують законопроєкт «Про медіа» і вимагають його суспільного обговорення

20:26 2 березня 2020 р.

  • 0

Проєкт Закону «Про медіа» (№2693) не може бути ухвалений у тій редакції, в якій його пропонують, оскільки не допомагатиме роботі засобів масової інформації, а навпаки - перешкоджатиме діяльності журналістів і порушуватиме Конституцію. Крім того, до напрацювання цього документа має бути залучене якнайширше коло осіб, оскільки діяльність ЗМІ стосується усього суспільства.

Про це науковці та практикуючі журналісти говорили під час відеомосту Львів-Ужгород: «Свобода слова. Правдивого чи й брехливого? Хто і як має відрізняти в інформаційному просторі правду від обману і яким повинно бути покарання за брехню?».

Керівник медіапроєктів Львівського прес-клубу Роман Шостак проаналізував законопроєкт №2693 щодо частоти згадувань низки слів, які пов’язані із діяльністю ЗМІ. Так, словосполучення «свобода слова» або «індекс довіри» у законопроєкті відсутні, слово «стандарт» або «стандарти» вживається 23 рази, але жодного разу – у контексті журналістських стандартів. Слово журналіст – також 23 рази, але жодного разу у поєднанні зі словом стандарт. Слово «правда» не вжито взагалі, “виправдання” – двічі.

Доцент факультету журналістики Львівського національного університету ім. І.Франка Ігор Паславський вважає, що ухвалення закону, який регламентуватиме роботу медіа, сьогодні є доцільним. За словами науковця, в Україні діє приблизно 12 законів, які регламентують діяльність ЗМІ. Деякі з них прийняті 15-20 років тому. Раніше ці закони були сучасними, але зараз частина втратила актуальність.

Водночас науковець наголосив, що такий документ не можна приймати у турборежимі, адже лише виважений, якісний, змістовний закон має право на існування. До напрацювання такого закону варто долучити максимально широке коло, щоб він враховував вимоги експертів, керівників засобів масової інформації, а також творчих працівників ЗМІ та представників громадськості.

«Це той класичний випадок, коли треба поспішати, але робити це треба дуже повільно та виважено», – резюмував Ігор Паславський.

Також науковець наголосив, що журналістські стандарти – це категорія етична, а не юридична. На думку доцента факультету журналістики, ця категорія має бути прописана у редакційних статутах – так є у більшості європейських країн.

Ігор Паславський підкреслив, що закон «Про медіа» в Україні має бути якісним, а його вимоги – обґрунтованими, щоб цей документ виконували не лише дрібні ЗМІ, а й усі засоби масової інформації.

Медіаюристка Анастасія Бачинська з Ужгорода зазначила, що зміни до законодавства щодо медіа назріли, однак ці закони мають враховувати норми та принципи європейського законодавства, зокрема Директиви ЄС про аудіовізуальні послуги. Така умова Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Однак, зауважила медіаюристка, у новому законі не прописані багато важливих норм. А до повноважень Національної ради з питань радіомовлення і телебачення віднесені повноваження, які їй не властиві, зокрема щодо друкованих ЗМІ, щодо провайдерів, щодо вебсайтів. За словами юристки, у цій частині закон не відповідає Конституції України.

Також Анастасія Бачинська розповіла, що згідно із згаданим законопроєктом ЗМІ перестають бути засобами масової інформації, а стають суб’єктом правовідносин, тобто господарюючим суб’єктом. 

Вона додала, що прописувати стандарти журналістики може тільки професіонал і в законі не можна цього прописати.

«Стандарти має напрацювати лише журналістська спільнота. Закон «Про медіа» може лише визначити загальні засади регулювання ЗМІ. Все інше не підлягає законодавчому регулюванню», – сказала Анастасія Бачинська.

Завідувач відділення журналістики Ужгородського національного університету, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Юрій Бідзіля зазначив, що, на його думку, закон про діяльність медіа зараз не надто актуальний, адже є безліч законопроєктів, прийняття яких потребує наша держава. Він вважає, що чинний закон застарів, але він є набагато демократичнішим, ніж законопроєкт №2693.

«Медіа – це опозиція до влади. Коли влада чи на рівні ВРУ, чи на рівні ініціаторів, які ще вчора були журналістами, ініціюють закон, в якого стирчать заячі вуха, це дивно. Ці ініціатори мають на меті обмежити свободу слова журналістів. При цьому журналісти, як спільнота, як профспілка, як комісія журналістської етики чи спілка журналістів, є достатньо саморегулюючою організацією. Тому доцільно, щоб ініціаторами такого законодавчого акту були саме ці організації, а не держава. Урядовці – це ті, до кого ми завжди є в опозиції, щоб влада не дрімала», - сказав професор Юрій Бідзіля.

Він додав, що набагато доречнішою зараз є сегментація ЗМІ, самонаведення порядку в сфері журналістської етики.

«Коли влада своїм віником починає наводити лад у цій галузі, це суперечить пунктам Конституції про свободу слова, про отримання, опрацювання та поширення інформації. Крім того, перереєстрація (медіа – ЩЛ) – це додаткові витрати, додатковий контроль над журналістами. Тобто цей законопроєкт є дуже-дуже сирим. Він є не просто не обговореним, а навіть непродуманим у багатьох місцях. У ньому є більше обмежень, ніж свобод. А закон про медіа – це має бути закон про свободу», – наголосив Юрій Бідзіля. 

Також він вважає, що можна регламентувати роботу журналістів, врахувавши досвід європейських країн, зокрема Франції. Там для того, щоб називатися журналістом, треба отримати спеціальну ліцензію. Це не стосується Інтернету, бо мережу дуже важко обмежувати та контролювати. Юрій Бідзіля сказав, що новий закон про медіа має мати лише рамковий характер. Тобто він повинен визначити загальні принципи функціонування медіа в Україні та особливості медіа продукту.

«Я ніде цього не знайшов, але має бути чітке розділення таких позицій, як власник ЗМІ та творчий колектив. Творчий колектив - це і є інформаційна політика, а власник (в українському форматі – це, як правило, олігарх) часто втручається у інформаційну політику певного ЗМІ. Наприклад, в Італії про контакт Сільвіо Берлусконі з неповнолітньою дівчиною із Марокко першим повідомив канал, де власником є Сільвіо Берлусконі. Мені складно уявити, щоб у нас про власника каналу його канал сказав щось подібне», – сказав Юрій Бідзіля.

Головний редактор інформаційної агенції «Гал-інфо» Андрій Маринюк сказав, що, як керівник ЗМІ, очікував від нового закону допомоги у діяльності, однак саме у пропонованій редакції закону не знайшов нічого про те, як допомогти чи спростити роботу медіа.

«Там є про те, як зупинити діяльність медіа, обмежити чи покарати ЗМІ, але немає нічого, щоб допомогти. Також мене дуже здивував перелік суб’єктів законопроєкту. У цьому переліку є пункт про те, що під дію закону потрапляє сайт, якщо в його домені є ua. Тобто, скажімо, coca-cola.ua – це сайт, на який поширюватиметься Закон «Про медіа», тобто на нього матиме вплив Нацрада. Чому в ньому змішали все? Який стосунок мають провайдери інтернет послуг до ЗМІ? Може, варто тоді і Facebook туди включити, бо в нас зараз багато нових медіа працюють по-іншому: може бути медіа, яке працює тільки у соцмережах. Це - медіа?», – сказав Андрій Мартинюк.

«Цей законопроєкт не враховує такого виду, як сторінки органів влади. Це медіа чи ні? Кожен орган влади має свій інформаційний сайт, де подають інформацію, на яку орієнтуються журналісти. Але вони можуть собі дозволити прибрати цю інформацію і все. Як з цим бути? Наразі я бачу лише спробу під інформаційним шумом від одного законопроєкту провести другий, який просто введе додатковий орган контролю, але не вирішить більшості проблем журналістів», – додав Андрій Мартинюк.

Він додав, що у законопроєкті немає нічого про боротьбу із нелегальними, незареєстрованими медіа. У документі навіть немає пункту про обов’язкову реєстрацію ЗМІ. Тобто реєстрація буде добровільною, але закон поширюватиметься на усіх. На думку Андрія Мартинюка, цей законопроєкт мав би мати значно ширше обговорення із залученням регіональних ЗМІ також.

Засновник і редактор сайтів «Діло»та «Форпост» Олег Радик зазначив, що інформаційне поле у світі дуже швидко змінюється, і законодавцям буде важко встигнути за цими змінами. Особливо це стосується Інтернету.

«Мене більше цікавить регламентування роботи ЗМІ в умовах війни: що можна, а що ні, чіткі вимоги та покарання, можливості впливу з різних ракурсів. А все решту – це або від лукавого, або нема що робити», – сказав Олег Радик.

Голова Закарпатської обласної організації Національної спілки журналістів Віталій Мещеряков вважає, що проєкт Закону «Про медіа» (№2693) не можна приймати у жодному випадку. Він наголосив, що будь-який закон має допомагати, а в цьому документі немає нічого про допомогу: «Жодного полегшення для роботи ЗМІ у цьому документі я не бачу. Це треба запасатися юристами, коштами на випадок оскаржень у суді, поїздок тощо».

«Далі: ми всі знаємо принципи формування та роботи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Усі дрібні ЗМІ залишаються «за бортом», – сказав Віталій Мещеряков. - Якщо Нацраді так суттєво розширять повноваження, то скільки ж представників у них буде по всій країні, яких треба буде фінансувати?! Я не підтримую ідею про те, що у державі має бути орган, який розказуватиме журналістам що і коли вони мають писати. Це починається від споживача, який має чи не має довіри до конкретного ЗМІ. На мою думку, має бути два закони: про друковані ЗМІ та онлайнмедіа, які врегулюють роботу сайтів та газет».

Він також додав, що Закон «Про медіа» у пропонованій редакції навряд чи вплине на великі ЗМІ, які належать олігархам.

Якщо проєкт Закону «Про медіа» (№2693) буде прийнятий, то, на думку спікерів, відеомосту, журналісти мають вдатися до певних протестних дій.

Як відомо, 5 лютого Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглянув проєкт Закону «Про медіа» (№2693) і альтернативний до нього проєкт Закону «Про медіа в Україні»(№2693-1). За підсумками обговорення Комітет з питань свободи слова підтримав рішення головного Комітету рекомендувати Верховній Раді України прийняти проєкт Закону «Про медіа» (№2693) у першому читанні за основу, а альтернативний – відхилити.

Законопроєкт «Про медіа» (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує, зокрема, запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

Нагадаємо, що під час першого відеомосту журналісти у Львові і Дніпрі аргументовано заперечили проти так званого "законопроєкту про дезінформацію" від Мінкульту, який, здається, був поки що лише димовою завісою для успішного просування у парламенті законопроєкту 2693. 

Довідка

Львівський пресклуб організовує десять відеомостів із пресклубами у Харкові, Дніпрі, Сумах, Ужгороді,Тернополі та Кропивницькому та провідними медіа-організаціями в Одесі, Чернігові, Краматорську і Маріуполі. Відеомости відбуваються в форматі онлайн-дискусій за участю місцевих медіаекспертів. Учасники нададуть свої відгуки і рекомендації щодо проєктів законів про медіа. Львівський пресклуб збере пропозиції регіональних експертів та підготує рекомендації для парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики. 

Проєкт відбувається за підтримки «Медійної програми в Україні» МГО Internews, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). 

 

Відеоміст Львів - Ужгород про законопроєкт №2693.
Відео: Львівський пресклуб

dailylviv.com

Коментарі(0)

До теми

11:48 6 квітня 2020 р.

Львів і Краматорськ коригуватимуть закон про медіа

8 квітня під час відеомосту Львів-Краматорськ журналісти сходу і заходу України обговорять плюси і мінуси законопроєкту “Про медіа” №2693 та внесуть свої правки в цей документ.

Рубрика: Політика

14:26 3 квітня 2020 р.

Жительці Львівщини за незаконну видачу виборчих бюлетенів загрожує в'язниця

Ідеться про 32-річну жительку с.Мельнич Жидачівського району, яку правоохоронці підозрюють у злочинах проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина під час виборів до Верховної Ради України у 2019 році.

Рубрика: Політика

Останні новини

Завтра можуть відкрити ринки на вулицях Мазепи та В. Великого

Хворих з пневмонією лікуватимуть і у 8-мій міській лікарні

Засудили львів’янина, який видавав себе учасником бойових дій

Керівник Twitter зробив найбільшу пожертву на боротьбу з коронавірусом

МОЗ затвердило рекомендації з безпечного поховання померлих від COVID-19

Всі новини Львова та області

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Знищення ФОПів в Україні

Рубрика: Економіка

Міжконфесійна церква у зоні ООС

Рубрика: Культура

Рейдерське захоплення у Львові

Рубрика: Кримінал

"За" перезавантаження плану ОТГ на Львівщині

Рубрика: Політика

Свобода слова. Правдивого чи й брехливого?

Рубрика: Політика

Всі відео розділу