11:35 2 вересня 2021 р.
Фото: Радіо Свобода
8 вересня у Львові за участі представників опозиційних сил Білорусі відбудеться Акція солідарності з братнім білоруським народом, присвяченої відзначенню Дня білоруської військової слави.
Про це Dailylviv.com повідомив голова ГО "Білоруський центр" Вячеслав Сівчик.
Нагадаємо, Восьме вересня для білоруського народу є днем славетної перемоги 1514 року на полі під Оршею 30-тисячного війська Речі Посполитої над 80-тисячним військом московським. Білоруси, литовці, поляки, українці трьох князівств під командуванням князя Костянтина Острозького вщент розгромили московських загарбників, які зазіхнули на білоруську землю.
Це - національне свято у Білорусі заборонене нелегітимною владою на чолі з Лукашенком – за його святкування, як і за використання національної символіки, можна потрапити за ґрати.
План заходів у Львові:
9.00 – Покладання квітів до пам’ятника повстанців Кастуся Калиновського на Личаківському цвинтарі (збір біля головного входу на Личаківський цвинтар).
11.00 – Брифінг білоруського інформаційного центру у Львівському пресклубі на пр. Шевченка, 11.
12.30 – віче-концерт бардівської пісні біля будівлі Львівської міської ради на площі Ринок, 1.
Виставка «Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь» від Free Belarus Center та Музею Революції Гідності, що демонструє українцям й іноземцям ключові моменти та особливості білоруського протесту.
13.30 – перехід до пам’ятника Шевченку, покладання квітів.
13.40 – піша хода від пам’ятника Тараса Шевченка до пам’ятника Степану Бандері за маршрутом: проспект Свободи – вул. Гнатюка – пл. Генерала Григоренка – вул. Листопадового Чину – пл. Святого Юра – вул. Митрополита Андрея – пам’ятник Степану Бандері;
14.30 – 15.00 – покладання квітів, віче біля пам’ятника Степану Бандері.
15.30 – 16.30 – урочисті заходи (книжкова виставка, круглий стіл) у ЛОУНБ на пр. Шевченка, 13.
18.30 – 20.30 – урочиста академія в Будинку воїна на вул. Короленка, 1а.
За словами Вячеслава Сівчика, ця акція підкреслює важливість співпраці білоруського, українського та литовського народів задля виконання заповіту Кастуся Калиновського: «Бо я тобі з-під шибениці мовлю, народе, що тоді лишень зажиєш щасно, коли москаля над тобою вже не буде».