Бійця батальйону «Айдар» Пелиша зі Львівщини виміняли з полону на брата одного з ватажків «ЛНР»

17:55 3 жовтня 2014 р.


Фото: 5 канал

Перемовини про звільнення 19-річного добровольця зі Старого Самбора вели громадська організація «Громадський рух України» й командування групи «Рубіж» батальйону «Айдар».

Місяць у полоні терористів провів 19-річний Василь Пелиш із міста Старий Самбір Львівської області. Бойовики відрубали йому праву руку через татуювання «Слава Україні».

Пелиша визволили з полону минулої суботи. Зараз він лікується у військовому госпіталі у Львові.

Домовляємося про зустріч у середу по обіді. У Василя саме закінчуються обстеження та процедури.

«Лікарі дивляться, як можна врятувати мою ногу. У ліве коліно потрапив осколок, задів нерв, – розказує Василь Пелиш. З червня служив у батальйоні «Айдар». Воював на Луганщині. – Без руки залишився, але живий. Шкода, татуювання красиве було: герб і »Слава Україні». Зробив його за місяць до того, як утратив руку».

У полон до терористів потрапив 26 серпня. Під Новосвітлівкою поранили одного з бійців. Василь віз його до лікарні.

«Другові рознесло половину живота. Довго намагалися викликати «швидку». Та марно. Зрештою погрузили товариша в УАЗік. Хотів повезти в Хрящувате до лікарні. Спішив і не взяв із собою ні бронежилета, ні гранати, на випадок захвату в полон, – говорить Пелиш. – Дорогою в машину влучили з танка. Пам'ятаю, потемніло в очах і таке відчуття, що я в повітрі перекидаюся. Коли прийшов до тями, лежав на землі – на мені труп товариша. Навколо все горить. Лівою ногою відчув, що вогонь підходить, виповз. Сів, закурив. Сподівався, що поруч наші. Пошкутильгав до найближчої позиції. Мене зустріли пару чоловіків з автоматами. Став їм доказувати: «Я свій, з «Айдару». Ті кажуть: «Та какой ты нах… свой». Тоді зрозумів, що потрапив до терористів. Запитав, чи розстріляють. Махнули головою – ні. Мовляв, потраплю в полон. Я почав кричати: краще розстріл. Отримав прикладом по спині. Через сильний удар знепритомнів. Отямився, коли били ногами та прикладами ще з десяток терористів. Мене роздягли. Один з бойовиків на правій руці помітив татуювання. Це його дуже розлютило. Почав матюкатися, а потім відійшов кудись. Повернувся з сокирою. Потягнув мене за руку, став на неї ногою і рубанув майже по саме плече. Далі погрузили на машину й повезли на ще одну свою позицію. Там мені їхній медик перев'язав бинтом руку. Я стікав кров'ю. Після чого мене повезли в лікарню. Пам'ятаю лише високу будівлю й багато жінок в білих халатах. І знову відключився».

Василя Пелиша тримали в луганському госпіталі. Бойовики продовжували знущатися. 

«Пішла морально-психічна давка: «Зараз тебе вб'ємо. Що тобі перше відстрелити?». Ну, й погрози, що живим від них не виберуся. Та це мене лякало найменше. Якби тоді була граната, підірвав би себе з тими, хто захопив у полон. Охоронці, які стояли біля палати, постійно повторювали – повезло, що не потрапив до чеченів. Ті могли порубати на шматки живцем. Зі мною був у цьому госпіталі ще пацан з 80-ї бригади – Саша Юхненко. Він підірвався на гранаті. Досі в госпіталі. З кімнати нас не випускали. Годували так, аби не вмерли. На ранок давали суп. На вечір – дві ложки перловки. «Айдарівців» бойовики ненавидять. Якщо затримують когось, то живим практично ніколи не відпускають. А ще, якщо ти львів'янин, то й поготів. Переконані, що нас із колиски привчають ненавидіти росіян. Найбільше вразило, що я з ними розмовляв російською», – розповів Василь.

Перемови про звільнення з полону вела громадська організація «Громадський рух України» та командування групи «Рубіж» батальйону «Айдар». Спочатку Василя хотіли обміняти на 14 бойовиків.

«Я б на таке нізащо не погодився. Зрештою домовилися, що мене відпустять в обмін на брата одного з ватажків ЛНР. У суботу прийшла охорона, сказала збирати речі. Не мав чого збирати. В лікарню привезли в трусах і носках. Дали якісь піжамні штани. Вийшов як був, сів у машину. А потім побачив свого командира», – додає Василь, розповідь якого передає в сьогоднішній публікації київської «Газети по-українськи» її кореспондент Вікторія Цимбаліста.

dailylviv.com

До теми

19:24 18 вересня 2020 р.

ОПОРА запідозрила ЛОДА у використанні адміністративного ресурсу

У день робочого візиту Президента Володимира Зеленського, у місті Львові та навколо населеного пункту, з'явилися білборди, сітілайти із текстом «Підтримую президента України», зображенням голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького та кандидата на посаду міського голови міста Львова Тараса Кльофи.

Рубрика: Політика

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Агенти Москви на місцевих виборах

Рубрика: Політика

ОСББ і Львівгаз: війна за межі мережі. Хто правий?

Рубрика: Економіка

Настрої львів'ян напередодні місцевих виборів-2020

Рубрика: Політика

МАФи у Львові: залишити чи ліквідувати?

Рубрика: Економіка

Бюджети-2021: у межах нових ОТГ і в умовах карантину

Рубрика: Економіка

Всі відео розділу