17:47 8 березня 2020 р.
Після інфаркту міокарду і коронарного шунтування в Олесі Радевич почалася невралгія трійчастого нерва. Випробувавши різні методи лікування, вона вдалася до нетрадиційної методики - бджоловжалювання.
Шість років тому, в 2014-му, пані Олеся Радевич, яка мешкає в селі Пісочному на Львівщині, перенесла інфаркт. Через два роки, в березні 2016-го, їй зробили екстрене шунтування - операцію на коронарних артеріях серця для відновлення судин.
Операція минула успішно. Але під осінь, як розповідає Олеся Радевич, вона відчула, ніби дотик на правій щоці. І що далі, то цей стан погіршувався.
- Ніби електричним струмом ударяло. Не могла притулити рушник до обличчя, щоб нормально його витерти. Сильний пронизливий біль починався під кінчиком носа над губою і іррадіював під праве око, - докладно розповідає про симптоми хвороби пані Олеся.
За її словами, цей біль не був постійним. Він тривав по кілька хвилин, але гострі напади повторювалися і вдень, і вночі. Аби, бодай, трохи вгамувати біль, Олеся Радевич по ночах прикладала обличчя до подушки, спала на правому боці. Візуальних ознак хвороби не було. Лише - незначне почервоніння на обличчі в ділянці болю.
Восени 2016 року пані Леся почала шукати допомоги в лікарів.
- Спочатку звернулася до стоматолога. Там зробили рентген, але нічого, що провокувало би біль, лікарі не виявили. Потім почалося поневіряння у Львові по кабінетах різнопрофільних лікарів — ЛОРів, невропатологів, щелепно-лицьових спеціалістів. На кожному наступному етапі мені прописували фармацевтичні препарати. Я вживала і сильні антибіотики, і заспокійливі таблетки, але полегшення не було, - розповідає пані Олеся.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ), згадує Олеся Радевич, також конкретної причини болю не визначила. Але поставила знак питання щодо можливого синуситу.
- Я потрапила до ЛОРа, який запропонував робити проколи. Уже навіть призначили день і час цього втручання. Але коли я повернулася зі Львова додому і порадилася з донькою, ми обидвоє дійшли висновку, що показів для проколу в мене немає. Я не мала ніколи нежиті, а тут раптом, кажуть, — гайморит. Щастя від Бога, що не зробила цього проколу, - полегшено підсумовує пані Олеся.
У відчаї Олеся Радевич згадала, як сім-вісім років тому брат зятя страждав від кили в хребті. Тоді він звертався до лікаря в селі Лисовичі, який зняв йому біль.
- Я поїхала до цього старенького терапевта в село. Він уже - на пенсії, не працює, але не відмовляє хворим і приймає вдома, якщо вони приходять. І дуже багато дає людям помічних порад. Коли я почала розповідати йому багаторічну історію хвороби, він мене зупинив і каже: ”Нічого не говоріть — тільки “так” або “ні”. Послухавши мої відповіді на його запитання, терапевт сказав: “Ставлю “двійку” вашим лікарям”. І від нього я вперше за кілька років почула діагноз своєї хвороби - невралгія трійчастого нерва.
Тепер Олеся Радевич, принаймні, знала, що треба лікувати.
Вона розповіла, що потім ще лікувалася в Моршині в невропатологині нетрадиційними методами - голкотерапією, блокадами з медпрепаратами, банками, п’явками. Це дало полегшення до минулого року. Але після грипу болі відновилися.
Допомогла подруга доньки.
- У моєї доньки є колєжанка - стоматологиня Алла Жолобович, яка мала подібну проблему. Єдине, що вона швидше знайшла порятунок від цієї хвороби. Саме вона порадила мені і моїй знайомій Любі - ми всі живемо в одному селі - звернутися в апітерапевтичну клініку Івана Пилипчука у Львові, де лікують бджоловжалюванням, - каже Олеся Радевич.
Поліпшення її стану, як розповідає пані Олеся, почалося з другого курсу лікування, тобто після п’яти тижнів. Загалом вона пройшла три курси бджоловжалювання: три рази на тиждень упродовж майже чотирьох місяців(!) їздила до Львова на процедури. Але немарно.
- Зараз уперше за кілька років не маю болю. Почуваюся добре. У Люби, з якою ми разом лікувалися бджоловжалюванням, також симптоми невралгії минули. Хоча в неї ситуація була важча: у мене - запалення однієї гілки нервів, а в неї - двох. Лікарі кажуть, що двосторонній больовий синдром виникає лише у трьох відсотків хворих, - каже Олеся Радевич.
Довідка
За даним ВООЗ, невралгія трійчастого нерва зустрічається лише у 2-4 людей на 100 000. Захворювання частіше буває у жінок, ніж у чоловіків, і зазвичай розвивається у людей у віці понад 50 років.
Найбільш поширені причини невралгії трійчастого нерва – інфікування вірусом герпеса та раніше виконані операції на обличчі. Також болі в ділянці іннервації нерва виникають після сильного переохолодження, при патологіях скронево-нижньощелепного суглоба, травматичного видалення зубів, за наявності залишків коренів у лунках зуба та патологічній звивистості артерій мозочка. Крім того, періодичні сильні болі можуть з’явитися внаслідок росту пухлин. Крім того, є дослідження, які вказують на те, що тригемінальна невралгія передається спадково.
Інший різновид хвороби – ідіопатична невралгія трійчастого нерву - виникає спонтанно. Це означає, що причину патології з’ясувати неможливо.