08:50 29 листопада 2019 р.
За 30 поїздок зі Славського у Львів на процедури бджоловжалювання лікарка-стоматологиня Алла Жолобович позбулася неврозу трійчастого нерва, який безрезультатно лікувала традиційними методами впродовж року.
А почалася історія хвороби, за словами Алли Жолобович, рік тому – 10 грудня 2018-го.
- Я дуже перемерзла під час прогулянки з дитиною у візочку. Повернулася до хати і відчула, що болять зуби верхньої щелепи. Прийняла «Нимесил» - і біль вщух. Наступного дня симптоматика повторилася. Знову випила знеболююче і знову стало легше. Перша підозра в мене була на старі зубні пломби, - розповідає лікарка.
Тому, як згадує Алла Жолобович, звернулася до колеги-стоматолога у Львові. Лікування почала з сьомого зуба.
- Лікар поставив пломбу. А мене болить далі. Повертаюся до нього через тиждень, рятуючись таблетками «Нимесил» та «Ібупрофен». Лікар знімає пломбу, хоча дірка невеличка, і на моє прохання видаляє нерв. Я їду додому - далі болить. За тиждень я знову в нього і кажу: «Не той зуб – шостий. Він запевняє, що він у нормі. Але я наполягаю: «Додому не їду. Витягайте нерв». Та після цього знову болить! Відкриває п’ятий зуб. Вдома знову відчуваю біль і з жахом розумію, що то не верхні зуби болять, а нижні. Хоча на нижній щелепі в мене аварійних зубів немає. Картаю себе, як я могла з такою професією не збагнути локацію болю. І, згадую, як дивувалася своїм пацієнтам, коли вони не могли визначити хворий зуб. Телефоную до стоматолога і кажу: «Мене не верхні зуби болять, а нижні», - згадує Алла Жолобович.
Тоді колега порадив звернутися на кафедру хірургічної стоматології в медуніверситет, де Аллі Жолобович поставили діагноз «невралгія трійчастого нерва». Це трапилося в березні 2019 року.
Відтоді вона почала лікування за традиційною методикою.
- Лікували мене всі за однаковим протоколом – таблетками. Прописували якщо не «Карбомазепін», то «Лірику», якщо не «Карбамазепін» з «Лірикою», то ще знеболюючий «Темпалгін». Приймала також «Фінлепсин». При зміні препаратів, зазвичай, тиждень мене не боліло, потім болі відновлювалися. Прописували ще й нестероїдні препарати. Від них ставало ліпше, але почав боліти шлунок. Останній кардинальний метод лікування, який на мене чекав – перерізання або припалювання нерва. Але після цього ти - каліка,- згадує Алла Жолобович.
Нетрадиційний метод лікування – голкотерапія, за її словами, також був малоефективним.
- Пройшла два курси голкотерапії. Лише другий допоміг зменшити дозу знеболюючого до однієї таблетки на ніч. Болю не було, але була важкість у щелепі. Звідти мені порадили піти на бджоловжалювання, до Івана Йосиповича Пилипчука,- розповідає Алла Жолобович.
За словами лікарки, вона дуже скептично відреагувала на таку пропозицію. Але виходу не було - шукала порятунку від болю в будь-який спосіб.
- Перші бджоли апітерапевт поставив на поперек і поступово збільшив дозу до 16-ти. Після десятої процедури схему змінив: почав ставити на обличчя, за вухо, на шию і решта - по хребту та плечах. Коли вперше поставив бджоли на обличчя, біль припинився,- каже Алла Жолобович.
Для повної реабілітації апітерапевт порадив стоматологині повторити курс лікування у квітні, восени і – знову навесні.
- Зараз мене нічого не болить. Але страх не дає спокою – постійно дослухаюся, чи не повернеться недуга. Треба викинути з голови цю хворобу, яка мене мордувала впродовж року. Крім того, коли покинула таблетки – почалося безсоння. Зараз змушена приймати антидепресанти. Не знаю, як маю впорядкувати нерви. Хоча Іван Йосипович каже, що бджоли допомагають і при безсонні. Але на мене це наразі не вплинуло, певно потрібен час, - підсумовує Алла Жолобович.
Вона розповіла, що порадила знайомим, у яких є аналогічна проблема, також випробувати метод бджоловжалювання.
- У знайомої моєї мами з села Пісочна виникла така проблема після операції на серці. Знеболюючі вона пити не може. Шукали в неї кісту в гайморовій пазусі. Ставили діагноз «гайморит» і хотіли робити прокол. До речі, мені цей діагноз на початку хвороби також ставили. З невралгією трійчастого нерва ця жінка з Пісочної мордується вже три роки. На сеанси апітерапії з нею також почала їдити її колєжанка з сусіднього села, яка має таку саму проблему зі здоров’ям. Тільки в однієї – невралгія справа, а в іншої – зліва. Тепер чекаємо на результат, - розповідає Алла Жолобович.