07:21 7 липня 2021 р.
Від відчаю - до віри. Від знечулення - до молекулярної механіки.
34-річний підприємець, який займається кілька років вантажними перевезеннями у Львові, раптом почав відчувати біль у попереку, розповів Михайло Д. Dailylviv.
Той біль можна було терпіти, тож чоловік купив килимок з голками (аплікатор Кузнєцова) і ввечері після роботи лягав на нього. Після цих сеансів біль поволі відступав. Таке лікування тривало місяць-два, доки одного разу чоловіка не пронизав такий нестерпний біль, після якого він уже не міг ані розігнутися, ані поворухнутися рукою-ногою - і непорушно зліг.
- Мене тоді охопив панічний страх, - згадує Михайло. - Такого свого безпорадного стану я раніше не міг навіть уявити. Це - як кінець попереднього світу. Ти не можеш зробити нічого. Можеш лише лежати і боятися чергового приступу болю. Я не міг взяти на руки свою маленьку дитину, - згадує пан Михайло.
З допомогою дружини-лікарки за фахом і родичів Михайла повезли на магнітно-резонансну томографію. Вона показала, що у хворого є протрузії та кила диску поперекового відділу хребта - 6,3 мм.
Одразу кинулися шукати лікарів - мануальних терапевтів, ортопедів-травматологів, а також - паралельно - костоправів і масажистів, які би швидко поставили хворого на ноги. Перший з них сказав, що зробить це за один сеанс - не допомогло. Другий пообіцяв зняти біль за два тижні - не вдалося. Третій, четвертий... Кілька місяців лікування і переїздів лежачи - без результату.
- Я їздив до лікарів на таксі у лежачій позі, - розповідає Михайло. - Мене охоплював відчай. Масажі, маніпуляції, голки, п'явки, знеболюючі препарати - ніякого ефекту не було. Не міг спати вночі. Я готовий був випробувати майже все, лишень би повернутися бодай до того стану, коли після роботи лягав на килимок з голками... Боявся лише одного - операційної.
Тесть Михайла, коли у зятя стався больовий приступ, одразу порадив йому піти на бджоловжалювання до відомого у Львові апітерапевта Івана Пилипчука. Тесть працював будівельником і мав колись аналогічну проблему з раптовим різким болем у спині. Щоправда, МРТ не робив. Тоді йому хтось із колег на роботі підказав піти на апітерапію, і вона йому допомогла. Михайло спочатку не погоджувався - не дуже вірив у цей метод, бо не знав нікого особисто, крім тестя, кого би врятували вжалювання бджіл. Але що далі він безрезультатно їздив по своїх лікарях, то менше у нього залишалося надії на інший порятунок від болю.
- Настав момент, коли я сам попросив дружину везти мене до апітерапевта, - каже Михайло. - Чекаючи прийому, я, молодий чоловік, лежав у коридорі на тапчані. Просив пробачення у пацієнтів, старших за віком, але не міг звільнити нікому місце - так мені боліло.
Через кілька сеансів, коли Михайла жалили вже по 6-8 бджіл, йому стало легше: як кажуть хворі, відпустило. Після першого курсу бджоловжалювання він почав самостійно за кермом їздити на процедури. Пацієнт пішов на другий курс бджоловжалювання - його жалять уже по 16 бджіл за один сеанс - і тепер лише зрідка відчуває легкий фоновий біль. Він з'являється тоді, коли Михайло раптом забуде про рекомендації лікаря: не піднімати вантаж, не стояти на ногах безперервно більше двох годин, не робити різких рухів.
- Я майже повернувся до свого звичного стилю життя, - констатує Михайло. - Закінчу ще один курс бджоловжалювання і зроблю МРТ. Хочу знати, які протрузії у мене залишилися і як надалі з ними боротися. А раптом уже їх немає?
Михайло - інженер-механік з вищою освітою, тому повірить у швидкі механічні зміни в людському організмі лише в тому випадку, якщо це є наслідком змін, наприклад, на рівні молекулярної механіки. У його ситуації: через вплив апітоксину бджіл - цілющої "отрути".
- Багато людей вірить лише у те, що випробували на собі або що трапилося з їхніми близькими, - каже Михайло. - Тепер я раджу тим, хто має аналогічні до моїх проблеми, рятуватися бджолами. Це - природний метод лікування, з мінімальним втручанням людини, яка мусить знати-вгадати потрібну точку вжалювання і дозу апітоксину. Першим мене послухав цього року мій дядько. Його дуже болів поперек, і вже через кілька сеансів біль вщух. Тепер ми їздимо разом з ним тричі на тиждень до Івана Йосиповича Пилипчука - у понеділок, середу і п'ятницю.
У березні цього року Dailylviv розповів минулорічну історію адвоката Марата Кухара зі Львова, якому діагностували міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, грижі (кили) і рекомендували оперативне лікування. Проте в останню мить досвідчені хірурги, не впевнені в успіху оперативного втручання, порадили хворому шукати альтернативні методи лікування. До рухливого життя пацієнта повернуло понад піврічне бджоловжалювання, результати якого чоловік назвав дивом.
- Почуваю себе так само добре, як і на початку весни, - прокоментував зараз для Dailylviv Марат Кухар стан свого здоров'я.- Восени маю намір закріпити його новим курсом бджоловжалювання.
Ще одна недавня історія на цю тему - 50-річної львів'янки Романії. Невдала операція на килу три роки тому змусила жінку шукати допомоги в апітерапії. 6-місячний курс реабілітації бджоловжалюванням не зняв цілковито проблему, але значно поліпшив стан пацієнтки. Згодом настав момент, коли пані Романія зовсім забула про біль, який до сеансів апітерапії не покидав її майже цілодобово. На радощах жінка, яка до хвороби активно займалася спортом, сіла на велосипед - і одного разу впала з нього. Біль повернувся.
- Треба буде знову йти на бджоловжалювання, - сказала вона кореспонденту Dailylviv. - Я вірю, що апітерапія ще раз мені допоможе. Під скальпель вдруге вже не ляжу.
Операція на міжхребцеву килу: львів’янка намагається виправити помилку хірургів
Не довезли до операційної: скальпель замінили на жало
Бджоловжалювання зменшило міжхребцеву килу у львів'янина у 8 разів
Перелік хвороб з показами для бджоловжалювання збільшується, – львівський лікар