У Львові IT-фахівці створили «Словотвір» для перекладу іншомовних запозичень українською (відео)

Відео: Львівський прес-клуб

Родзинка ідеї в тому, щоби спонукати нашу інтелігенцію позбутися запозичених іншомовних слів, а замість них уживати українські відповідники. Якщо ж таких немає – то вигадати їх.

Про це під час прес-конференції у Львівському прес-клубі на тему: «У Львові створили платформу для перекладу запозичених слів українською мовою «Словотвір».

Презентація розробки і запрошення до колективного вдосконалення» повідомив автор ідеї, представник компанії «Верталаб Михайло Свистун.

- Проблема полягає в тому, що дуже часто іншомовним запозиченням дуже важко знайти переклад . Часто це слова, які означають поняття та речі, що їх раніше не було і в українській мові просто не існує відповідників. Хоча є слова, які мають відповідники, але ними чомусь не користуються, - каже він.

За словами Михайла Свистуна, найбільш гострою проблема іншомовних запозичень є серед програмістів. Проте аналогічна ситуація склалася і в середовищі військових, які останнім часом почали тісно співпрацювати з НАТО.

- Є слова, які тільки зараз починають приходити. І є задавнені слова, які вже давно використовуються в українській мові. Вони взяті з англійської мови і ніхто ніколи не задумувався як їх перекласти. Ті слова ми зараз не зачіпаємо. Ми намагаємося працювати з тими словами, які зараз входять у нашу мову, - каже Михайло Свистун.

Англомовних запозичень виявилося настільки багато, що фахівці передбачають – років за десять українці перейдуть на своєрідний міжнародний суржик.

- Якщо російський суржик у нас таврують і того, хто ним говорить, вважають таким, що відстає в розвитку. А ось українсько-англійський суржик вважається крутим. Хоча насправді і той, і той є великою проблемою, - вважають мовознавці. За словами Михайла Свистуна, в Україні за чистотою мови стежать ентузіасти, які самі укладають словники і вигадують переклади іншомовних слів. А за кодоном, наприклад у Франції, є окрема комісія, яка пильнує за чистотою французької мови.

- Останній приклад був півроку тому. Вони сперечалися як перекласти слово «хеш-тег». У нас ніхто про це навіть не задумувався, - каже він. Тому львівські ентузіасти створили словотворчу платформу http://www.slovotvir.org.ua,  де кожен, хто забажає, може запропонувати свій переклад іншомовного слова. За найбільш вдалі переклади голосують відвідувачі сайту. Адже ту українську мову, якою ми зараз послуговуємося, так само творили люди.

- Я був дуже здивований, коли почув, що у жодному творі немає слова «мрія». Виявляється, це слово було придумано Михайлом Старицьким вже у другій половині 19 століття. Воно не існувало в часи Шевченка, - каже Михайло Свистун.

Тому він запросив приєднатися всіх українців до творення нової української мови.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook