Символ Євромайдану винайшли львів’яни (відео)

Відео: Громадське ТБ

Революції починаються та завершуються, не завжди з успіхом для їх організаторів та учасників, а символи лишаються. В історії Євромайдану ним вже стала фотографія піаніста, який грає перед кордоном внутрішніх військ. Саму акцію 7 грудня перед Адміністрацією президента зі сторони вулиці Лютеранської провели троє львів’ян, що намагалися у такий творчий спосіб протидіяти насильству силовиків та влади по відношенню до мирних демонстрантів.

Маркіян Мацех

22-річний львів’янин Маркіян схожий на типового героя – розкішне чорне волосся, великі темні очі і сяюча посмішка. Цією революцією він, колишній учасник музичного гурту, а нині IT-спеціаліст, захопився відразу – спочатку виходив на Майдан у рідному місті, а тоді й у столиці пройшов курс молодого євромайданця – і волонтерив, і охороняв, і акцію влаштував.

«Після подій ночі з 29-ого на 30-те листопада я почав весь час думати, що б такого зробити. Люди були налаштовані дуже агресивно і цю напругу якось хотілося зняти. Отак і виникла ідея про піаніно», – згадує Мацех-молодший.

Ідея, до речі, не нова – ще у Львові Маркіян з батьком встановили на одній з вулиць міста піаніно, но якому і зараз може заграти кожен охочий. В Києві Маркіян загорівся ідеєю встановити на Європейські площі по колу 28 піаніно і одне – всередині.

«Все це мало символізувати 28 країн Європейського Союзу та Україну, яка хоче бути 29-ою», – пояснює він.

Від такого втілення ідеї відмовив батько, бо «революція, то не фестиваль». Натомість, запропонував заграти для спецпризначенців.

Провезти музичний інструмент під АПУ у звичайному мікроавтобусі вдалося без проблем. Лише ДАІ зупинило один раз.

Вантажники сказали, що везуть інструмент хлопцю додому. Коли вийняли з машини і поставили – проблем теж не виникло.

«Здається, хтось підходив, – пригадує Маркіян, – але доброзичливо: «О, то піаніно встановлюєте? Грати будете?»

64-й опус Шопена молодий львів’янин заграв не роздумуючи. Бо то був перший музичний твір, який він навчився грати взагалі.

Тепер Маркіян дуже шкодує, що не заграв Imagine. Бо саме цю музику приписав йому Шон Ленон – син знаменитого бітла, опублікувавши фото з піаніно у своєму Твіттері.

«Я ж вмію грати цю пісню і це було б так логічно заграти її!, – побивається Мацех. – Тепер просто хочеться повернутись і все повторити!»

На жаль, не вийде – відтепер на Лютеранську не те, що заїхати, навіть пройти проблематично. Будівлю голови держави захищають цілі автобуси спецпризначенців.

За один ранок перетворившись на зірку, Маркіян не припинив бути активним волонтером Євромайдану – керував прикрашанням ялинки прапорами та плакатами, вигадав та створив намет для іноземців на Майдані Незалежності. «Для мене не принципово змінити Януковича під час цієї революції, – говорить він. – Мова йде про зміну свідомості, про зміну системи. Тут я бачу, що її є кому міняти і це дуже тішить».

Олег Мацех

Олег Мацех з тих українців, що вже давно європейці. Він людина без віку – лише дрібні зморшки вказують на відсутність ранньої молодості, усе інше – від стильної темно-зеленої сорочки в дрібний червоний принт до енергійних жестів видають в ньому молоду та сповнену життям людину.

Олег затятий мандрівник – об’їздив усю Європу, бував у Індії, Канаді та США. Він – лікар за освітою, зараз бізнесмен. Досвідчений революціонер та невтомний громадський активіст – ініціатор чи не всіх акцій у рідному місті та активний учасник Помаранчевої революції.

«У революцій немає керівників, тому кожен може очолити її сам», - так поясняє Олег свою та синову активність на Євромайдані. При цьому зізнається – на цю революцію загітував його саме Маркіян.

«Я, чесно кажучи, не бачив сенсу в тому, що почалося 21 листопада, бо не було лідера, а лідери народжуються до революцій, а не під час», – ділиться він. Проте після розгону спецпідрозділом «Беркут» мирних демонстрантів Мацех-старший залишитись осторонь не міг – приїхав разом з сином.

Напередодні перших вихідних після побиття молоді заради встановлення новорічної ялинки, Олег хворим лежав у друга вдома – просто під вікнами АПУ. Туди і прибіг з ідеєю про піаніно син.

«Я вирішив, що замість того, аби влаштовувати концерт з десятками інструментів, краще буде заграти тільки для Беркуту», – пригадує Махец.

Старе піаніно коштувало йому 500 гривень. Ще трохи – за налаштування та доставку.

Перші фото, на яких люди грали на піаніно Олегу не сподобалися.

«То був звичайний лайф-стайл, нічого надзвичайно», – зазначає він. І тоді його осяйнуло – він пригадав, як кілька днів раніше сфотографував сина свого друга, що зупинився розгублений перед кордоном ввешників, які перегороджували йому звиклу дорогу до дитячого садка.

«В ту хвилину я зрозумів, що треба зробити таке ж фото з піаніно і то буде знак, символ. Чесно скажу, вже тоді я розумів, що це фото потрясе світ, але щоб настільки…», – посміхаючись каже Олег.

На цьому внесок Мацеха-старшого у нову революцію не закінчився. Саме він став одним із ініціаторів створення Громадського сектору Євромайдану, сам ініціював та проводив пікети під органами державної влади та представництвом Європейського Союзу в Україні.

«Цей майдан вже переміг, – переконаний він. – Люди зрозуміли, що все залежить від них, що без кожного з них все може впасти. Виключно через таке усвідомлення і сприйняття. Тут така самовідданість! А вона – найгірша та найнебезпечніша для влади».

Мацех також вважає, що нова революція «точно краща за попередню, бо тоді всі були засліплені фанатичною вірою».

«Це не Ющенко все так талановито просрав тоді, а ми – тому що просто розійшлись по домах», – ставить діагноз він, додаючи, що тоді були десятки однодмців, а тепер – тисячі. «Тоді було «Ющенко – так», а сьогодні «Ні системі, ні Януковичу!». Тому, навіть, якщо ми всі просто розійдемося скоро, то все було не без сенсу. Тут ми поклали початок падіння стіни та режиму», – запевняє він.

Андрій Меаковський

Той фантастичний за формою та змістом знімок не з’явився б на світ, якби не Андрій Меаковський та його Canon. Саме ця творча особистість, за фахом айтішник, за хоббі – ді-джей та фотограф, тримала у руках фотоапарат, коли Мацехи режисували та позували.

Також саме Андрій купував фарбу та знайшов людей, які намалювали на старенькому піаніно прапори України та Європейського Союзу. «Ми розуміли, що лайки в Фейсбуці з цим фото зберемо, але на таку реакцію, звісно, не розраховували», – зізнається Андрій.

Завдяки тому фото Андрій тепер не тільки герой соцмереж та ЗМІ, за дозволом використовувати фото до нього вже зверталося навіть CNN. Андрій традиційно теж не покинув Євромайдан, ставши героєм однієї акції.

Це саме Меаковський вигадав зробити доброзичливі плакати для учасників Антимайдану, які приїхали до Києва 14 грудня, це саме він був одним з ініціаторів та організаторів вуличного кінотеатру на Євромайдані. Він, як і його друзі, хоче, щоб Євромайдан здобув перемогу і домігся виконання своїх вимог, але не це вважає головним.

«Потрібно, щоб все це – самоорганізація, ініціативність, творчість, – діяло й надалі у повсякденному житті кожного. Тоді не буде жодного розчарування, чим би не закінчився Євромайдан, – підкреслює Меаковський. – Важливо, щоб культурна революція, революція свідомості – тривала, бо це найважливіше».

Про це Анастасія Береза розповідає на сайті «Українська правда. Життя».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook