Проєкт реставрації Жовківського замку, який переміг на міжнародному конкурсі, викинули в кошик

Ситуацію навколо реставрації цього об’єкта обговорили на пресконференції у Львівському пресклубі на тему: «Як марнують інвестиційні мільйони у Жовківському замку. Презентація проекту реставрації та пристосування Жовківського замку».

- Незважаючи на мізерний бюджет, який був  закладений понад два роки тому, ми розуміли, що завдання реставрації є дуже важливим, тому мусимо докласти всі свої зусилля, знання та вміння, щоб не дати пам’ятці остаточно зруйнуватися. Упродовж реалізації проєкту ми стикалися із великим спротивом і системним нерозумінням проблеми. А кілька тижнів тому на сайті «ProZorro» з’явилася інформація про те, що адміністрація Жовківського замку оголошує новий тендер. Деякі фрази ставили під сумнів наш професіоналізм та рівень знань. Нашу діяльність назвали непрофільною  щодо предмету закупівлі, досвід визначили недостатнім, – розповідає Наталія Зінчук, головна архітекторка проєкту ТзОВ «Зелемінь».

У березні 2017 року адміністрація Жовківського замку, за словами архітекторки, оголосила тендер на виконання науково-проєктних робіт у пам’ятці архітектури. Вимоги до технічної документації були досить складними. У травні 2017 року замовник та виконавець підписали угоду і ТзОВ «Зелемінь» почало працювати. Замовник від початку задекларував, що частина проєктної документації була виготовлена попередніми проєктантами і її треба брати за основу. Після перевірки виконавець з’ясував, що частина документації відсутня, дещо з неї використовувати неможливо, а інше треба доопрацьовувати. 

- У середині 2018 року підписано договір на додаткові роботи. Замовник визнав, що задекларована на тендері документація не відповідала дійсності. Це зсунуло всі графіки. Ми продовжили виконання робіт до 31 грудня 2019 року. Першим етапом було виконання консерваційних та протиаварійних невідкладних робіт у кухонному корпусі. Ми це виконали швидко і отримали дозвіл на початок робіт. Зараз роботи не проводяться, пам’ятка стоїть відкрита, вплив природних умов негативний. Підозрюємо, що проєктна документація втратила свою цінність і потребує доопрацювання, – каже Тетяна Бойчук, юристка ТзОВ «Зелемінь».

Наступним етапом було створення ескізного проєкту, який, за словами юристки, її фірма також передала замовнику 2017 року. Він прийняв і оплатив проєкт. Після цього команда виконавця могла взятися до робіт, проте замовник не надав технічних умов. До сьогодні не надано документацію на зовнішні електричні мережі, а документи на землю не готові.

- 26 березня 2019 року до фірми прийшов лист про зупинення робіт на  вимогу Міністерства культури, згодом – лист про одностороннє розірвання договору. Серед причин зазначили – недотримання графіків виконання робіт, що в цій ситуації є необґрунтовано. Ми написали лист у Міністерство культури з вимогою надати статус нашому договору. У новому виставленому тендері залишаються ті самі проблеми, – зауважує юристка.

Звинувачення в непрофесіоналізмі, за словами учасників пресконференції, звучать дивно, адже серед тих, хто працював над реставрацією – люди із багаторічним досвідом у цій сфері. Наталія Зінчук має досвід роботи головним архітектором з 1996 року. Як керівник реставраційних робіт працювала понад 15 років. Роман Могитич, науковий керівник проєкту, кандидат архітектури, реставратор працює в реставрації вже майже 40 років, із яких 9 був заступником директора з наукової роботи інституту «Укрзахідпроектреставрації». Брав участь у дослідженні проєктування майже ста об’єктів, серед яких замки. З його наукових робіт важливою була підготовка документації для представлення Львова в ЮНЕСКО. 

- Перш ніж подавати проєктні рішення, треба вивчити саму пам’ятку, історичні джерела, документацію. Коли я ознайомився із проєктною документацією, то зрозумів, що мова йде про стилістичну реставрацію на певний період життя замку. Це не припускається міжнародними конвенціями, які ратифікувала Україна. Треба знати історію замку. У 1915 році, коли російські війська відступали, вони спалили Жовківський замок. Руйнацію його довершили реставратори, які розібрали автентичні мури, змінено вікна тощо, – пояснює Роман Могитич. 

Зеновій Лагуш, директор ПП «АМ «Лагуш і спілка», реставратор, працював в інституті «Укрзахідпроектреставрація» з 1982 року до 2016 року. Після цього став директором ПП «Архітектурна майстерня «Лагуш і спілка». Брав участь у реставрації замків, церков, костелів тощо.

- За короткий проміжок часу ми розробили проєкт, який передбачав укріплення фундаментів та стін, заміну частини аварійних склепінь, заміну даху тощо. Це - першочергові роботи, які призупинили би негативний вплив зовнішніх факторів на об’єкт, – вважає Зеновій Лагуш.

Свою історію, пов’язану із Жовківським замком, має археолог Олег Осаульчук,  який уже понад 20 років очолює НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. 

- Було цікаво долучитися до проєкту в Жовкві, адже я сам у 2003 році проводив археологічні дослідження на території внутрішнього подвір’я Жовківського замку. Тоді на глибині 40-50 см ми зафіксували мощення подвір’я. Із незрозумілих нам причин бульдозером весь цей шар на території внутрішнього подвір’я замку знесли. До участі в проєкті, археологічні дослідження на території замку проводилися недостатньо, - вважає археолог.

Як розповів Ігор Балагурак, директор ТзОВ «Балко», голова ради Львівського будівельно-реставраційного кластера,  у процесі реставрації його кластер займався замірами вологості, міцності, монолітності стін замку. Досвід у цій сфері він має з 1985 року. Три місяці стажувався в Німеччині – в лабораторіях і на виробництвах. Його фірма виготовляє реставраційні матеріали і багато львівських об’єктів відновлено за допомогою саме цих розробок.

Досвід міжнародної співпраці має і архітекторка Зоряна Шеремета, старша викладачка кафедри ландшафтної архітектури садово-паркового господарства та урбоекології НЛTУ. Разом із польськими колегами вона працювала над проєктами реконструкції парку «Русалка» та «Льодового» в Любліні. 

- Зі свого досвіду я розумію, що правильно прийняті планувальні рішення можуть допомогти зміцнити громаду і допомогти в її розвитку, – зауважує Зоряна Шеремета.

30 років досвіду в реставрації має Ірина Солтис, конструкторка ПП «АМ «Лагуш і спілка». Знаковими її роботами було відновлення палацу Бандінеллі на площі Ринок, Митрополичих палат, які готували до приїзду Папи Івана Павла ІІ, реставрація палацу в Підгірцях.

- Перед початком проектування було проведено детальне інженерне обстеження всіх об’єктів Жовківського замку. Як виявилося, кухонний корпус був у найгіршому стані: дахових конструкцій майже не було, вся деревина загнила, склепіння тріщали, тож ми почали із нього, - каже конструкторка.

Реставраторка ТзОВ «Зелемінь» Лідія Скепко розповіла, що працювала в містобудівельній майстерні. Вона складала історико-архітектурні плани міст і містечок західного регіону, брала участь в інвентаризації історико-архітектурного плану Львова у 2005 та 2015 роках.

Учасники пресконференції вважають, що юридично в цій ситуації вони мають і надалі виконувати умови договору. Їхню роботу, зокрема, високо оцінили на міжнародному конкурсі. Цей об’єкт, що фінансується за державні кошти, здобув третє місце на конкурсі  «Ukrainian Urban Awards» в номінації нереалізовані об’єкти реставрації та отримав позитивне резюме від міжнародного журі.