Інвестором нової медіа-групи в Західній Україні буде малий бізнес

08:57 21 червня 2017 р.


Фото: Львівський прес-клуб

У Львівському прес-клубі відбулося друге годинне відеоінтерв’ю, яке цього разу дали співзасновник і головний редактор інтернет-видання молодіжних новин «Ровесник» Володимир Андріїшин та власник журналу «Бізнес-Компаньйон» та інтернет-видання «Бізнес Компаньйон Тернопіль» Олег Жак. Головна тема розмови: самоокупність ЗМІ і модель управління медіа-групою.

Інтерв’юер – керівник медіа проектів Львівського прес-клубу Роман Шостак – повідомив на початку бесіди, що організатори проекту відеоінтерв’ю звласниками ЗМІ Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей запропонували також взяти участь у наступних бесідах головним редакторам і співвласникам друкованих видань Тернополя: «Нової тернопільської газети» - Миколі Мартинчуку, «Вільне життя» – Петру Федоришину, «Наш день» – Зіні Кушнірук.

Пропонуємо вашій увазі скорочений текстовий варіант відеоінтерв’ю 19 червня.

Р.Ш.: - Ви – партнери чи друзі?
О.Ж.: – Ми тривалий час з Володимиром Петровичем є друзями. І не раз зустрічалися на таких журналістських професійних темах. А з недавнього часу, відколи вирішили відродити «Ровесник» молодіжних новин, ми стали ще й партнерами.

Р.Ш.: - Коли й навіщо ви заснували свою медіа-групу?
О.Ж.: - Медіа-група заснована не так давно. І, можливо, зараз говорити, що це за медіа-група, ще передчасно. Але ми вирішили допомогти одне одному, щоби об’єднати кілька таких тематичних видань, для того, щоби давати якісний контент, якісну інформацію нашим читачам.
В.А.: - Упродовж всієї нашої бесіди я буду акцентувати на тому, що треба об’єднувати зусилля, потенціал різних медіа, різних людей для того, щоби досягти успіху. Зокрема як у випадку з «Ровесником». Одразу після ідеї про його створення була повна ясність як його зробити творчо і політично, організаційно – також, а ось фінансово і технічно – ясності  не було. Я завжди, коли зустрічаюся в будь-яких редакціях з колективами, питаю їх: «Навіщо ви тут зібралися?» Різні відповіді є: «Хочемо допомогти людям, хочемо розбудовувати Україну». Багато пафосних і правильних  відповідей. Але я їх запитую: «А заробити грошей ви не хочете для редакції?» - «Ну, та це само собою зрозуміло» - «І що, ви – заробляєте?» - «Та малувато». То наша мета: поєднати великі творчі завдання з реальним життям. Є робота, є заробіток, є сім’я, її треба годувати. Поєднати ці речі, от така задумка у нас виникла. І навколо неї ми почали шукати якісь контакти між собою. І мені здається, їх знайшли. 
Найприбутковіша рубрика – каталог фірм Тернополя

Р.Ш.: - Зрозуміло: якщо ЗМІ не самоокупне, то про його незалежність, про його професійну самостійну позицію говорити не доводиться. Отже, у вас є різний і великий досвід. Як зробити медіа самоокупним?
О.Ж.: - «Бізнес Компаньйон Тернопіл» і «Ровесник» є досить специфічні видання, через те, що вони охоплюють певний сегмент читачів. Це не є загальноновиневі сайти. Ми даємо інформацію тільки певного напрямку. «Бізнес Компаньйон Тернопіль» – суто підприємництво, економіка, валюта. «Ровесник» - це молоджні новини. «Бізнес Компаньйон Тернопіль» уже знайщов самоокупну модель. Ми шукали різні моменти співпраці з підприємцями на Тернопіллі, різні варіанти і моделі, програми партнерські. І нам вдалося цього досягти. Наприклад, через каталог фірм Тернополя. Хоча ця ідея не нова, і багато ЗМІ мають такі каталоги, де пропонують створити свої сторінки підприємствам і фірмам. Але ми підійшли дещо інакше, створили цілу партнерську програму, яка, на нашу думку, досить непогано себе зарекомендувала, оскільки підприємці реально побачили від цього вигоду. І вони з задоволенням зараз починають співпрацювати з нами.

Р.Ш.: - Заходимо в інтернеті на ваше видання. Бачимо лінки. І я запитую: головна, новини, статті, гарячі пропозиції, оголошення, каталог фірм, те-ньюс. З якої рубрики, з якого розділу ви заробляєте гроші?
О.Ж.: - Ми заробляємо гроші з кількох рубрик. Наприклад, каталог фірм. Сьогодні це ще не основна стаття доходу, але найближчим часом стане такою.

Р.Ш.: - Беремо сто відсотків і починаємо ділити. Ви ж математик.
О.Ж.: - Каталог фірм – зараз орієнтовно 70 відсотків дохідності. 30 відсотків припадає на те, що ми співпрацюємо з підприємцями, які розміщують у нас банери, які хочуть, щоби ми про них зробили репортажі. Відповідно вони оплачують роботу журналістів для того, щоби оформити цю інформацію, поширити.

Р.Ш.: - Підприємці оплачують репортажі. Це без рубрики «реклама», «на правах реклами», це – замовні матеріали з ознаками комерційної замовності?
В.А.: - Ні, не про це мова.
О.Ж.: - Тут швидше мова йде про те, що якщо ми робимо презентаційні репортажі, то комерційної реклами, як такої, немає. Ми висвітлюємо якусь подію фірми. Це може бути навіть річниця створення.

Р.Ш.: - Тобто за західними мірками це – звичайний піар, а за нашими, українськими, за звичайним піаром, все одно десь замовність проглядається.
О.Ж.: - Десь там так, проглядається замовність. Хоча класифікувати – замовність чи незамовність – сьогодні теж не так легко. Оскільки зараз у багатьох ЗМІ можна відстежувати відкрито замовні матеріали. Але всім догодити ми не можемо. Ми робимо те, що вважаємо, на нашу думку, правильним. І у нас совість чиста.

Молодіжні медіа – звільнена ніша в інформпросторі
Р.Ш.: - Володимире Андріїшин, апелюю до вас як до партнера Олега Жака. Ви почули, коментуйте. Чи збігається це з вашим редакційним досвідом, з позицією журналістською?
В.А.: - Якщо ми говоримо про те, як зробити видання самоокупним, нам треба підійти до цього питання дуже просто: більше заробляти і менше затрачати. Для цього треба підходити до нашої праці як до того, що ми виготовляємо певний продукт, який потрібно продати людям. Можна назвати його інформаційним товаром. Ми, зокрема – у «Ровеснику», розуміємо, що з одного боку продавати продукт завуженій віковій аудиторії – це важко, тому що аудиторія вже зменшена. З іншого боку, йде абсолютно цілеспрямовано специфічний продукт на цих людей. І це – позитивно. Таким чином ми намагаємося підійти до нашої праці як до виготовлення продукту саме для молоді. Тому що суто для молоді зараз такого інформаційного продукту не маємо. Ми мали колись єдину молодіжну газету в області, яка зникла. Молодіжні газети зникли майже у всіх областях України. Суто молодіжних сайтів також я не зустрічав. Є сайти окремих молодіжних організацій. Але такого об’єднаного інтернет-видання в Україні немає.

Р.Ш.: - Скажіть чесно: чому ви, редактор обласної молодіжної газети 80-х років минулого століття раптом вирішили повернутися до молодіжних новин? Ви бачите в молодіжних новинах предмет інформаційного товару?
В.А.: - Свого часу, коли ми робили газету «Ровесник» паперову, це була найчитабельніша газета в області. Наш тираж був понад сто тисяч. Тоді ми навчилися: і знайшли нішу, і зуміли продавати той товар. І це ще під тиском комуністичної ідеології. Ми не могли багато чого собі дозволити, але вже знайшли – який інформаційний продукт потрібен молодим людям і могли його продавати. Варто сказати, що наша газета здобула срібну медаль ВДНГ (виставка досягнень народного господарства – ред.) СРСР. Ми перші в Радянському Союзі, поряд з «Комсомольскім знамєнєм» в Києві та одеською молодіжкою, перейшли на тижневик. Це тепер не новина ні для кого, що таке тижнева газета. А тоді всі газети виходили три рази в тиждень по чотири сторінки. Такі «бойові листки». І ось вперше з’являється тижневик. На ввесь Радянський союз тижневиком була лише «Літєратурная газєта».

Р.Ш.: - А сайт молодіжних новин «Ровесник», який є нібито електронним спадкоємцем тієї паперової газети, є вже самоокупним чи ні?
В.А.: - Ні. По-перше, сайту тільки півроку. По-друге, ми і не ставили за першу мету зробити його самоокупним.

Р.Ш.: - «Ми» - це ви з Олегом Жаком?
В.А.: - Спочатку ті люди, в яких з’явилася ідея відновити «Ровесник».  Оскільки ми порахували, що відновити його в паперовій формі в межах Тернопільської області неможливо, вирішили для початку створити електронне видання «Ровесник».
Паперове видання – це витратно, але престижно для цільових аудиторій

Р.Ш.: - «Для початку» означає, що ви колись повернетеся до друкованого?
В.А.: - Якщо ситуація економічна, зокрема в нашій маленькій області, зміниться, не виключений і цей варіант. Хоча я даю йому відсотків три. Це малоймовірно, але тим не менше. Ідея відновити «Ровесник» суто ностальгійна: як тоді ми гарно працювали і нам подобалося працювати. Хотілось знов пірнути в ту атмосферу творчу. Почали розробляти інвестиційні, фінансові, технічні можливості відтворення. І тоді вийшли на «Бізнес Компаньйон Тернопіль», на існуюче вже інтернет-видання. І домовилися організаційно, технічно і фінансово обпертись на «Бізнес Компаньйон Тернопіль» і на його базі створити електронне видання «Ровесник».

Р.Ш.: - Простими словами: Олег Жак дофінансовує молодіжні новини «Ровесник»?
О.Ж.: - Якщо простими словами, то – так.

Р.Ш.: - А ви чому це робите?
О.Ж.: - Чому? Перш за все, історія самого «Бізнес Компаньйон Тернопіль» почалася з того, що я вирішив зробити оцей електронний варіант, електронний журнал «Бізнес Компаньйон Тернопіль», щоби взяти певний  сегмент оцього інформаційного ринку і випробувати – наскільки він буде вдалим. Це був швидше експеримент. Десь півтора року минуло доки «Бізнес Компаньйон Тернопіль» виявився доволі вдалим проектом. І він через півтора року став на ноги, завоював свою аудиторію, свою нішу. Хоча це дуже вузький сегмент. Але ми старалися давати ту якісну та корисну інформацію, щоб у нас з’явився свій читач, і його число постійно збільшується. Ми вже маємо своїх постійних клієнтів, своїх постійних авторів, які з нами співпрацюють. Виходимо на співпрацю не тільки на Тернопільщині. З нами співпрацюють і юристи, і адвокати, і економісти. Вони з задоволенням надсилають нам свої матеріали, роз’яснення, консультації. А це виявилося корисно для наших читачів. Цей проект став успішним. І тому, коли постала ідея відродити «Ровесник», було запропоновано піти тим шляхом, що й «Бізнес Компаньйон Тернопіль». Спочатку відродити «Ровесник» як інтернет-видання. А потім подивитися, що з того вийде.

Р.Ш.: - Тож яка ваша мета, чому ви підтримуєте молодіжні новини «Ровесник»?
О.Ж.: - Що стосується молодіжних новин «Ровесник», я не знаю – чому, бо я не покладаю особливої надії та перспектив, що там буде багато грошей і там можна буде заробляти. Тут швидше питання світоглядне. У мене троє синів і я бачу, в якому середовищі вони живуть, я ходжу по вулицях, бачу, що робиться. І тому мені би хотілося, не шукаючи якогось фінансово-економічного зиску, долучитися до того, щоби в молодіжне середовище потрапляв якісний контент, добра і правильна інформація.
Випробуваним брендом новий бізнес не зіпсувати

Р.Ш.: - Наша розмова потребує загострення. Один тернополянин надіслав запитання: Олег Жак тямущий професіонал, але він спочатку експлуатує бренд «Бізнес Компаньйон», який був колись паперовим журналом, а тепер експлуатує бренд «Володимир Андріїшин», який -відомий журналіст та видавець на Тернопіллі.
О.Ж.: - Експлуатувати бренд? Ну, тут є така трошки історична паралель. Десь у 2011 чи 2012 році було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія «Бізнес Компаньйон», яка поставила собі за мету відродити журнал «Бізнес Компаньйон», що був зареєстрований і виходив у Тернополі давніше. То був тільки паперовий журнал, оскільки тоді про інтернет-видання у нас не було і мови. Тоді навіть файлів ще не можна було пересилати. У цьому товаристві я був одним із трьох засновників, що спробували відродити цей паперовий журнал. У нас була домовленість з власниками цього бренду про те, що ми намагатимемося його відродити, оскільки на той час він уже не виходив. Ми видали п’ять чи шість номерів журналу. І побачили, що Тернопіль не готовий до відродження паперового варіанту такого журналу. Ми вкладали туди гроші, а віддачі не одержали. Швидше за все, це була наша помилка, через те, що ми не врахували вимог часу. Люди перейшли в інтернет-ЗМІ, де можна за лічені секунди отримати багато будь-якої інформації, можна зважити і порівняти різні думки. А такий бізнесовий журнал, як «Бізнес Компаньйон Тернопіль», економічного спрямування, для однієї Тернопільської області? Видавати раз на місяць – завеликі фінансові витрати. А друкувати раз на квартал, щоб зменшити витрати, означало би втратити в оперативності й актуальності. Тому ми припинили його випуск.

Р.Ш.: - І вже ніколи не буде паперового журналу «Бізнес Компаньйон Тернопіль”?
О.Ж.: - Я все ж планую видати журнал "Бізнес Компаньйон Тернопіль». Як друкований варіант, як глянець до самого  сайту «Бізнес Компаньйон Тернопіль».

Р.Ш.: - І він буде самоокупним?
О.Ж.: - Ні, він не буде самоокупним. Поки що я не дуже замислювався над цим питанням. Але все ж журнал паперовий я би хотів, щоби він у нас був. Це, передовсім, така презентаційна фішка. Оскільки сайт вже себе трішки зарекомендував. І щоразу ми запроваджуємо якісь нові елементи у цей сайт, щоби показати, що ми не стоїмо на місці і рухаємося вперед. Тому вже зареєстрований і найближчим часом вийде перший номер журналу «Бізнес Компаньйон Тернопіль». Ми сподіваємося, що цей проект також буде по-своєму успішним.
В.А.: - Я додам на цю міні-тему самоокупності. Бо ми забули формулу, з якої почали: більше заробляти – менше затрачати. Якщо «Ровесник» ще не може більше заробляти, то він зараз менше затрачає на виготовлення. Там мінімум витрат..

Р.Ш.: - ...Ви залучаєте своїх студентів до роботи на сайті молодіжні новини «Ровесник»?
В.А.: - Так. Вони практикуються на сайті.

Р.Ш.: - І вони вам за це вдячні? Ви передаєте їм свій досвід, за який вони вам не платять, але відпрацьовують на сайті...
В.А.: - Три дні тому відбувся комплексний державний екзамен з випуску молодих спеціалістів. Чотири студенти отримали вищу оцінку, три студенти отримали по четвірці. Я вважаю, що це – хороший результат. Це як наслідок їхньої співпраці з «Ровесником».
Попит на районні газети зросте, бо місцева інформація завжди буде в ціні

Р.Ш.: - Це - непоганий бартер. Але я не вірю, що редактор з таким досвідом роботи, як у вас, а ще – ФОП, видавець, людина, яка сприяє розвитку журналістики районної, зокрема роздержавленню районних ЗМІ, просто сидить і чекає, коли «Бізнес Компаньйон Тернопіль» фінансуватиме проект молодіжні новини «Ровесник».
В.А.: - По перше, я називав цифру три відсотки моєї впевненості, що ми видамо паперовий «Ровесник». Але ще півроку тому було два відсотки. Перспективу газетних видань я бачу. До прикладу, у цьому році передплатний тираж районних газет у Тернопільській області зріс на 25 відсотків. Районних газет, яких ніхто не брав до уваги за щось серйозне. Вперше за 25 років. Це може означати, що вони досягли дна і починають зростання. Я би застерігав списувати – ані районні газети, ані взагалі паперові газети – з порядку денного. Тому що більшість людей, які читають, працює на роботі з комп’ютером. Прийшовши додому, їм уже не хочеться вдома лізти в комп’ютер, їм хочеться повечеряти, взути теплі капці, сісти біля торшера, взяти в руки газетку, погортати, почитати заголовки. Тому попит на районні газети зростає. Є попит на місцеву інформацію.

Р.Ш.: -  І ви вирішили заробити на цьому попиті, створивши рекламну агенцію районних газет?
В.А.: - Рекламна агенція районних газет також створюється – районними газетами.

Р.Ш.: - Хто буде власником рекламної агенції районних газет?
В.А.: - Агенція – це не є юридична одиниця. Це є двосторонні чи багатосторонні угоди між районними газетами та певним об’єднувальним центром. Спільної власності як такої, не буде. Є тільки віртуальна діяльність і віртуальна відповідальність. Це угоди між районками і певною одиницею в Тернополі, це і угоди між самими районами. Вони не обов’язково мусять йти через центр, через Тернопіль.

Р.Ш.: - Тобто рекламна агенція районних газет може створюватися фізичними чи юридичними особами, які будуть використовувати двосторонні, тристоронні, багатосторонні угоди. І ці угоди вигідні як тим районних газетам, які отримують рекламодавця з Тернополя, так і тому, хто створив цю агенцію, що заробляє на поширенні реклами.
В.А.: - Подібна агенція вже існує у Чернігівській області. Ми вивчали досвід.  У нас також не всі газети підключилися, тільки 14 з 17 уклали такі угоди. Ми вже можемо говорити, що якби хтось звертався з рекламою до агенції, то її би прийняли. Вже є частково наповнений портфель пропозиціям від рекламодавців. Це – одне підприємство з Києва і три тернопільських вищих навчальних заклади. Можливо, вже наступної п’ятниці ця реклама в районних газетах і вийде. А ще чотири газети не захотіли взяти участь. Хвилюються, щоби їх не обманули.
О.Ж.: - Зі свого боку ми будемо пропонувати своїм партнерам з «Бізнес Компаньйон Тернопіль» розміщення реклами у цій спілці районних газет, щоби це було взаємовигідно.

Р.Ш.: - За певний відсоток?
О.Ж.: - Звичайно. Хто приводить рекламодавця, той за це отримує свої агентські відсотки.

Р.Ш.: - А якщо рекламодавець прийде сам?
О.Ж.: - Все одно він мусить прийти до когось.
В.А.: - Рекламодавцю неможливо вийти на всі газети. Але він може прийти до однієї людини. А ми вже поширюємо серед районних газет рекламу. Відповідно, певний відсоточок залишається в нас. Решта йде на районні газети. Тарифи вже погодженні. Не зовсім вони нас влаштовують, але починаємо працювати. А у «Бізнес Компаньйон Тернопіль» - великий досвід роботи з підприємцями, велика база даних. То чому б їх не залучити до цієї мережі?

Р.Ш.: - Про які ще ваші бізнеси ми не знаємо?
О.Ж.: - Якогось іншого бізнесу, окрім «Бізнес Компаньйон Тернопіль», немає. Я багато років працював як художник-дизайнер. І зараз  працюю час від часу як дизайнер-фрілансер, якщо є якась верстка серйозна і цікава, у вільний час. Це – моє хобі, яке інколи приносить і дивіденди.
В.А.: - Мій основний вид діяльності – це видавництво, поліграфія. Я працюю як видавець з 2000 року. Вдалося знайти певну нішу в цій сфері – видання поліграфічної продукції, яка є абсолютно самоокупною. А деякі проекти себе окуповують ще до того часу, як вони потрапляють до друку. З цікавих таких проектів – це краєзнавча література. Це такі об’ємні презентаційні повноколірні галузеві видання, як «Пошта Тернопільщини», «Залізниця Тернопільщини». Зараз на завершенні книжка «Залізниці Волинського краю». І до кінця року маю закінчити дуже цікавий проект «Лемки Тернопільщини».
Усна домовленість давніх компаньйонів дорожча за гроші

Р.Ш.: - Повернімося до вашої медіа-групи. Вона не має ані назви, ані юридичного статусу. А як ви думаєте управляти цією медіа групою, хто буде головний і як будуть розподілені ваші ролі?
О.Ж.: - На це питання зараз відповісти дуже важко. Через те, що ми навіть між собою не говорили – який це буде статус і так далі. Нам спочатку треба вирішити кілька нагальних питань становлення. Видати цей перший поліграфічний журнал і подивитися на результати. Є деякі недоробки і по самому «Ровесникові». Зараз йде організація об’єднання районних роздержавлених газет. Коли ми це все зберемо докупи, тоді і почнемо думати над назвою, який це буде статус, як і ким ця медіа-група буде управлятися. Говорити зараз, що ми знаємо, як це буде і коли буде точно, я не готовий. Щоби потім не було такого, що ми вам розказали одне, а вийшло зовсім інше.

Р.Ш.: - А ця медіа-група взагалі буде?
О.Ж.: - Вона буде стовідсотково. Однак поки що ми можемо говорити про ту модель управління, яка є сьогодні. А сьогодні вона така, що «Бізнес Компаньйон Тернопіль» – це суто моя юрисдикція. Тільки я ним займаюся, Володимир Петрович займається «Ровесником», хоча деякі моменти є, коли ми куруємо 50 на 50.

Р.Ш.: - 50 на 50 ви вкладаєте гроші, витрачаєте гроші чи керуєте?
О.Ж.: - Керуємо.

Р.Ш.: - А коли ви не однодумці, то що відбувається?
О.Ж.: - Ми завжди знаходимо спільну думку. Можливо, через годину, можливо, через два дні, але ми її знаходимо. Ще не було такої конфліктної ситуації, щоби ми її не могли вирішити.
В.А.: - Деякі принципові стратегічні речі ми обговорили: хто в що втручається, хто в що – не втручається. Певна форма управління вже є. Відсутня якась жорстка структура управління, вона тут і не потрібна.

Р.Ш.: - І нічого не підписано на папері?
В.А.: - Ні, нічого не підписано. А що, якщо щось буде підписано, то щось зміниться?
Рекламодавця не нагороджують індульгенцією від критики

Р.Ш.: - У нинішніх редакційних колективах є велика проблема зі статутами, з декларацією редакційної політики, з принципами взаємин між власниками і працівниками. Це, певно, тотальна проблема. На ваш погляд, вона має бути вирішена і якщо так, то в який спосіб? Як мені журналісту «Бізнес Компаньйон Тернопіль» чи «Ровесника» довідатися - яка тема для мене пріоритетна, як я повинен це писати. В яких обсягах, з якими акцентами? Чи я маю сам бути самодостатнім і розуміти всі свої завдання, стандарти журналістики і відповідно до цього працювати?
О.Ж.: - Редакційна політика яким чином ведеться... Журналісти, які працюють з «Бізнес Компаньйон Тернопіль», знають, що вони мають писати. Не як писати, а що писати.

Р.Ш.: - Звідки вони знають? Як довідалися?
О.Ж.: - У той момент, коли ми сідаємо, обговорюємо якісь свої плани. Ми не прописуємо в угоді. Ми пояснюємо журналісту що таке взагалі «Бізнес Компаньйон Тернопіль», як він має виглядати, які публікації необхідні, які більш читабельні, які менш читабельні, які теми пріоритетні, а які – ні.

Р.Ш.: - Якщо журналіст вчинив, на вашу думку, неправильно, що він чує від вас?
О.Ж.: - Якщо технічно не так написав, це завжди можна поправити.

Р.Ш.: - Покритикував керівника тієї фірми, яка є у вас в каталозі.
О.Ж.: - Критикувати підприємця, це треба мати вагомі підстави. Але коли підприємець заходить в каталог, подає там свою інформацію зі своєї точки зору, то ми в це не втручаємося. Але якщо підприємець порушує закон, навіть якщо він є у нашому каталозі, ми про це можемо писати. 

Р.Ш.: - Було колись таке, що ви покритикували того підприємця, який є у вас в каталозі, і це безконфліктно минулося?
О.Ж.: - Так, було і не раз.
Молодіжні новини “Ровесника” стерилізовані від політиків

Р.Ш.: - Головні гроші мас-медіа в Україні заробляють під час виборів. Особливо ті, хто не має олігархів-власників, які не дотуються монопольними галузями. Ваші сайти прихильні до якихось політичних сил чи ні?
В.А.: - У Тернополі є редактор однієї газети, який щовиборів змінює автомобіль – на дорожчий і ліпший. І вже десь кілька тижнів він свою машину не миє. Щось він знає, чого ми не знаємо... А що до видання молодіжних новин «Ровесник», то ми з самого початку домовилися, що воно – поза політикою, наскільки це можливо. А це – можливо. Ми не хочемо заангажовувати молоде покоління політичними баталіями, де немає і не буде об’єктивності. І дотепер ніхто не бачив на нашому сайті матеріалів, де би відображалися люди, які хоч чимось задіяні в політиці чи виборах. А стосовно того, як керувати журналістами і як їм планувати свої матеріали,  то наші дописувачі, в основному, це – мої студенти. І вони знають це з наших курсів. Основний наш жанр – це замітка. Там присутній факт, а не баланс думок. Студенти, як ми їх на факультеті навчили, так і відображають події.
Р.Ш.: - На сайті «Бізнес Компаньйон Тернопіль» серед авторів статей я знайшов Валентина Наливайченка. З’ясувалося, що він пише для інших видань, але «Бізнес Компаньйон Тернопіль» подає його як свого автора. Це тому, що він так гарно пише, чи тому, що ви йому симпатизуєте?
О.Ж.: - «Бізнес Компаньйон Тернопіль» старається не симпатизувати нікому з політиків і жодній політичній партії.

Р.Ш: - Але статей інших політиків я на сайті не знайшов.
О.Ж.: - Можливо, з часом з’являться і інші політики. Що стосується  Наливайченка, то я і зараз не можу згадати, про що там йшла мова. Швидше за все, ця стаття потрапила до нас тому, що вона виявилася цікавою для когось і вирішили, що вона буде корисною, якщо її почитає ще хтось.
Соціальні мережі як віртуальна рекламна агенція

Р.Ш.: - Ви використовуєте активно соціальні мережі. Але новини на сторінку «Ровесника» надходять через сторінку Володимира Андріїшина. Це для того, щоби бренд «Володимир Андріїшин» популяризував ці новини?
В.А.: - Це на перших порах, доки сайт стає на ноги, вирішили поширювати його через прізвище Андріїшин, яке трошки відоме в Тернополі. Вічно так не буде. Але, наразі, це й іміджевий хід, і певна відповідальність, що за цією новиною стоїть не тільки автор, прізвище якого ми не ставимо, але і я.

Р.Ш.: - «Бізнес Компаньйон Тернопіль» інакше трошки працює. Є і своя сторінка, і група відкрита.
О.Ж.: - Я теж від свого імені перепощую. Ми користуємося цією практикою, тому що вона виправдана. Те, що ми від свого імені поширюємо, де тільки можемо, це виявилося досить непоганим прийомом, щоби залучити багато читачів на свої ресурси. До нас приходять багато читачів з соціальних мереж, які вже потім залишаються на самому ресурсі. Це ми бачимо по тому, що ті читачі залишають свої коментарі вже на сайті.

Р.Ш.: - Що для вас пріоритетне: ваші сайти-грядки чи їхнє поширення у полях соцмереж?
О.Ж.: - Звичайно, що сайти-грядки. А поширення у соцмережах – це як інструмент донести інформацію до кінцевого читача-споживача. Тим більше, що на сторінці в соціальній мережі подається тільки заголовок, коротенька анотація. А людина, якщо її це зацікавило, переходить на сайт.

Р.Ш.: - Ви – фанати кількості відвідувань своїх електронних ресурсів? 
О.Ж.: - Я – ні.
В.А.: - А мене втішає, коли кількість відвідування зростає.
О.Ж.: - Усі лічильники на наших обох ресурсах – різні, з різних джерел. Там є два чи три лічильники, які показують кількість відвідувачів. Вони є відкритими. Будь-хто може зайти і подивитися статистику. Хоча нас більше цікавить, щоби ми втримали постійного читача, який буде з нами співпрацювати і читати нас надалі, ніж штучно наганяти людей на сайт.

Найбагатший, хто має 100% власний інформаційний товар
Р.Ш.: - Власний, запозичений з належним маркуванням джерела і неідентифікований контент. Як ви використовуєте джерела наповнення своїх сайтів?
О.Ж.: - Мені би дуже хотілося, щоби на «Бізнес Компаньйон Тернопіль» був тільки власний контент. Але, наразі, це зробити нереально, оскільки аудиторія сайту територіально обмежена і не так багато подій відбувається у Тернопільській області, репортажами з котрих можна би було наповнити сайт. Ми стараємося давати новину з періодичністю щогодини. І тому, крім власного контенту, використовуємо економічні, бізнесові новини, консультації та поради, які є на інших сайтах. Але завжди намагаємося зберегти посилання на джерело. Видавати неідентифікований матеріал за свій не практикуємо.
В.А.: - Знову повернуся до формули, з якої ми почали розмову: більше заробляти, менше затрачати. Зрозуміло, що суто своїми силами творити інформацію про факти і події нереально. За це треба людям платити. Тому в дуже великій мірі ми використовуємо галузеві інтернет-ресурси. В тому числі – й інформації прес-служб. З березня ви не знайдете на нашому сайті матеріалу, перепощеного з інших масових інтернет ресурсів. Беремо за основу те, що друкує прес-служба обласної адміністрації чи, наприклад, управління водного господарства, уточнюємо деякі обставини, емоційні моменти самовихваляння забираємо. І подаємо голий факт. Я завжди наводжу приклад як подається інформація на сайті поліції. 50 відсотків їхньої інформації починається з фрази: «На оперативний пункт поліції о такій-то годині надійшло таке-то повідомлення». Вони це пишуть, бо вони хочуть похвалити себе, що їм надійшло повідомлення. Але читачу то байдуже, його цікавить – що сталося.

МіСБ – єдиний гарант фінансової незалежності медіа
Р.Ш.: - Оплата роботи журналіста. Що у вас домінує: гонорар, угода, штатний варіант?
О.Ж.: - Угода з сумісниками. Наразі в нас ще немає штатних журналістів, які би працювали лише на «Бізнес Компаньйон Тернопіль».

Р.Ш.: - Ви покладаєтеся лише на журналістів чи залучаєте людей інших фахів?
В.А.: - Я би розмежував поняття «журналіст» і «людина, яка вміє писати», логічно викласти інформацію та ставити коми. Оце, що ми називаємо замовними матеріалами, піар, блоги – це не є журналістика. Це поважна професія, піарник, людина, яка вміє логічно викласти інформацію про факти і події, яка отримує за це гроші. Ця професія має право на існування. Але це не є журналістика. Часто звучать звинувачення на адресу людей, які пишуть замовні матеріали, кажуть, що вони продажні журналісти. І ці люди ображаються. Я кажу: «Чого ти ображаєшся? Ти – не журналіст. Ти просто людина, яка на замовлення гарно виклала факти». А коли з’являються журналістські матеріали, то там мають бути витримані журналістські стандарти.
О.Ж.: - Ми у «Бізнес Компаньйон Тернопіль» хотіли би наблизитися до цієї моделі. Він уже заробляє на таких речах, як каталог, як «гарячі пропозиції», щоби ми могли забезпечити в подальшому роботу тих самих журналістів і оплатити їхню роботу. Незалежно від того, чи будуть у них замовні платні статті, ми будемо намагатися йти в тому напрямку, щоби журналіст працював як журналіст. Я ж розумію, що зараз у «Бізнес Компаньйон Тернопіль» насправді дуже малий відсоток справді журналістських матеріалів, а є матеріали, написані блогерами, дописувачами, людьми, які трошки далекі від журналістики. А щоби з’явилися саме журналістські матеріали, потрібна фінансова незалежність. А фінансову незалежність ми бачимо в партнерських стосунках з малим і середнім бізнесом, який переважає в Україні.  
 


Відео: Львівський прес-клуб

dailylviv.com

До теми

22:02 29 вересня 2020 р.

Львівський художник закликав не перетворювати туризм на сферу готелів і дешевого пива

Тільки тоді Львів буде по-справжньому привабливим для туристів, коли, окрім добрих харчів і комфортних готелів, ми запропонуємо їм цікаві культурні заклади.

Рубрика: Культура

13:26 29 вересня 2020 р.

Львівській національній філармонії присвоїли ім'я відомого композитора

Сьогодні, 29 вересня, Львівська обласна рада проголосувала за присвоєння імені Мирослава Скорика комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія".

Рубрика: Культура

13:43 17 вересня 2020 р.

Капела “Дударик” отримає національний статус

16 вересня 2020 року Кабінет Міністрів схвалив проект указу Президента “Про надання комунальному закладу Львівської обласної ради Львівська державна академічна чоловіча хорова капела “Дударик” з колективом-супутнім хором хлопчиків статусу національного”.

Рубрика: Культура

10:31 14 вересня 2020 р.

Шостий Ґендерний форум для регіональних медіа буде онлайн

Волинський прес-клуб, Гендерний центр Волині та Медійна програма в Україні, Internews запрошують журналісток і журналістів усіх областей України на п’ятий Ґендерний медіа-форум, який відбудеться 18 вересня 2020 року онлайн.

Рубрика: Культура

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Мікропідприємці у Львові вийшли на захист спрощеної системи

Рубрика: Економіка

Парки Львова: території відпочинку чи забудов

Рубрика: Ситуації і пригоди

Гряда: свині не винні

Рубрика: Ситуації і пригоди

Кредити Льова повертатимуть ненароджені

Рубрика: Економіка

Медреформа: як довершити

Рубрика: Медицина

Всі відео розділу