11:52 28 січня 2025 р.
Одні з найімовірніших причин зростання – епідемія наркотичного сп’яніння і відсутність невідворотності покарання.
Ситуація на дорогах країни погіршується. "За 2024 рік зареєстровано 25 781 ДТП з потерпілими, у яких загинули 3 202 особи та 32 023 людини отримали травми", – повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, якого цитує ЕП, пише DailyLviv.com.
Це рекорд, якого в Україні не бачили з 2019 року. Враховуючи тимчасову втрату контролю над частиною територій через велику війну, деякі області значно перевищили показники того року.
Ключовим фактором, що ускладнює ситуацію, є водіння в стані сп’яніння, особливо наркотичного. За словами Білошицького, це явище зростає через "загальну ситуацію (в країні) і певні особисті моменти". Також, кажуть у поліції, посилився контроль за цим видом правопорушення (стали більше виявляти – ЕП).
Слова Білошицького підтверджує аналіз виданням NGL.media близько 850 тис. судових ухвал про нетверезе водіння за останні десять років. У порівнянні з 2019 роком кількість випадків подвоїлася.
Читайте також: Нардеп у Львові в наркотичному сп'янінні скоїв ДТП (відео)
Драйвер зростання – наркотики. Якщо за десять років вживання алкоголю зросло лише на 14%, то наркотиків більше, ніж у шість разів. Найсуттєвіше – у великих містах. У Львові, наприклад, тепер такі випадки трапляються у 14 разів частіше, а у прифронтовому Харкові – у 48 разів.
Ще одна ймовірна причина погіршення ситуації на дорогах – відсутність покарання. В 99% випадків відповідальність за п’яне водіння, у тому числі під дією наркотичних засобів – штраф в 17 тис. грн і позбавлення прав на один рік. Якщо в автотрощі є постраждалі чи навіть загиблі – ситуація ще гірша.
Читайте також: З посвідченням водія померлого батька і з ознаками наркотичного сп'яніння
ЕП проаналізувала 3432 вироків за 2023-2024 роки за двома статтями Кримінального кодексу. Ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) та ст. 286-1 (теж порушення, але скоєне в стані сп’яніння).
Формально Феміда тут безальтернативно сурова. Вироки в 78% випадках передбачають ув'язнення винуватців ДТП (для частини 2 та більше згаданих статей, де присутні тяжкі травми або загибель, цей відсоток становить 97%).
У 82% випадках винним присудили іспитовий термін: замість в'язниці обвинувачені отримали умовне покарання. Додатково суд може заборонити виїзд за кордон чи запровадити нічний домашній арешт.
Статистика вражає ще більше, якщо врахувати, що ст. 286 ККУ може змінювати кваліфікацію залежно від ступеня тяжкості постраждалої сторони постфактум, говорять ЕП юристи. Іншими словами, від наявності потерпілого (з яким винуватці ДТП можуть, наприклад, домовитися) або ступеня його травми, залежить і кваліфікація по цій статті.
Читайте також: На Львівщині поліція зупинила Range Rover, яким під наркотиками керував відомий бізнесмен (відео)
Так, за даними Нацполіції, у 2023 році трапилося 23,6 тис. ДТП із потерпілими, але, за даними Реєстру судових рішень (і цю традиційну розбіжність в статистиці підтверджують цифри від Офісу Генпрокурора), впродовж 2024 року було винесено лише 1741 вирок за різними частинами ст. 286 та 286-1 ККУ.
Враховуючи, що з них майже 90% – умовні покарання, то виходить, що лише близько 2% винуватців ДТП, де є травми середньої чи високої тяжкості або загиблі, опиняються за ґратами.
Проте це питання не лише справедливості. Існують численні дослідження, які аналізують вплив дорожньо-транспортних пригод на економіку та валовий внутрішній продукт (ВВП) країн. Економічні втрати від ДТП оцінюються від 2% до 7% ВВП країн світу, що в сумі перевищує 2 трлн дол на рік.
Читайте також: У Львові мешканці покарали водія-наркомана, якого ігнорує поліція
В Україні, за даними Світового банку, соціально-економічні втрати від ДТП оцінювали в 4,5 млрд дол на рік, що становило приблизно 3% ВВП країни у 2017 році. Ця цифра включає прямі витрати, такі як медичні послуги, компенсаційні виплати та пошкодження майна, а також непрямі – пов'язані з передчасною смертністю, інвалідністю та втратою продуктивності працездатного населення.