Правоохоронці Львівщини без суду забирають землі померлих і породжують корупційні схеми, – аграрії

15:12 9 листопада 2017 р.

Фото до новини

Правоохоронні органи на Львівщині, без рішення суду, зараховують сільгоспземлі померлих громадян до відумерлої спадщини та порушують кримінальні справи проти аграріїв, які ці землі обробляють. Хоча статус «відумерлої спадщини» має, згідно з рішенням суду, лише одна сота від 180 тисяч га земель, власники яких померли.


Відео: Львівський прес-клуб

Така ситуація створює корупційні схеми: аграріям, щоб не зупинити роботу підприємства і збір урожаю, доводиться домовлятися з правоохоронцями.

Про це сьогодні, 9 листопада, під час прес-конференції на тему:
«Захоплення сільськогосподарських земель померлих громадян правоохоронцями на Львівщині. Схеми визиску аграріїв», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомили представники низки аграрних підприємств Львівщини.

2 серпня 2017 року Галицький районний суд заарештував посіви фермера та заборонив йому збирати урожай. Натомість цей урожай судовою ухвалою дозволено було зібрати…слідчим та прокурорам, які звернулися з цим до суду, - повідомив старший юрист юридичної компанії «МБП Груп» Павло Правдюк.

- У цьому рішенні не вказано конкретно, які ділянки арештовані. Проте прописано, що слідчі та прокурори мають право залучити до збору урожаю різні юридичні особи та техніку. Ця ухвала винесена саме перед початком збору урожаю. Вона створює будь-якому аграрію величезні проблеми, - розповідає юрист.

За його словами, Апеляційний суд скасував цю ухвалу в частині заборони фермеру збирати врожай.

- Як пояснили в суді слідчі та прокурор, урожай сільськогосподарських культур на цих земельних ділянках не зібраний і можливості його збирання слідчим та оперативними підрозділами Національної поліції відсутні, - Павло
Правдюк зауважив, що поліціянти не вміють самі збирати пшеницю чи бурячки, але чомусь не дають це зробити тим, хто садив чи сіяв.

Старший юрист юридичної компанії «МБП Груп» каже, що останнім часом у Львівській області правоохоронці порушують справи щодо відумерлої спадщини. Проте при цьому ж самі порушують законодавство.

- Для того, щоби відкрити таку кримінальну справу, має бути заподіяна комусь якась шкода. Правоохоронці мотивують це тим, що спадщина є відумерлою, отже вона належить державі і шкода завдана державі. Але спадщина вважається відумерлою тільки за рішенням суду. Згідно зі статистикою, у Львівській області таких земель, які за рішенням суду відійшли державі як відумерла спадщина, це – одна сота від загальної землі, - пояснює юрист.

Натомість, як стверджує голова громадської організації «Аграрії Львівщини» Юрій Одноріг, тільки на Львівщині є майже 30 відсотків земель сільськогосподарського призначення, власники яких померли, а спадкоємці не поспішають переоформлювати її на себе.

- Загальний земельний банк Львівщини становить 600 тисяч гектарів. З них близько 180 тисяч гектарів є в підвислому стані, - каже Юрій Одноріг і пояснює, що на Львівщині є проблема, яку тривалий час не вдається вирішити: правоохоронні органи вважають, що селяни незаконно обробляють землю, яка їм не належить, а отже і не сплачують відповідних податків, а селяни не можуть вирішити цю проблему в правовому полі, тому що держава не прописала чітких механізмів.

- Переоформлення однієї земельної ділянки коштує від 3 до 5 тисяч гривень. Кожен селянин отримував у дев’яностих роках по три ділянки. Отже, щоби їх переоформити, потрібно мати до 15 тисяч гривень. Для селян це дуже великі гроші. Тому спадкоємці не мали фінансової можливості це зробити, - голова громадської організації «Аграрії Львівщини» Юрій Одноріг стає на бік селян.

Натомість правоохоронні органи відкривають кримінальні справи проти тих фермерів та господарств, які взяли колись в оренду ці землі і впродовж тривалого часу обробляють її. Одну з таких справ будуть слухати в Радехові 16 листопада.

Юрій Одноріг вважає, що ці справи гальмують розвиток сільськогосподарського бізнесу. Адже намагаються покарати фермерів, які реально працюють на землі.

- Схема є такою. Правоохоронні органи беруть в сільраді довідку про кількість земель померлих та тих, хто ці землі обробляє. І це стає підставою для порушення кримінальної справи. Тобто землі ще не визнані судом відумерлою спадщиною, а ти вже маєш покарання понести, бо її обробляєш, - каже Юрій Одноріг. Він стверджує, що великі аграрні компанії, які мають штатних юристів, якимось чином уникають цих покарань. А от дрібні фермерські господарства залишаються без врожаю та з великими боргами.

За його словами, Львівська облдержадміністрація придумала певні правила, за якими можна би було уникнути покарання та продовжувати працювати.
Проте на сьогодні жодна сільська рада чи фермер не скористалися цими порадами. Аграрії кажуть, що правила, які їм встановлює влада, не життєві.
Директор компанії «Агромарк Юкей» Володимир Шегда наголосив, що ця проблема стосується лише Львівщини.

- У дев’яностих роках ми були піонерами роздержавлення колишнього колгоспного фонду земель. Тоді було зроблено багато помилок у підходах та методиках роздержавлення. У сусідніх областях таких проблем немає. Ми з цією проблемою зустрілися у 2006 році. І вже тоді бачили, що це питання є неврегульованим і з цим треба щось робити. Кожен господар вирішував його у свій спосіб, - говорить Володимир Шегда.

Директор зі зв’язків з громадськістю компанії «Агро ЛВ Лімітед» Дмитро Мороз каже, що від моменту, коли власник землі помирає, і до моменту, коли хтось стає офіційно спадкоємцем, земля вважається нічийною і використання її вважається незаконним.

- Ми хочемо, щоби в цьому проміжку спадщиною управляла сільська рада. А також хочемо, щоби зупинили відкривати кримінальні справи проти тих, хто цю землю вже обробляє і закрили вже відкриті справи, - каже Дмитро Мороз.

Голова однойменного фермерського господарства Іван Кільган нагадав, що є вже судове рішення, згідно з яким підприємці-платники податку 4 групи можуть обробляти землю, сплативши всі податки. А ось підприємцям на загальному податку такого не дозволили.

Щоби вирішити питання, аграрії Львівщини подали владі свої пропозиції. Їх розглядають. Але аграрії побоюються, що це триватиме до весни. А вони вже засіяли озимі, які поліція може не дозволити зібрати.

Як підсумок – голова громадської організації «Аграрії Львівщини» Юрій Одноріг оприлюднив вимоги аграріїв Львівщини:
1. Припинити переслідування правоохоронними органами агропідприємств за використання земельних ділянок померлих громадян, оскільки в області немає єдиного правового механізму їхнього використання. 
2. Термінового розробити єдиний механізм використання земель померлих громадян.
3. До 1 грудня 2017 року апробувати пілотний проект в 5-ти сільських радах області. А з 1 грудня запустити його як обов’язковий до виконання у всій області.

Довідка від  ГО «Аграрії Львівщини»

За ініціативи управління захисту економіки у Львівській області департаменту захисту економіки Національної поліції України в 2017 році ГУ НПУ у Львівській області зареєструвало низку кримінальних проваджень проти посадових осіб сільськогосподарських підприємств області за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику).
 
Користуючись тим, що землі померлих громадян належним чином не переоформлені їхніми спадкоємцями та органами місцевого самоврядування, правоохоронці Львівщини безпідставно вважають їх державною власністю. Накладаючи арешт на їхнє використання, а також арештовуючи врожай, який росте на цих ділянках, правоохоронці паралізують роботу аграрних підприємств області.
 
Нам відомі факти, що в ході досудового розслідування проводиться підміна посадових осіб підприємств, проти яких зареєстровані кримінальні провадження, на підставних осіб, які не мають жодного стосунку до цих підприємств. Ми вважаємо, що в такий спосіб у Львівській області управління захисту економіки запустило корупційну схему вимагання коштів у представників аграрного бізнесу.
 
Наші звернення до голови Львівської ОДА Синютки О.М. про припинення свавілля не мають жодного результату.


Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів