Біорезерват Розточчя, Страдецьку гору і береги Верещиці готують під велику забудову. Суд - 21 жовтня, - екологи

Відео: Львівський пресклуб

Порушення законодавства, шкода довкіллю, нехтування традиціями вірян – так коментують будівництво дороги від піщаного кар’єру у Яворівському районі, що має пролягти поблизу Страдецької гори і печери, які є місцем паломництва греко-католиків, пише DailyLviv.

Нині справа перебуває у Господарькому суді Львівської області за позовом прокурора Городоцької місцевої прокуратури. Він позивається до ТзОВ «Керамбуд» і Страдчівского навчально-виробничого комбінату (СНВК), які рік тому уклали між собою договір про будівництво дороги на місці лісової.

Прокурор наполягає, що цей договір є недійсним. Цю справу, яка набула широкого розголосу на Львівщині, суд розглядатиме колегіально, тобто,  рішення прийматимуть троє суддів. Підготовче засідання призначено на 21 жовтня.

Захисники Страдецької гори, які очікують справедливого рішення, хочуть привернути ще більшу увагу громадськості до цієї справи. На їхню думку, ця історія має стати гірким уроком того, як «ділки» захоплюють лісові території в обхід закону, при цьому ще й завдаючи удару природі. А новообраних депутатів до органів місцевого самоврядування захисники наперед закликають рахуватися з буквою закону і тими людьми, які живуть поряд.

Прокуратура Городоцького району звернулась до суду, договір визнали недійним

Про це йшлося під час пресконференції «Як вибори вплинуть на вирішення екопроблем Страдчу та навколишніх екосистем?» у Львівському пресклубі, ініціатором якої стала міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина».

- Наша організація виступає третьою особою у цій справі в суді, - розповіла провідна юрисконсультка Софія Шутяк. – Проблема виникла ще у квітні: до нас звернулися представники Греко-Католицької церкви за допомогою. Вони повідомили, що лісову дорогу поблизу Страдецької гори, розбудовують.

Юристи з’ясували, що ТзОВ «Керамбуд» у 2019 році звернулося до представників громад з проханням погодити вивезення піску їхньою територією. Сільські ради надали листи, що не заперечують. Після цього ТзОВ почало прокладати дорогу, але не через село Великополе, а лісовою дорогою. З’ясувалося, що будівництво дороги юридично оформили між собою ТзОв «Керамбуд» і «Страдчівский навчально-виробничий комбінат». Це – порушення закону, бо дозвіл на будівництво дороги може дати лише Кабінет міністрів.

- Відповідно прокуратура Городоцького району звернулась до суду, договір визнали недійним. 1 жовтня 2020 року відбулось ключове засідання в цій справі. Відповідачі не погоджувались із прокуратурою. Але нам вдалося переконати суд, що йдеться про особливо цінні лісові території, які доцільно використовувати з метою рекреації. Здавати ці землі в оренду чи під будівництво може дозволити лише Кабмін. Зараз судові засідання все ще тривають, є рішення про призначення слухання справи колегіально на 21 жовтня, – повідомила Софія Шутяк.

Знову - "схема"?

Як відомо з офіційних джерел (і про що неодноразово повідомляли львівські ЗМІ), кінцевими бенефіціарними власниками "Керамбуду" є Богдан Козак і Сергій Медведчук - рідні брати депутатів Верховної Ради України від ОПЗЖ Тараса Козака і Віктора Медведчука.

Усе, за словами Софії Шутяк, вказує на те, що в «Керамбуді» вдалися до такої «схеми»:  учасники АТО отримали тут безкоштовні ділянки поблизу річки  Верещиця під індивідуальне садівництво. І вони ж подали заяви із проханням провести у цьому місці дорогу, щоб було зручніше діставатися до своїх садиб. Але – ось збіг! – місцеві жителі розповідають, що ці ділянки у серпні почав скуповувати пан Козак. Однак надання самих ділянок, каже Софія Шутяк, також відбулось із порушенням законодавства: вони перебувають у прибережній території річки, і за законом такі ділянки передавати під садівництво не можна.

- Тож, схоже, що дорога – це лише початок. Хтось поклав око на мальовничі лісові краєвиди заради великого будівництва. - Як показує практика життя, де з’явилася дорога – скоро виростуть будівлі. Тому не дивно, що на такі ділянки дивляться жадібним оком люди з великими фінансами, – зауважує Анатолій Павелко, еколог, юрист Бюро екологічних розслідувань.

Чи законне надання цих територій для садівництва?

Він наголосив, що річка Верещиця є найбільшою лівою притокою Дністра у Львівській області, а сам Дністер – найважливішим джерелом водопостачання для Одещини і Молдови.

- Це - їхня життєва артерія, без якої вони не зможуть існувати. Тому наші колеги в Одесі й Молдові дуже чутливо ставляться до будь-яких змін у басейні Дністра.  Верещиця сильно потерпає вже сьогодні від діяльності людей. Вона заставована, тут фіксували зливи стічних вод, замори риби. Прибережна захисна смуга має бути у недоторканому стані – це не примха, а необхідність, – наголосив еколог.  

Софія Шутяк повідомила, що організація звернулись до відповідних органів з проханням визначити законність надання цих територій для садівництва.

- А загалом, для правильного розуміння цієї ситуації потрібно дати відповідь на запитання: для чого бізнесу потрібна лісова дорога? Чому лісгосп іде на порушення і дозволяє користування цієї дорогою? Чому місцеві органи влади погодили діяльність, яка не належить до їхньої компетенції? Чому не врахували існування Міжнародного біосферного резервату «Розточчя» (який розташований частково на території Польщі і частково на Яворівщині) під час планування діяльності? Чому не врахували існуючі природоохоронні обмеження цих територій? – зазначила вона.

За словами юристки, можна з упевненістю говорити, що порушена ціла низка законів: «Лісовий кодекс України» , «Земельний кодекс України”, “Кодекс про надра»,  Закони України «Про стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на довкілля» . Також у цій справі є порушення міжнародного права, зокрема – «Конвенції про охорону біорізноманіття», «Водної рамкової директиви», «Рамсарської конвенції».

Екологи звернулися до КМУ та ГПУ, ДБР та НАБУ

МБО «Екологія-Право-Людина» надіслала звернення до державних і органів місцевого самоврядування різних рівнів з вимогою відреагувати на ситуацію. Зокрема, юристи просять КМУ та ГПУ розпочати процедуру повернення незаконно вилучених лісових земель під дорогу, а ДБР та НАБУ – з’ясувати потенційні корупційні дії Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату під час укладення договору про передання права користування земельною ділянкою.

До слова, цей комбінат перебуває у структурі «Національного лісотехнічного університету України». І в цьому ВНЗ кажуть, що угоду уклали без відома керівництва університету.

- Страдчівський лісокомбінат здійснює діяльність самостійно. Ми обурені укладенням такого договору і підтримуємо пропозицію прокуратури - розірвати його. Адміністрація університету також переживає за ці угіддя, ми хочемо зберегти ці унікальні території. Більш того, ректорат планує розпочати роботу над створенням у цьому місці заказника, - повідомив Василь Лавний, проректор з наукової роботи НЛТУ України.

Представник університету, адвокат Роман Пенкальський, також наголосив, що умова договору не відповідає вимогам чинного законодавства України. Він вважає за потрібне розірвати цей договір у судовому порядку і виступити в Господарському суді Львівської області на підтримку позовної заяви прокуратури Львівської області про визнання договору 58/275 недійсним.

Ці угіддя утворились 11 тисяч років тому, - священник

Присутній на пресконференції отець Михайло Нискогуз, який одним із перших забив на сполох з приводу незаконного будівництва дороги, каже, що ця проблема має історичний, духовний, екологічний аспект.

- Страдецька гора є святим місцем, куди люди йдуть хресною дорогою. Вони шукають спокою, хочуть побути наодинці з Богом. Ми не можемо змінити її маршрут, адже багато років, ще до війни, цим шляхом ходили на гору. А буде дорога, гудітиме транспорт… Це заважатиме вірянам. Коли я побачив рух техніки й викорчовування на лісовій дорозі, я був стривожений. Звернувся на гарячу урядову лінію, потім в ЛОДА  - хотів довідатись, що відбувається. Мені прикро, що нищать природу та історію. Ці водно-болотні угіддя , які утворились 11 тисяч років тому і пережили три зміни клімату, з їхнім рослинним розмаїттям, тепер опинились під загрозою. Так не має бути. Я молюся, щоб люди усвідомили свої помилки і щоб цей ареал не дозволили знищити, - сказав священник. 

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook