Сьогодні українці уперше святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці за новим стилем

Через помилку Юліанського календаря на 13 діб, у Церквах, які його дотримуються, 25 березня за цим календарем припадає наразі на 7 квітня за астрономічним. Також цього року у Римо-Католицькій Церкві Благовіщення переноситься на 7 квітня, оскільки за Григоріанським календарем 25 березня припадає на Страсний (Великий) тиждень.

Про це інформує РІСУ, пише DailyLviv.com.

В центрі святкування Благовіщення – Добра Новина про воплочення Месії від дівиці Марії. Відомості про цю подію черпає церква головно з Євангелія від Луки (Лк.1:26-38).

Євангелист Лука підкреслює, що Ісус є воплочений силою самого Бога через згоду дівиці Марії. Марія представляє собою “вбогих” Ізраїлю, котрі не мають суспільного значення. Її дівоцтво підкреслює вірність Богові, на противагу “перелюбній” або “блудливій” дружині, котра уособлює народ, що відійшов від Бога (Див. Ос. 2:4, Єр. 3:6-13 Єз.16). Завдяки згоді Марії на Божу Волю діє Святий Дух, через котрого відбувається початок творення Нової Людини.

Читайте також: Богородиця подала знак. У церкві на Львівщині мироточить ікона, перед якою люди моляться за перемогу

Враховуючи, що в центрі Благовіщення є подія Воплочення Сина Божого, то початково Благовіщення згадували в рамках великого Різдвяно-Богоявленського циклу свят, звертаючи увагу в першу чергу на богословське значення події, а не на хронологічні рамки. Тому в Єрусалимі V ст. євангельський уривок з подією Благовіщення читався навіть на 4 день після Різдва, а не перед Різдвом.

Водночас з тим, існувала традиція прив'язувати найважливіші події в історії спасіння до астрономічних подій. Таким чином Різдво Христове святкується на зимове сонцестояння. Зимове сонцестояння є найтемнішим днем, після якого Сонце починає “збільшуватись”. Так й Ісус є той, Хто приходить в темряву гріха та приносить світло. Різдво ж Йоана Предтечі припадає на літнє сонцестояння, адже в цей час сонячний день зменшується. Так і Йоану належить «маліти, а Христу рости». Дні ж сонячних рівнодень є днями зачать: Йоана Хрестителя – осіннє рівнодення, та Ісуса Христа – весняне рівнодення. Таким чином між зачаттям та народженням кожного зберігається рівно 9 місяців, а між зачаттям Йоана Хрестителя та Ісуса Христа є 6 місяців, як і вказано в Євангелії від Луки.

Читайте також: На Львівщині зацвіли біля образу Божої Матері в церкві сухі лілії

Варто зазначити, що весняне рівнодення також вважалось днем сотворення світу, адже мало “ідеальний баланс” між тривалістю дня та ночі. Тому цей день вважано з III століття днем Пасхи Христової, як дня, в котрий постав Новий Світ. В пізнішому часі почали вважати це й днем Благовіщення — як днем, в який зачинається «Новий Адам» – Ісус.

Віра в те, що Благовіщення відбулось на весняне рівнодення, та акцент на «історичній точності» призвели до того, що богословські мотиви святкувати Благовіщення в Різдвяному циклі свят відходять на другий план і більшість Церков починає святкувати Благовіщення як фіксоване свято 25 березня. Такі відомості про святкування Благовіщення як окремого свята в візантійському обряді походять з VI століття.

З того ж часу виникають виклики, пов'язані з тим, що Благовіщення припадає на найнасиченіший та рухомий період літургійного року – Пасхальний. Тому Благовіщення може припадати як на будні Великого Посту, так і святкуватись одночасно з, до прикладу, Великою П'ятницею та самою Пасхою. Тому існували багатоманітні способи святкування Благовіщення в Пасхальний час.

Читайте також: Таємниці образу Богородиці, які досі не може пояснити наука

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook