Роман Гордій з Яворова, Віталій Павленко з Енергодара. Завтра Львів прощатиметься зі Захисниками

У четвер, 26 лютого, Львів попрощається з військовослужбовцями Романом Гордієм та Віталієм Павленком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львівʼян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.   Прощання з Віталієм Павленком розпочнеться о 09:30 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ у Брюховичах.

Чин похорону обох воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Роман Гордій  (05.08.1984 — 15.02.2026). Уродженець міста Яворів Львівської області.  

Навчався у Яворівському ліцеї імені Осипа Маковея Яворівської міської ради Львівської області, згодом — у Львівському державному університеті внутрішніх справ на факультеті «Кримінальна поліція».

Проходив службу у структурі Міністерства внутрішніх справ України.

Займався підприємницькою діяльністю.

Зі слів рідних, Роман був люблячим сином, турботливим чоловіком і батьком. Дуже любив дітей, для своєї родини був надійною опорою та прикладом відповідальності та стриманості. Активний і небайдужий, щиро вболівав за Україну, був справжнім патріотом, учасником Революції Гідності. Захоплювався військовою справою, цікавився амуніцією. У вільний час займався бойовими мистецтвами, любив футбол і сучасну українську музику, цікавився мистецтвом татуювання.

Був учасником Антитерористичної операції (АТО).

З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Луганському та Донецькому напрямках у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою Президента України — медаллю «За військову службу Україні» та медаллю «За оборону рідної держави».

У Романа Гордія залишилися дружина, син, дві доньки, мати, брат та велика родина.

Віталій Павленко (21.09.1975 — 19.02.2026) Уродженець міста Енергодар Запорізької області.

Навчався у Давидівському ліцеї імені Тараса Шевченка Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області. Згодом здобув професію техніка-механіка у Львівському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування.

Проходив строкову військову службу.

Працював водієм-далекобійником, здійснюючи міжнародні вантажні перевезення.

Зі слів рідних, Віталій дуже любив свою роботу, захоплювався подорожами та історичними фільмами. Вирізнявся спокійним і врівноваженим характером, був товариським, щирим і турботливим, мав багато друзів.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Миколаївському, Донецькому та Дніпропетровському напрямках у складі 505-го окремого батальйону морської піхоти Військово-морських сил Збройних Сил України.

У Віталія Павленка залишилися дружина, син, дві доньки, мати, брат, двоє онуків та родина.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook