Олександр Шпілєвой, Сергій Панік, Олег Михайлюк. З уродженцями Балти і Львова попрощаються у Гарнізонному храмі

Про це повідомила пресслужба ЛОВА, пише DailyLviv.com.

У середу, 18 червня, Львів попрощається із військовослужбовцями Олександром Шпілєвим, Сергієм Паніком та Олегом Михайлюком, які захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону трьох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають Олександа Шпілєвого та Сергія Паніка на Голосківському кладовищі (поле ветеранів).

Поховання Олега Михайлюка відбудеться на Личаківському кладовищі. 

Біографічні довідки захисників

Олександр Шпілєвой (17.11.1977-10.06.2025). Уродженець міста Балта Одеської області.

Навчався у школі №6 міста Чернівці. Згодом продовжив навчання за спеціальністю «Будівництво будівель і споруд» у відокремленому структурному підрозділі «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» (колишній – Чернівецький будівельний технікум).

Протягом життя працював за спеціальністю у будівельній сфері.

Зі слів рідних, мав талант до малювання та захоплювався архітектурою. Також любив займатися спортом, особливо кікбоксингом та гандболом.

На початку 2025 року долучився до лав 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

У Героя залишилися донька, дружина, сестра, мати, бабуся та родичі.

Сергій Панік (05.02.1989 – 15.06.2025). Львів’янин.

Навчався у Львівській загальноосвітній школі-інтернаті №2 Львівської міської ради та Великолюбінському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі. Згодом здобув освіту кухаря-кондитера у закладі професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу» (колишнє професійно-технічне училище №18 м. Львова).

Упродовж життя працював вантажником на різних підприємствах.

Зі слів рідних, був веселим, активним та компанійським. Завжди був готовий допомогти іншим. Захоплювався комп’ютерними іграми.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Покровському напрямку у лавах 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Героя залишилися брати, сестри, племінниці та похресниця.

Олег Михайлюк (28.10.1990 – 12.06.2025). Львів’янин.

Навчався у ліцеї №66 Львівської міської ради. Згодом здобув освіту сантехніка та газозварювальника у державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» (колишнє Вище професійне училище №57 м. Львова)

Працював зварювальником у товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод».

Зі слів рідних, був надзвичайно доброю людиною. Обожнював риболовлю та збирання грибів. Захоплювався читанням фентезі.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у лавах військової частини А5018 Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

У Героя залишилися мати і тітка.

Нагадаємо, сімох Захисників зі Стрийщини відзначили високими державними нагородами. На жаль, посмертно.

Читайте також: Посмертно нагородили орденом «За мужність» стрільця-снайпера з Львівщини Олега Онуфрика