14:35 15 жовтня 2025 р.
У Моршинській громаді вшанували пам’ять воїнів, які віддали своє життя в боротьбі за Україну.
Про це повідомили у Львівській ОВА, пише DailyLviv.com.
На фасадах Моршинського ліцею, Лисовицького НВК та Станківського НВК відкрили пам’ятні дошки полеглим Героям — Назару Тимківу, Олегу Гончаруку, Віталію Мінакову, Володимиру Ліпчанському, Василю Мищаку, Андрію Бенюху, Назару Петриківу, Миколі Когуту.
Назар Тимків
Житель Моршина. Був номером обслуги 2 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини А4808. Загинув 28 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександроград Волноваського району Донецької області.
Олег Гончарук Родом із Моршина, проживав у Стрию. У 2021 році підписав контракт із ЗСУ. Був сержантом, командиром бойової машини, командиром механізованого відділення військової частини. Загинув 18 серпня 2024 року на Курщині. Воїну було 47 років.
Віталій Мінаков
Житель Моршина. З 2015 по 2019 роки виконував бойові завдання на Донецькому та Луганському напрямках. З часу повномасштабного вторгнення служив у 111-ій окремій бригаді територіальної оборони. Був стрільцем 1 стрілецького відділення 3 стрілецької роти військової частини А7276. Понад три роки захисник вважався зниклим безвісти. Загинув 31 травня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаївка Сіверськодонецького району Луганської області. Воїну було 42 роки.
Володимир Ліпчанський
Житель села Довге Моршинської громади. Був старшим солдатом, пожежним пожежного взводу. Загинув 5 червня 2025 року на Сумщині. Воїну було 28 років.
Василь Мищак
Андрій Бенюх
Житель села Станків Моршинської громади. Був старшим солдатом Збройних Сил України. Військовослужбовець зник безвісти 8 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Гродівка Покровського району Донецької області. 9 травня 2025 року тіло Захисника вдалося евакуювати.
Назар Петриків
Родом із села Станків Моршинської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно долучився до лав ЗСУ. Був у полоні. На жаль, 24 січня 2024 року загинув внаслідок катастрофи літака повітряно-космічних сил рф в Корочанському районі Бєлгородської області. Воїну був 31 рік.
Микола Когут
Житель села Фалиш Моршинської громади. Був старшим механіком - водієм 1 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А5003. Загинув 8 вересня під час виконання бойового завдання на Донеччині.<