Львівські археологи припускають, що знайшли в Холмі саркофаг з похованням сина короля Данила

14:16 16 липня 2015 р.

Фото до новини


Фото: Національний університет «Львівська політехніка»

Експедиція науковців Інституту археології та етнології ПАН та кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Львівської політехніки триває.

Під час архітектурно-археологічних досліджень храму Різдва Пресвятої Діви Марії в Холмі, які здійснюють науковці Інституту археології та етнології ПАН та кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Львівської політехніки, знайдено саркофаг з похованням, ймовірно, сина українського князя Данила Романовича Галицького – короля Русі в 1253–1264 роках. Як розповів доцент кафедри РАМС та науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Юрій Лукомський, цього року впродовж травня проводились дуже інтенсивні археологічні дослідження, бо в храмі замінювали долівку: 8 вересня тут святкуватимуть 250-літній ювілей коронування Холмської чудотворної ікони Богородиці.

За цей час вдалося зробити чотири розкопи і чимало інших розкриттів, оскільки всю площу теперішнього храму понижували на півметра. Нині вже виразніше вимальовується план храму короля Данила. Юрій Лукомський розповів:

«Під час здійснення розкопу у північно-східній частині трансепту нас цікавило завершення вівтарної частини літописного храму ХІІІ століття. Під обігрівальними каналами ХІХ століття ми виявили збережені стіни і фундаменти бічної північної апсиди церкви ХІІІ століття. Зазвичай в церквах княжого періоду апсиди пів-округлі у плані, а тут виявилося, що головний і бічні вівтарі завершувалися прямою стіною.

Ми також виявили конструкції, що свідчать про розбудову храму короля Данила в XV-XVII століть, зокрема, до бічної апсиди були примуровані так звані приділи (додаткові архітектурні форми), які мали свої підземні частини – крипти. На жаль, ці склепіння були зруйновані у XVIII ст., коли споруджували теперішню барокову споруду».

Найвагоміший результат дослідники отримали в західній частині церкви, де, найімовірніше, могли бути княжі захоронення. Торік науковці знайшли частину ніші-аркосолії в західній стіні і наріжник цегляного саркофагу, тому необхідно було пильніше оглянути ці об’єкти. І приємна несподіванка не забарилася: перед їхніми очима відкрилися поховання княжої доби. Юрій Лукомський розповів також:

«В нижній частині виявили кілька поховань, які можна пов’язувати з особами високого сану. Одне з них мало на собі сліди від подвійного поранення черепа шаблею. Його голова була обкладена романською цеглою, повторно використаною із розташованого нижче саркофагу.

Далі розкрили і сам саркофаг. Він мав злегка заокруглені і підкошені бічні стінки, що нагадує форму човна. Там ми знайшли металевий позолочений гудзик-бубенець з калатальцем всередині, який датується XIII століття.

У саркофазі виявили кістяк молодого мужчини, віком 25-30 років (як стверджують антропологи). Збережені у чудовому стані череп, зуби.

Можливо, це є поховання одного із нащадків Данила Романовича, адже його сини Роман і Шварно померли приблизно в такому віці. Як свідчать літописи, сини і батько були поховані поруч. Тому наше завдання – знайти й інші саркофаги, хоча це буде доволі складно, бо доведеться працювати під залізобетонною плитою нової підлоги.

Під час розкопок було знайдено і надгробну плиту (з написом) єпископа Філарета, який помер 1533 року. Це дуже унікальна знахідка, хоча й частково знищена (є тільки верхня частина плити).

Саме єпископ Філарет, як свідчать історичні документи, розбудовував церкву. Знайдено й кілька інших надгробних плит з кириличними написами про конкретних історичних осіб.

Своєю чергою, завідувач кафедри реставрації та архітектурної мистецької спадщини професор Микола Бевз розповів: 

«Найважливіше, що нам вдалося нарешті окреслити конфігурацію храму, яку збудував король Данило, і отримати перші свідчення про архітектуру XIII століття.  Цей об’єкт доповнює далеко неповний ряд відомих, збережених в археологічному вигляді, українських святинь княжої доби, зокрема доби Данила Галицького.

Також ми нарешті натрапили на перші поховання княжих осіб. Зараз треба робити антропологічні дослідження, аналізи ДНК, що допоможуть встановити особу похованих. Їх робитимуть у Польщі, хоча домовлено, що при наявності фінансів паралельно це можна робити і в Україні».

«Цей спільний міжнародний науковий проект унікальний і відповідальний», – вважають львівські науковці. За браком часу наразі працюють над найактуальнішими об’єктами в храмі та його криптах, все решта, назовні, сподіваються дослідити пізніше. Однак нині дослідники мають дві головні проблеми: пошук засобів для продовження роботи експедиції в умовах шахтного методу, що вимагає серйозного технічного забезпечення, а також виконання комплексу науково-лабораторних досліджень.

Науковці мають надію, що держава таки підтримає їх у цій справі фінансово, адже виявлено дуже цінний архітектурний об’єкт з різночасовим комплексом поховань визначних українських історичних осіб XIII–XIX століть, які треба ретельно досліджувати, ідентифікувати і зробити відомими та доступними для нащадків. На думку Миколи Бевза, на рівні міністерств культури Польщі і України треба думати й про створення постійної музейної експозиції виявлених археологічних знахідок.

Наразі на місці розкопу, де була знайдена бічна апсида, заплановано зробити оглядову скляну вітрину, через яку можна буде оглядати рештки реліктів первісного храму. Оскільки Польща планує зробити в Холмі великий туристичний центр, то, можливо, згодом можна буде заходити в крипту нинішнього храму, оглядати цілий ряд поховань і реліктів, які там є.

«Поляки мають Вавель, а княжий некрополь України надзвичайно бідний, бо все ретельно знищували впродовж віків. Було б чудово, якби в базиліці Різдва Пресвятої Діви Марії в Холмі ми мали частину некрополю славних українських князів», – вважає Юрій Лукомський.

Про це повідомили на сайті Національного університету «Львівська політехніка».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів