6 листопада на Львівщині вшанують пам’ять Маркіяна Шашкевича

У прес-службі облдержадміністрації повідомили в середу «Щоденному Львову», що 6 листопада вшановуватимуть пам’ять Маркіяна Шашкевича. У повідомленні також конкретизують:

«У листопаді на Львівщині відбудеться низка заходів з нагоди відзначення 203-ї річниці від дня народження Маркіяна Шашкевича. Про це поінформували в департаменті з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації.

Заходи відбуватимуться у Львові, а також у Буському, Жовківському, Золочівському та Радехівському районах. Серед найвагоміших – відкриття фотовиставки Йосифа Марухняка «Срібний камертон Шашкевича» у Музеї мистецтва давньої української книги у Львові. Також буде відкрито виставку літературного журналу «Шашкевич у пам’яті народу» у Золочівській районній бібліотеці для дорослих.

У Львові 6 листопада відбудеться урочисте покладання квітів до пам’ятника Маркіяну Шашкевича (вул. Коперника, на світлині). У заході візьмуть участь керівництво області, Шашкевичівська комісія, відомі діячі мистецтва та представники громадськості.

Ведучий урочистостей – актор Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької, народний артист України Максимчук Святослав Васильович. Початок – о 12.00.

Довідково:

Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, с. Підлисся – 7 червня 1843, с. Новосілки) – західно-український (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Перший в нових часах речник відродження західно-українських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837).

Навчався в Бережанській гімназії, був вільним слухачем Львівського університету. У 1838 році закінчив Львівську духовну семінарію і його призначено парафіяльним священиком у селах Львівщини: Гумниськах, Нестаничах і Новосілках.

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західно-українських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях. Результатом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне – виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook