12:26 14 вересня 2023 р.
Новий законопроект збільшує корупційні ризики, оскільки він не містить чітких та однозначних критеріїв, на підставі яких цільове призначення земельних ділянок може бути змінено.
Про це розповіла Судово-юридична газета, пише Dailylviv.com.
Парламент готується ухвалити закон про спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок. Відповідний законопроект №9627 13 вересня на своєму засіданні рекомендував схвалити за основу Комітет з питань аграрної та земельної політики. Втім, як зазначає Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України, прийняття законопроекту в такій редакції збільшує корупційні ризики, оскільки він не містить чітких та однозначних критеріїв, на підставі яких цільове призначення земельних ділянок може бути змінено.
Так, у Земельному кодексі пропонується встановити, що допускається встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок на територіях за межами населених пунктів у разі якщо стосовно таких територій відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні, для розміщення таких об’єктів згідно з класифікатором:
- будівель промислових та складів;
- будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства;
- трубопроводів, комунікацій та ліній електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та магістральних газопроводів);
- комплексних промислових споруд (крім підприємств та споруд підприємств зі збагачення та перероблення ядерних матеріалів;
- споруд та печей для спалювання відходів;
- електростанцій атомних.
Зміна цільового призначення земельних ділянок в таких випадках здійснюється:
- за рішенням власника земельної ділянки шляхом подання ним заяви про внесення відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки до Державного земельного кадастру;
- без розроблення документації зі землеустрою;
- без дотримання вимог абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу;
- на підставі мотивованого висновку органу містобудування та архітектури про дотримання обмежень у використанні земель, який є особливим видом містобудівних умов та обмежень.
Крім змін до Земельного кодексу, відповідні зміни також пропонується встановити на період дії правового режиму воєнного стану та протягом п’яти років від дня його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості.
Разом з тим, як підкреслило Головне науково-експертне управління у своєму висновку, проведений аналіз положень проекту свідчить, що він містить корупційні ризики.
«Варто наголосити, що в проекті йдеться про встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок, віднесених до будь-якої категорії земель, «крім земель, віднесених до категорій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель водного фонду, рекреаційного, лісогосподарського призначення».
Таким чином, запропонований спрощений порядок встановлення та зміни цільового призначення буде стосуватися, зокрема земельних ділянок, які віднесені до земель сільськогосподарського призначення; земель оздоровчого призначення; земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
У частині можливості спрощеної зміни категорії земель сільськогосподарського призначення запропоноване проектом положення не зовсім узгоджується з одним з «основних напрямів зовнішньополітичної та внутрішньополітичної діяльності держави для забезпечення її національних інтересів і безпеки».
У проекті також не передбачено виключення з категорії земель сільськогосподарського призначення, цільового призначення яких не може бути змінено, які не підлягають забудові, наприклад, «особливо цінних земель», до яких у складі земель сільськогосподарського призначення відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти, дернові глибокі ґрунти Закарпаття тощо, що може призвести до втрати цими землями зазначених рис.
Натомість, змінами до абз. 3 ч. 9 ст. 20 ЗКУ визначається, що «у разі розміщення об’єктів промисловості, енергетики на землях, визначених пунктом «а» частини першої статті 150 цього Кодексу» допускається зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства.
Аналогічні зауваження стосуються запропонованого проектом у новому пп. «г» пп. 11 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗКУ спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, які віднесені, наприклад, до земель оздоровчого призначення.
Запропоноване проектом спрощення не узгоджується з нормами, які визначають правовий режим особливої охорони щодо зазначених земель», - вказали у ГНЕУ.
Одночасно там звернули увагу, що у проекті не визначені будь-які обмеження щодо розміру земельних ділянок, віднесених до категорій земель, щодо яких допускається зміна їх цільового призначення.
«На практиці реалізація запропонованих у проекті новел щодо спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок може спричинити їх неконтрольовану забудову «будівлями промисловими та складами; будівлями сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; трубопроводами, комунікаціями та лініями електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та магістральних газопроводів); комплексними промисловими спорудами (крім підприємств та споруд підприємств зі збагачення та перероблення ядерних матеріалів; спорудами та печей для спалювання відходів; електростанцій атомних)», особливо навколо великих міст, ситуація із забудовою яких і так є критичною на сьогоднішній день.
Крім цього, запровадження такого підходу збільшує корупційні ризики у цій сфері, оскільки чітких та однозначних критеріїв, на підставі яких цільове призначення земельних ділянок може бути змінено з однієї категорії на іншу, у проекті не визначено», - вказали експерти ГНЕУ.
За самовільне захоплення державних земель каратимуть утричі дорожче
24 га зеленої зони у Львові забудують багатоквартирними будинками: як отримали землю і хто в схемі