15:04 6 вересня 2020 р.
Відео: Львівський пресклуб
Тільки вільна конкуренція, доступ до ресурсів і відсутність монопольного впливу може забезпечити розвиток міста.
Але люди хочуть жити у комфортних умовах, із повноцінною інфраструктурою, із культурними та відпочинковими закладами не лише у центрі Львова. А головне – вони повинні мати робочі місця біля дому, а не їздити на заробітки, залишаючи вдома сім’ї.
Таку позицію висловив Руслан Фогель, підприємець, який працює у галузі легкої промисловості і займається шкіряним бізнесом, пише DailyLviv.
- У час карантину в нас не зупинилося хіба що будівництво? продовжувало працювати швидкими темпами, – сказав він на експертному засіданні у Пресклубі, де обговорювали шляхи виходу Львова з економічної кризи. – Але біда в тому, що місто не стільки розростається, скільки ущільнюється. Забудовують кожен клаптик львівської землі, не дбаючи про парки, дитячі майданчики, відпочинкові зони. Влада дає дозвіл на зведення «шпаківень», але не думає при цьому, що ці люди мають десь працювати.
На думку бізнесмена, у Ратуші мають надавати доступ до земельних ресурсів не тільки забудовникам, а насамперед тим, хто хоче звести підприємство і забезпечити людей робочими місцями. Але отримати такий дозвіл у Львові – величезна проблема. Про те, щоб будували підприємства коштом міста, мова взагалі не йде.
- Нам не потрібні заводи-гіганти, як за часів СРСР. Але малі підприємства легкої промисловості. На околицях міста і відразу за Львовом, каже підприємець, можна спостерігати «нідерландську хворобу» – буйним цвітом квітне ігровий сектор, у який вкладають чимало коштів. А про розвиток аграрного сектору ніхто й не думає, хоча це - цілком логічно.
- З року в рік перед виборами місцеві політики годують виборців обіцянками про створення робочих місць. Люди вірять, голосують. А я би так сказав: не створюйте, це не ваша справа, нехай це зроблять бізнесмени. Але ж ви не заважайте, а допоможіть. Створіть для нас такі умови, щоб ми могли ті підприємства будувати – і роботу людям ми дамо. І тоді місто стане комфортним, «притягуючим». Наразі цього немає, Львів лише втрачає кваліфікованих фахівців, змушених шукати кращої долі в інших країнах, – констатував Руслан Фогель.
Довідка
Нідерландська хвороба - це поняття було запроваджено у 1977 році виданням «The Economist» для опису зниження виробничого сектора в Нідерландах після відкриття великої Гронінгенської області природного газу в 1959 році.
Львів врятує економічна модель, яка діяла у повоєнній Німеччині – експерт.
Борговий колапс у Львові: місто потребує ще 1 мільярд на будівництво доріг – депутатка ЛМР.
Розрахунок Львова на IT і туризм був хибним: названо втрати від закриття кордонів.