21:17 5 вересня 2020 р.
Відео: Львівський пресклуб
Навіть доволі заможні європейські міста сьогодні беруть кредити – і це нормальна практика. Але якщо у Європі ці кошти скеровують на справу, яка незабаром принесе містові прибуток, то у Львові їх витрачають невідомо на що. Розрахунок Львова на IT і туризм був хибним: названо втрати від закриття кордонів
Таку думку висловила Ірина Сторонянська, докторка економічних наук, у Львівському пресклубі, пише DailyLviv.
- Так, світ звик жити в борг, але у розвинутих країнах в цьому не вбачають нічого страшного, – сказала вона під час експертної дискусії «Жити VS Виживати?», яку проводила кандидатка на голову Львівської ОТГ від Української галицької партії Юлія Гвоздович. – Скільки би ми не говорили про самостійність муніципального правління у Європі, але насправді держава дуже чітко контролює кредити міст. У нас цього немає. І ось що виходить: європейське місто переважно бере кредити під 2-3% річних, дуже рідко погоджується на 4-5% , бо це вже для них дуже багато. А у Львові кредитні виплати становлять 16-18 %. Чи можете уявити, які це космічні суми?!
Ірина Сторонянська наголошує, що у більшості випадків ці кредити не є виправданими:
- Я розумію, якщо ми беремо гроші в борг, то будуємо підприємство, створюємо робочі місця і маємо прибуток. Але брати кошти на зарплати працівникам комунальних підприємств чи ремонт доріг – це просто абсурд. Позичати можна. Але потрібно добре думати, на що саме ми позичаємо. Бо інакше природно виникає чергова дірка у бюджеті, а як її потім латати?
Крім того, вона вважає інформацію щодо кредитів, яка надходить від ЛМР, недостатньо повною:
- Мені як економісту імпонує, коли ЛМР рапортує про 2,6 млн. грн за обслуговування боргу. Це чудово! Але потім я бачу інше число – річний борг - 700 млн. Панове, звідки він взявся? – запитує експертка.
Також Ірина Сторонянська не розуміє, чому за таких обставин у Ратуші не хочуть скоротити статтю витрат «управління» і чи потрібно у міській раді аж 1 800 працівників. Адже це - найперше, вважає вона, про що відповідальні керівники мали би замислитись умовах економічної кризи.
- Стаття «управління» – це 500 млн грн. Я щиро здивована: що ж вони там «науправляли» на таку суму?! – сказала вона.
Ресурси, які ми беремо в борг, насамперед треба шукати в себе, переконана економістка.
- Львів ніколи не був бідним. І я упевнена, що в переважній більшості випадків гроші можна було знаходити в міській скарбниці, а не просити в борг, – підсумувала Ірина Сторонянська.
Львів врятує економічна модель, яка діяла у повоєнній Німеччині – експерт.
Борговий колапс у Львові: місто потребує ще 1 мільярд на будівництво доріг – депутатка ЛМР.
Розрахунок Львова на IT і туризм був хибним: названо втрати від закриття кордонів.