Зв'язківець львівської 80-ї бригади бажає ухильникам від служби в армії дарунків 8 березня: «Це ваш день»

Підполковник Тарас Грень зі Західного регіонального медіа-центр Міністерства оборони України зокрема розповів на його сайті:

«Все ж таки наші, українські, дівчата – найкращі в світі! От, скажімо, рядова військової служби за контрактом Юлія Якимчук.

Вона – зв'язківець у 80-ї окремій аеромобільній бригаді (зі Львова. – «ЩЛ»), і, на даний час, виконує свою нелегку роботу на передових рубежах оборони нашої держави. Коли дівчатка ще в школі мріяли про принців і сукні, вона, разом з тим, мріяла й про небо, про те, як підкорить найбільшу стихію нашої планети.

Власне, так і трапилось. У військкоматі наполегливій і рішучій дівчині пішли на зустріч. Так вона стала десантником. І не просто, а з однією з найважчих військових професій – зв'язківець.

– Мені подобається порядок і чесність в стосунках, – каже рядова військової служби за контрактом Юлія Якимчук. – І я втішена, що в нашій бригаді саме так. В нас просто відсутня більшість того бруду, який нерідко можна зустріти в цивільних структурах.

Крім цього, Юля переконана, що служба в армії – це впевненість в майбутньому. Адже, за її словами, доки існуватиме держава – буде й військо. А значить –  в неї буде й гарантована робота та соціальний пакет.

– Будь- які інші структури, наприклад банки, фонди чи навіть Верховну Раду можуть завжди закрити і скоротити, – переконана солдат-десантник. – А армія потрібна державі і людям. Адже власне, ми – люди у погонах, виступаємо гарантами незалежності України. І тому військо буде завжди на гарному рахунку і в пошані.

Не секрет, що в десанті стрибає з парашутом весь особовий склад –  незалежно від спеціальності. Від командира бригади –  до кухаря. Має свої стрибки і Юля. І кожен стрибок для неї з одного боку страшний, а з іншого захоплюючи цікавий. Адже відчуття вільного польоту, звук відкриття куполу над головою, та пісня приборканого неба, що звучить в стропах не передати жодними словами. Це потрібно відчути.

Коли стало питання виходу в АТО, Юля не вагалась не секунди. Вона вирішила, що її місце там, де знаходиться її підрозділ. Де воюватимуть її бойові брати та сестри. Вона, знає, що в списку снайперів зв'язківці завжди в перших рядках, адже некерований вищим командуванням підрозділ приречений на поразку. Та це не лякає мужнього солдата.

Вона сміливо виконує свою роботу на одному з найгарячіших на даний момент напрямків в зоні проведення АТО. Дуже скептичне ставлення у десантника Юлі до осіб чоловічої статі, які зараз ухиляються від призову та мобілізації.

– Я бажаю всім чоловікам-ухильникам від служби в армії гарних подарунків на восьме березня! Це – ваш день, – каже вона. Щоправда відразу додає. – Я знаю чимало чоловіків, які за тих чи інших обставин не можуть бути тут з нами. Вони багато роблять як волонтери. І за це їм велике дякую.

Удома на нашу героїню чекає найближча і найрідніша у світі людина – мама. Вона живе в Сумах, і надзвичайно сильно хвилюється за свою донечку, яка зараз на війні.

Виконую прохання Юлії Олександрівні, і, за допомогою засобів масової інформації, хочу передати мамі Юлі, що її дочка, здорова, має велику повагу в своєму військовому колективі, і на дуже доброму рахунку за свою сумлінну службу у командування. А сама Юля просила передати мамі так:

– Мамо не плач і не хвилюйся!В нас все гаразд. Ти собі не уявляєш, які залізні хлопці бережуть твій спокій. Я скоро повернусь до дому. І прийду лише з перемогою».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook