Війна створила в українському суспільстві умови для легалізації агресії - львівська психологиня (відео)

Відео: Львівський пресклуб

Психологиня Центру "Жіночі перспективи" Олена Кальбус на пресконференції у Львівському пресклубі пояснила, чому проблема гендерно зумовленого насильства (ГЗН) не втрачає своєї актуальності в Україні, особливо під час повномасштабної війни, пише DailyLviv.com. 

Головний психологічний аспект актуальності ГЗН, на її думку, полягає в тому, що війна створила в українському суспільстві умови для легалізації агресії.

"Для України зараз дуже складний час, в який взагалі легалізована агресія. Агресивна поведінка є легалізованою, тому що агресія – це така поведінка, яка дозволяє боротися, виборювати свою свободу, боротися з ворогом, мати сили на це", - зазначила Олена Кальбус.

Проте, за її словами, ця підвищена агресивність у суспільстві спрямована не лише на ворога. Психологічно негативні емоції та агресивні прояви "дуже швидко, як вірус, повітряно-крапельним шляхом потрапляють від однієї людини до іншої".

Відтак агресія підсилює стереотипні уявлення та поведінку, через що найбільш вразливі групи суспільства стають жертвами насильства частіше. Зростає загальна кількість насильства різних видів, серед яких перше місце посідає психологічне насильство. Це деструктивний спосіб для агресора "викинути свої негативні емоції" і самому заспокоїтися, почуваючись краще в певний момент.

Гендерно зумовлене насильство зберігає актуальність, оскільки воно переважно застосовується до людей певної статі та вразливих груп населення.

"Погодьтеся, вразливих груп стало більше. А стереотипи про, наприклад, роль жінки і чоловіка в суспільстві заважають прийняти те, що в партнерстві, в рівноправ'ї з рівними можливостями ми можемо зробити набагато більше"

За словами психологині, стереотипи — це "штука", яка дозволяє людям діяти у житті, не замислюючись над кроками (діяти на автоматі). Проте, у взаєминах ці стереотипи ускладнюють прийняття нового й іншого, створюючи бар’єри для партнерства.

Читайте також: Б'є, значить любить - б'є, значить, порушує права. Жіночі перспективи запустили ролики про 4 види насильства (відео)

В умовах війни відбувається стрімка зміна соціальних ролей, що вимагає швидкої адаптації суспільства і ще більше актуалізує питання гендерної рівності.

Чоловіки залишили місця праці та проживання: багато чоловіків служать у ЗСУ або стали ВПО, через що вони не можуть виконувати свої традиційні ролі та піклуватися про рідних.

Жінки беруть на себе "чоловічу" роботу: функції, які раніше виконували чоловіки у сім'ях чи громадах, тепер виконують жінки, що швидко змінює соціальні ролі. Ці зміни безпосередньо стосуються законодавства про рівні права та можливості жінок і чоловіків, яке діє в Україні з 2005 року. Одним із найбільш наочних прикладів зміни ролей є сфера праці. Раніше список Міністерства охорони здоров'я містив понад 400 професій, заборонених для жінок.

"Тепер цей список стрімко, просто стрімко тане в очах",- каже Олена Кальбус.

Психологиня наводить приклад, коли жінки отримують права на керування важкою вантажівкою. На питання, як жінка може впоратися з величезною фурою, відповідь зводиться до поваги до людської праці та автоматизації, а не до статі.

"І чоловіки, і жінки потребують і поваги, і збереження, і охорони їхніх прав, в тому числі трудових. Людина не має отримати інвалідність через те, що вона працює на величезній машині, на фурі. Чи це чоловік, чи це жінка, вони мають мати гідні умови праці. І це теж про гендерну рівність", - пояснює Олена Кальбус.

Читайте також: Насильство онлайн. Жінки потерпають від нової форми агресії (відео)

Олена Кальбус підкреслює, що 300 з 400 раніше заборонених професій уже врегульовані законодавчо, і жінки та чоловіки можуть їх обіймати. Тож головний висновок щодо гендерної рівності полягає у праві людини на вибір та самореалізацію, незалежно від статі.

Жінка має бути спроможна обирати для себе, яку професію вона хоче.

"Кожна людина має мати право. Якщо вона не має цього права, ми всі народжені для того, щоби мати право на самореалізацію, права на життя. І не тому, що ми по різній статі", - наголосила психологині.

Як пояснила психологиня, обмеження в правах є видом дискримінації. Навіть у питаннях фізичної сили (наприклад, у бізнесі чи на складі). Олена Кальбус закликає роботодавців думати не про стать працівника, а про створення гідних умов праці для всіх, щоб ні чоловік, ні жінка не отримали травм чи інвалідності.

Таким чином, акції проти гендерно зумовленого насильства в Україні є актуальними, тому що допомагають суспільству адаптуватися до нових ролей, боротися зі стереотипами та забезпечувати права людини в умовах підвищеної агресії, спричиненої війною.

Читайте також: Чоловіка виселять з власного будинку на 10 діб, якщо він небезпечний для дружини. Як на Львівщині запобігають домашньому насильству (відео)

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook