Від львівського адвоката вимагали припинити пошуки зниклих бійців (відео)

Голова громадської ради при Львівському обласному управлінні СБУ, адвокат Галина Янко, повідомила в інтерв’ю про те, що для деяких громадських псевдошукачів пошук зниклих безвісти бійців АТО – це бізнес. За її словами, хтось дуже не зацікавлений у пошуку десантників 80-ї бригади, які зникли після бою 5 вересня 2014 року – їх просто «поховали».

Галина Янко розповіла також: «Коли тільки почали займатися пошуком хлопців та опублікували перші отримані дані, мені зателефонували. Співрозмовник назвався волонтером і колишнім військовим. Перше питання, яке він мені поставив: «Хто вам дав право шукати хлопців? Вони вже всі загинули». Спершу я не зрозуміла, чому він телефонує і що від мене хоче. Згодом мені почали підтверджувати військові, що ця особа активно цікавиться в соцмережах, хто я і чим займаюсь. Після моєї публічної заяви про погрози він припинив ці речі. Хоча я - відкрита людина і рада будь-якій інформації, яка може допомогти в пошуку. Адже чим більше даних, тим більше результату».

За словами Галини Янко, її дивує, що ця людина близька з військовим командуванням. Вона також розповіла: «Потім почалися дзвінки людей, яких я не знаю. Вони не представлялися, а казали: «Ми вже поховали своїх дітей, а ви все розворушили. Для чого ви це робите?». Що ж, мені дуже прикро, якщо це так. Але є батьки, у яких не збіглося ДНК з їхніми дітьми. А бійці, яких вважали мертвими, почали виходити з полону на зв'язок. Для мене всі безвісти зниклі вважаються живі, доки я не буду мати на руках документ і бачити тіло. А ховати їх, допоки не знайдемо, я не буду».

За словами адвоката, очевидно хтось не хоче бачити їх серед живих. Бо це живі свідки, які скажуть хто їх покинув з української сторони і здав в полон, і можливо, спонсорує псевдошукачів, щоб їх ніколи не знайшли. Галина Янко розповіла також: «Хтось боїться, що хлопці можуть багато розказати. Напередодні, коли вони потрапили в полон 5 вересня, один з них зателефонував мамі і розказав як командування здавало їхнє місце перебування. Вони змушені були спати в лісі, бо зранку вставали і на місці, де стояли намети, було згарище».

Інтерв’ю з Галиною Янко опублікували в київському інтернет-виданні «Gazeta.ua».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook