У Львові перепоховали 511 останків в’язнів пересильної тюрми (відео, оновлено)

22:40 3 лютого 2016 р.

Фото до новини


Фото: прес-служба Львівської міськради

Жалобна церемонія відбулася на полі почесних поховань №76 Личаківського цвинтаря.

Третього лютого у Львові на Личаківському цвинтарі перепоховали 511 останків людей, які пролежали у землі понад 70 років. Усі вони були в’язнями пересильної тюрми, яку створила у 1944 році радянська влада і у ній до 1955 року утримували людей перед виселенням на спецпоселення на Далекий Схід. Ця в’язниця була створена за зразком таборів ГУЛАГу.

Серед 511 перепохованих останків людей 67 належать немовлятам. Новонароджені малюки, кажуть дослідники, померли від жахливих антисанітарних умов утримання у пересильній тюрмі. А ненароджених вбили штучними пологами, які спеціально проводили у жінок, щоб перервати вагітність.

Директор музею «Територія терору» Тарас Чолій розповів: «У жінок, яких утримували у в’язниці, перед етапуванням стимулювали штучні пологи, щоб вони їхали працювати на далеку північ без дітей. На деяких останках є сліди хірургічного втручання, є сліди зламаних кінцівок. Це свідчить, що при тюрмі був лазарет».

Поховання людей виявили два роки тому на одній із дачних ділянок у Львові садового кооперативу «Світоч». Повідомив про людські кістки власник земельної ділянки, який проводив там будівельні роботи.

Дерев’яні ящики були поскладені один на один, в кожному були кістки п’яти-шести людей, які хаотично лежали, тобто мертвих людей просто кидали у скрині. Також були знайдені і речі – хрестики, гребінці, медальйони, ампули від ліків. На місці цієї трагічної знахідки з 1944 року до 1955-го, коли діяла пересильна в’язниця, було спецкладовище НКВС. Сюди тіла людей перевозили таємно вночі і закопували у землю.

Керівник пошукового комунального підприємства «Доля» Святослав Шеремета зазначив: «Такі страшні місця ще є по українських містах. Це дуже страшне місце і нашим пошуківцям було важко працювати психологічно. По кістках експерти визначили, що люди померли від хронічного недоїдання, це свідчить про те, в яких жахливих умовах утримували цих людей. Найбільш цинічно те, що коли перестала діяти лікарня пересильної тюрми, де було спецкладовище, цю територію віддали під дачі і львів’яни навіть не підозрювали, що перебувають на цвинтарі».

Жодної інформації про спеціальні цвинтарі у Львові немає. Багато документів знищені у радянський час, а, особливо, у роки незалежної України, коли архіви понищили ті, хто був причетний до злочинів.

Експерти надалі проводитимуть пошукові роботи на місці колишнього спеццвинтаря, бо припускають, що там ще багато людських останків. Адже через пересильну тюрму, що діяла 10 років, перейшло понад півмільйона людей, які стали жертвами тоталітарного радянського режиму. У львівську пересильну в’язницю привозили мешканців з усієї Західної України і тут – у нелюдських умовах – вони очікували на етап у Сибір.

Для прикладу, у бараці площею 25 квадратних метрів перебували близько 60 в’язнів, до яких застосовували тортури, вважаючи їх «соціально і політично небезпечними» для комуністичного режиму. Лише у 1947 році з цієї пересильної тюрми до таборів ГУЛАГу (Головне управління таборів при НКВС СРСР) відправили 55 етапів, згідно з архівами МВС, а це майже 60 тисяч осіб, яких перевозили у вагонах-телятниках.

Виселяли категорію людей, які, згідно з документами Міністерства державної безпеки СРСР, кваліфікувались як «члени родин учасників ОУН та бандпособники» із областей Західної України. Впродовж 1949-1950 років виселили понад 20 тисяч родин, а це майже 70 тисяч людей.

На збірні пункти привозили навіть важкохворих людей, які не давали собі самостійно ради. В одному із повідомлень, що збереглось у Держархіві МВС України описується ситуація так: «Серед вилучених УМВДБ Львівської області перебуває Бакур, 1870 року народження, сліпа, самостійно пересуватися не може, Вайдер має туберкульоз хребта, Пастерняк страждає на епілепсію. На решту пунктів доставлено осіб зі старечою дряхлістю, інвалідів і тяжкохворих...»

Однак, скільки осіб померли чи були замордовані у пересильній тюрмі у Львові та збірних пунктах, а також і на збірних пунктах інших міст, донині невідомо.

Про це повідомили сьогодні, 3 лютого, на «Радіо Свобода». Натомість у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації розповіли:

«У середу, 3 лютого, на Личаківському цвинтарі перепоховали 511 останків в’язнів пересильної тюрми №25, яка в 1944-1955 роках функціонувала у Львові. Вшанувати пам'ять загиблих у тюрмі зібралися представники обласної та міської влади, військові, громадськість, духовенство.

Голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка зазначив під час свого виступу: «Сьогодні невинно убієнні знайдуть свій вічний упокій. Найважливіше завдання людей, які живуть на цій землі – зберегти пам'ять про них. Їх смерть спонукатиме нас до розуміння одного: коли ми будемо разом, то жоден окупант не топтатиме нашої землі».

Опісля домовини з останками загиблих та закатованих у тюрмі захоронили в крипті. Усі присутні запалили лампадки та поклали квіти. А священники відслужили заупокійну службу.

За словами дослідників, на території колишньої пересильної тюрми знаходиться ще чимоло останків, тому пошуки та розкопки триватимуть. Останки ексгумували впродовж 2014-2015 років під час будівництва музейного комплексу «Територія Терору» та зі земельної ділянки садового кооперативу «Світоч».

У вересні 2013 року власник ділянки під час земляних робіт виявив людські рештки і повідомив про це керівництво музею. Фахівці комунального підприємства «Доля», яке займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій, провели обстеження і підтвердили, що на території є масові захоронення.

У зв’язку з цим виникла необхідність подальших пошуково-ексгумаційних робіт, за час проведення яких дослідники розкрили декілька десятків поховальних ям. Влітку 2015 року пошуковці також виявили понад 20 людських останків на території будівництва музейного комплексу «Територія Терору» на проспекті Чорновола, 45.

Із 511 останків, які знайшли пошуковці, є 67 останків маленьких або ще ненароджених дітей. Відтак усі ексгумовані рештки передали для поховання за християнським обрядом у крипти на Личакові на полі почесних поховань №76».

Раніше в прес-службі міської ради повідомили сьогодні, 3 лютого, «Щоденному Львову»:

«Сьогодні на полі почесних поховань №76 Личаківського цвинтаря відбулася урочиста церемонія перепоховань 511 останків в’язнів пересильної тюрми №25, яка функціонувала в 1944-1955 роках у Львові на вулиці Полтв’яній (тепер – проспект Чорновола, 45). Усі останки ексгумували впродовж 2014-2015 років з території будівництва музейного комплексу «Територія Терору» на проспекті Чорновола, 45 та земельної ділянки в садовому кооперативі «Світоч» (6-й Топольний провулок). Розкриття масових захоронень на замовлення Меморіального музею «Територія Терору» за кошти міського бюджету виконали фахівці КП ЛОР «Доля». Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив під час жалобної церемонії:

«У ХХ столітті насильницькою смертю був убитий кожен другий українець і кожна четверта жінка. Вони не дали потомства і це є страшна сторінка нашої історії. Взагалі історію України без брому читати важко. 

Сьогодні ми виконуємо свій християнський обов’язок. Війна закінчується тоді, коли вмирає останній воїн, який брав в ній участь. І наше завдання – належно поховати.

Ми не знаємо тих людей, ми не знаємо їхньої долі, але ми знаємо, що вони пішли із життя через ворога, який знищував і цей ворог надалі нищить. Нам потрібна єдність, нам потрібне мудре провідництво.

Завжди українці, коли здобували незалежність, думали, що це раз і на все життя. Це велика омана. За незалежність треба боротися кожного дня. Це є дуже складний і довгий процес. 

Дай Боже нам мудрості, дай Боже нам любові. Вічна пам’ять всім, хто сьогодні знайде спочинок. 

Хочу подякувати пану Тарасу Чолію, Святославу Шереметі, командам, які з вами працюють, за цю велику тетанічну працю, яку ви зробили і яку ви будете робити».

У вересні 2013 року власник ділянки в садовому кооперативі «Світоч» під час земляних робіт виявив людські кісткові рештки і повідомив про це керівництво Меморіального музею «Територія Терору». Фахівці комунального підприємства  «Доля», яке займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій, провели обстеження і підтвердили, що на території є масові захоронення.

У зв’язку з цим виникла необхідність подальших пошуково-ексгумаційних робіт, за час проведення яких дослідники розкрили декілька десятків поховальних ям. Влітку 2015 року пошуковці також виявили понад 20 людських останків на території будівництва музейного комплексу «Територія Терору» на проспекті Чорновола, 45.

На перші «знахідки» натрапили будівельники. За словами директора комунального підприємства «Доля» Святослава Шеремети, характер захоронень, зокрема покладені у неправильному напрямку ноги і голови людей, відсутність трун чи бодай дерев’яних скринь, або ж скинуті до однієї труни декілька останків свідчить про те, що це здійснили представники радянських каральних силових структур. 

Відповідно до розпорядження Львівського міського голови від 30 грудня 2015 року №569 «Про перепоховання останків жертв політичних репресій» усі ексгумовані рештки передали Львівському комунальному підприємству «Музей «Личаківський цвинтар» для поховання за християнським обрядом у крипти на полі почесних поховань №76».

Натомість тележурналісти розповіли в середу: «У Львові перепоховали понад півтисячі людських рештків. На них два роки тому випадково натрапили під час будівельних робіт. Як з’ясували історики у 40 роках людей закатували працівники НКВС в одній з місцевих тюрем. Аби приховати сліди свого злочину усі тіла поховали без розпізнавальних знаків, відтак ідентифікувати рештки пошуковці наразі не можуть».

Про це повідомили сьогодні, 3 лютого, в «Телевізійній службі новин» каналу «1+1». Подробиці – в її відеосюжеті:

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook

dailylviv.com

 

новобудови Львів