19:02 26 квітня 2021 р.
Будь-які сховища цивільного захисту у Львові розраховані 1 кв.м на 1 людину.
У разі виникнення надзвичайних ситуацій, для захисту людей передбачені захисні споруди й укриття. Зокрема, в захисних спорудах можуть укриватись працівники підприємств, які працюватимуть в особливий період, а в укриттях – мешканці міста. Зараз створено спеціальні комісії, які до жовтня обстежать всі захисні споруди у Львові.
Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише Dailylviv.
Як розповів керівник відділу захисту територій управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради Олег Дубчак, у Львові готові та умовно готові (коли треба дообладнати декілька елементів) 70 захисних споруд, які призначені для укриття працівників підприємств, які працюватимуть в особливий період. Також є понад 5,5 тисяч укриттів для мешканців міста: це підвальні приміщення, підземні паркінги, переходи й інші підземні простори. Водночас, станом на сьогодні є 46 захисних споруд так званого подвійного значення – підземних паркінгів.
«Будь-які сховища цивільного захисту в нас розраховані 1 кв.м на 1 людину. Але захисні споруди на наших підприємствах призначені для працюючої зміни цього підприємства в особливий період. Тобто у мирний час захисні споруди можуть використовуватися під складські приміщення чи для тренування, а в особливий період, у військовий час, як сховище для працівників підприємства. Зараз ми є у захисній споруді Львівського ювелірного заводу, яка повністю герметична, і тут є все необхідне: дизельна електростанція, очищувач повітря, забезпечення водою, є класи, побутові приміщення для розміщення засобів індивідуального захисту тощо», - зазначив Олег Дубчак.
Облік споруд захисту створили ще 2014 року, і кожна районна адміністрація має свій план укриття. Зараз усі ці приміщення переобстежують. Зокрема, створені відповідні комісії, тривають консультативні заняття й інструктажі. Тож до жовтня цього року планують перевірити усі захисні споруди, зокрема й подвійного значення.
«Якщо захисні споруди знищуються або знімаються з обліку, на їхньому місці будуються споруди подвійного призначення, вже сучасні. Це, як правило, підземні паркінги, де передбачено все необхідне. Їх по Львову є 46. Що важливо, з 2014 року в нас збільшилась кількість укриттів – маємо 100 запасних. Загалом на сьогодні в нас забезпеченість по підвальних приміщеннях становить 160%, тобто більше, ніж потрібно, маємо значний запас», - додав Олег Дубчак, керівник відділу захисту територій міського управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
Зі слів керівника відділу житлового господарства Франківської районної адміністрації Василя Паливоди, найдоступніше місце для укриття мешканців, у разі виникнення непередбачуваної ситуації, – підвали житлових будинків, де ці мешканці живуть. Тож ці підвальні приміщення мають бути належним чином обладнані.
«Найпростіше укриття – це приміщення у підвалах житлових багатоквартирних будинків. Це місце, яке є найближче до мешканців. Ми не говоримо про якість спеціальні споруди, до яких потрібно подолати певну відстань. У кожному будинку є під’їзди, де люди можуть у тій чи іншій ситуації, якщо вони виникнуть, укритися.
Такі приміщення мають мати висоту не менше 1,7 м, мають бути залізобетонні перекриття, має бути вхід і кілька аварійних виходів – так звані підвальні віконечка, через які також можна вийти на вулицю. Має бути доступ до води, каналізації, освітлення, мають бути аптечки і телефонний зв’язок, оскільки мобільний зв'язок може не працювати. Власне такий зв’язок може бути забезпечений від квартир на 1-му поверсі.
У кожному підвальному приміщенні достатньо площі, щоби укрити тих мешканців, які там проживають. Якщо ми, до прикладу, говоримо про 9-поверховий будинок, де є 36 квартир і мешкає близько 100 людей, то ця площа – близько 100 м, є достатня, щоб розмістити таку кількість людей. Також мешканці можуть використовувати і свої підвальні комірки для тимчасового перебування», - пояснив Василь Паливода, керівник відділу житлового господарства Франківської районної адміністрації Львова.
В Україні узаконили йодну профілактику: через 35 років після Чорнобильської катастрофи
Чому Львівщину перевели у Києві з червоної зони епіднебезпеки одразу у жовту, оминувши помаранчеву