У Львівській міськраді не зреклися наміру облаштувати паркінг біля університету

Про це повідомили в четвер, 5 липня, в прес-службі Львівської міськради. У ній також цитують тільки те, що говорив у дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Зокрема, він зазначив: «Міська рада є в стадії розробки детального плану території. Це є документація про стратегічні наміри міста. Тобто жодного комплексного проекту ніхто не розробляв, розроблялася лише транспортна схема, яка викликала боязнь, пересуд наших шановних науковців. Вони абсолютно мають рацію, ніхто ніколи не заперечував того, що гідрогеологічні умови в центрі Львова є погані, вони такими були завжди і при будівництві проспекту Свободи і Оперного театру.

Юліан Чаплінський також зауважив: «Інша справа полягає в тому, що, на вимогу суспільства, через проблему з паркуваннями, ми шукаємо ці методи вирішення, і ідея будови паркінгу на площі біля університету імені Івана Франка – ще з 2008 року, коли була ухвала сесії до Євро-2012 про те, щоб визначити гіпотетичні місця для паркінгу. Тому на сьогодні це одне із гіпотетичних місць для паркінгу».

Головний архітектор Львова також запевнив: «Міська рада не ставить собі за ціль збудувати паркінг будь-якою ціною. Більше того, ми показали версії проекту міста. Ті версії мають дуже цікаву реакцію і в багатьох аспектах я навіть особисто погоджуюся із ними».

Юліан Чаплінський також розповів: «Якщо говорити про мене, як про архітектора-практика, то я просто не погоджуюся з позицією геологів, які не є конструкторами. Геологічні дослідження проводяться для того, щоб власне конструктори думали, якими методами вирішувати майбутнє будівництво. Зі свого боку, ми вивчили питання, як це було у Відні в заплаві Донау Канал. Там так само є такі самі ґрунти і такі самі геологічні умови, а деколи і гірші. І вони, тим не менш не заважали там побудувати метро чи багато паркінгів у щільній історичній забудові».

Головний архітектор Львова також запевнив: «Наше завдання – показати альтернативу, яка існує в Європі, і показати чи воно буде рентабельно та скільки це коштує, а коштує воно дійсно дуже дорого. Це не є стадія детального плану території. Це питання не полягає в тому, що ми тут обов’язково щось мусимо побудувати».

Юліан Чаплінський також твердив: «Я дуже задоволений, що розпочалася така дійсно фахова дискусія на тему необхідності і великої еволюційної доцільності розвитку університету. Нашою метою було показати досвід заходу, їхні роботи. Запросити іноземних фахівців та послухати їхні поради та досвід роботи у цій сфері. Тому зараз ми працюємо далі, зробимо окремі круглі столи і якщо категорично все вийде на те, що не можливо зробити паркінг у даному місці, то ми з тим змиримося і не будемо його там будувати. Тому сьогодні ми зібралися з елітою університету, аби вислухати її позицію щодо ризиків на будівництво паркінгу».

Головний архітектор Львова також розповів: «У детальному плані території є дві речі, які між собою не сильно пов’язані, хоча пов’язані, але скажімо не категорично. Передусім питання транспортного вирішення, транспортного кільця, його прокладання через Університетську вулицю по трасі існуючої дороги чи розділення громадського транспорту і автомобільного».

Юліан Чаплінський також розповів: «Була думка колись, що треба створити паркінги, аби люди могли залишити свої машини і далі рухатися в центр пішки або громадським транспортом. Насправді рекомендації західних фахівців є в тому, щоб віддаляти ще дальше паркінги від центру. Але чи це нашим людям буде приємно, наприклад, іти пішки з вулиці Бандери до центру? По великому рахунку нічого трагічного нема, але ми мусимо це робити паралельно до збільшення кількості громадського транспорту. Головний архітектор Львова також запевнив: «Наприклад, в наступному році будуть 20 нових трамваїв, тобто не нових, а німецьких, вживаних, але маю на увазі для нас нових по кількості. Відповідно до цього, нам уже потрібно розробляти вулиці Стуса і площу Івана Франка для того, щоб була легша прохідність цієї вулиці і відповідно там відбудуться зміни транспорту».

Юліан Чаплінський також зазначив: «Що стосується вулиці Городоцької, то у нас тут працює трамвай і також від вулиці Любінської іде тролейбус до університету Франка. Всі ці зміни вони торкаються власне транспортної схеми. Воно викликає менше дискусій, і тому ми будемо наполягати, якщо не збудуємо паркінг, то все-таки спроектуємо транспортне кільце, щодо покращення руху тролейбусів, збільшення їх до хабу транспортного, звичайно, що вже будемо наполягати на тому.

Головний архітектор Львова також твердив: «Європейські міста на сьогодні ставлять вище інтереси дерева ніж інтереси автомобіля. І я прихильник такої стратегії. Просто, вивчивши досвіт, бачимо альтернативу, що робиться відновлення копії на дахах бетонних, інженерних споруд і паркінгів, і, можливо, наші колеги не знають цього, тому ми б хотіли запросити експертів, які б показали нам, що це можливо, і якщо вже і це не поможе, не стане аргументом, то паркінгу там не бути».

Юліан Чаплінський також запевнив: «Але ще раз наголошую, що зупинки біля пам’ятника не було, зупинки були просто на тій асфальтній замощеній доріжці над колектором, який там проходить. І якщо говорити про земляні роботи, то в будь-якому випадку на шести метрах лежить австрійський колектор. У будь-якому випадку з часом він буде потребувати заміни, відкритого способу риття. Воно буде стояти у порядку денному, але ні в кого не буде сумнівів, що треба міняти колектор, тому що він буде текти і буде підтоплювати знов ж таки той самий пам’ятник, фундамент та університет. Тому я б хотів покласти площину, де інженери повинні вирішувати окремо практичні речі, транспортні речі та екологічні речі. Тому ніхто не ставить собі за мету напролом, через коліно, будувати паркінг. Тому цей круглий стіл, це тільки початок круглих столів, де будуть обговорюватися, спростовуватися, підтверджуватися різні гіпотези. Тобто ми хочемо, щоб львів’яни отримали новий тип планування, з максимальною партисипацією, залученням мешканців, фахівців, не байдужих львів’ян і звичайно європейських експертів».