Що буде з українцями-військовозобов'язаними у Польщі після 30 червня

Ситуацію у Польщі аналізує Forbes, пише DailyLviv.com.

Після оголошення Києвом нового закону про мобілізацію, який має набути чинності 18 травня, Польща пообіцяла допомогти Україні в репатріації чоловіків, які підлягають призову.

Окрім етичних міркувань, цей крок може мати значний негативний вплив на польську економіку, оскільки тисячі громадян України, які проживають у країні, можуть бути змушені залишити роботу та піти в армію.

Крім того, зростає побоювання, що значна кількість з них намагатиметься залишити Польщу, щоб уникнути призову.

З понад мільйона українців, які приїхали до Польщі з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, 371 тис. – це чоловіки призовного віку, які за законом можуть підлягати обов’язковій військовій службі.

Читайте також: Мобілізація. Українці за кордоном повинні оновити персональні дані

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Каміш заявив, що Варшава готова допомогти українській владі повернути чоловіків, додавши, що щодо механізмів, які може використовувати Польща, «можливо все».

Київ призупинив консульське обслуговування чоловіків віком від 18 до 60 років, які проживають за межами України. Ті, хто бажає продовжити свій паспорт або отримати інші офіційні документи, тепер повинні будуть з’являтися до призовних пунктів для оновлення особистих даних дистанційно або особисто.

Більшість українців, які прибули до Польщі після лютого 2022 року, отримали тимчасовий захист, що дозволяє їм працювати та отримувати доступ до державних послуг навіть без дійсних документів, що посвідчують особу. Однак це положення закінчується 30 червня, і неясно, чи буде його продовжено.

Читайте також: Усі консульства України припиняють надання послуг чоловікам призовного віку

Невизначеність змусила багатьох сумніватися у своєму майбутньому в країні.

Тридцятирічний українець з Варшави, який побажав залишитися анонімним, каже, що вважає, що ситуація може змусити деяких українців переглянути своє місце проживання в Польщі, враховуючи, що інші країни регіону, зокрема Естонія та Німеччина, виключили репатріацію.

«Ті, хто не хоче призову, будуть шукати способи за будь-яку ціну уникнути повернення в Україну, навіть якщо це означатиме приєднання до сірої економіки чи переїзд з родиною в іншу країну. Польща може в кінцевому підсумку втратити частину своєї необхідної робочої сили», – додає він.

Андрій Арканюк, фахівець з легалізації зайнятості в агентстві з працевлаштування Contrain Group, каже, що не очікує раптового відтоку українців з Польщі, але він бачить підвищений інтерес до переїзду до таких країн, як Німеччина чи Іспанія, а також за межі Європейського Союзу.

Водночас він зазначає, що Київ і Варшава підписали угоду про спрощення виконання судових рішень в обох країнах, тобто заочні рішення за ухилення від мобілізації в Україні можуть бути успішно виконані в Польщі.

«Якщо це станеться у великих масштабах, може статися масовий виїзд громадян України призовного віку з Польщі», – каже він.

У звіті Deloitte для Агентства ООН у справах біженців було встановлено, що українські біженці склали 0,7-1,1% ВВП Польщі в 2023 році, а в довгостроковій перспективі цей ефект зросте до 0,9-1,35%.

Більшість українців у Польщі зайняті в таких галузях, як промислове виробництво, транспортні послуги та будівництво, причому майже половина з них займає посади, нижчі за їхню кваліфікацію.

Багато біженців також обрали підприємництво. Минулого року майже 10% нових ФОПів у Польщі було засновано українцями, причому найбільше у сфері будівництва, інформаційно-комунікаційних та інших послуг.

Окрім економічних міркувань, заява польського уряду викликала дебати щодо чесності рішення.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заяви, що Україні доведеться «проявити ініціативу» у підході до цього питання, оскільки для Польщі «етично неоднозначно» репатріювати чоловіків.

«Хоча, звісно, ​​ми розуміємо, що Україна потребує своїх захисників, щоб захистити свою Батьківщину», – додав Радослав Сікорський.

Читайте також: Мобілізаційний закон зобов'язує всіх чоловіків у віці від 18 до 60 років до 18 липня оновити свої військово-облікові дані