Мобілізаційний закон зобов'язує всіх чоловіків у віці від 18 до 60 років до 18 липня оновити свої військово-облікові дані

Новий мобілізаційний закон проаналізувала БО БФ “Український центр безпеки та співпраці”, пише DailyLviv.com. 

11 квітня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №10449 про мобілізацію в цілому. Президент України підписав його, тож цей документ набирає чинності через місяць - 18 травня 2024 року.

Основні нововведення закону стосуються обліку і покликані оновити базу військовозобов’язаних, що, свою чергою, має дати відповідь на питання щодо загального кадрового потенціалу для Сил оборони України та побороти практику пошуку людей для війська на вулицях.

Отож, у відповідності до основних норм цього закону, впродовж 60 днів від дня набуття ним чинності всі українські чоловіки віком від 18 до 60 років (у тому числі й ті, хто перебуває за кордоном) повинні будуть оновити свої військово-облікові дані. Надалі вони будуть зобов’язані протягом усього часу дії воєнного стану носити свої військово-облікові документи при собі та пред’являти їх на вимогу працівників ТЦК або поліціянтів.

У законодавство запроваджено поняття електронного кабінету військовозобов’язаного: його може добровільно завести собі кожен український чоловік призовного віку, через нього відбуватиметься його комунікація з армійською системою.

Чоловікам, які не перебувають на військовому обліку, не можна буде оформити закордонний паспорт або (тут йдеться про тих, хто перебуває за кордоном) скористатися консульськими послугами.

Крім того, закон обмежує можливість “ухилянтів” працювати на держслужбі та дозволяє ТЦК через суд ініціювати позбавлення їх посвідчення водія.

Ухвалений закон підтверджує право на відстрочку (відтермінування - укр.) від мобілізації для багатодітних батьків (крім тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів), самотніх батьків, усиновителів, а також тих громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти, захищаючи Україну.

Бронь від мобілізації отримають працівники правоохоронних органів, депутати Верховної Ради та не більше двох їхніх помічників на кожного, керівники центральних органів виконавчої влади, судді.

Призову на військову службу не підлягають студенти вишів та закладів профтехосвіти очної форми навчання, а також викладачі, які працюють не менше, ніж на три чверті ставки.

Тільки за бажанням можуть мобілізувати громадян з інвалідністю, звільнених з полону, а також юнаків молодших 25 років.

Окремо в законі прописано, що всі мобілізовані обов’язково проходять необхідний військовий вишкіл.

Демобілізація і ротація

Основна критика нового закону з боку військових – відсутність норм про демобілізацію та ротацію, які вирішили винести в окремий законопроєкт.

Проте, питання ротацій, вочевидь, рухається і без прописування у законі. Зокрема, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю наприкінці березня заявив, що ротації військових частин на лінії фронту вже розпочалися.

“Люди в нас – герої, але їхні сили – не безмежні, вони також потребують відновлення й відпочинку. Тому на сьогодні вже запущений процес ротації військових частин на лінії фронту, що дає нам змогу повноцінно відновити боєздатність не лише техніки, а насамперед забезпечити відпочинок та відновлення наших військовослужбовців. Для забезпечення цього процесу нам потрібні люди. Саме тому хотів би, щоб кожен чоловік призовного віку в Україні усвідомлював: від його волі та дій залежить, щоб Україна вистояла”, - заявив Сирський.

Щодо демобілізації, то серед законодавців є думка, що такий термін в умовах діючої війни є невідповідний до реалій, тож у новому законі мова, швидше за все, йтиметься про врегулювання звільнення військовослужбовців Сил оборони, які воюють.

“Звичайно, було б краще включити чіткі терміни служби. Але для того, щоб демобілізувати таку кількість людей, ми повинні бути в змозі забезпечити еквівалентну кількість людей, і ці люди повинні бути навчені і оснащені”, - заявив голова УЦБС Сергій Кузан, коментуючи закон про мобілізацію виданню Financial Times.

Рекрутинг і мобілізація

Закон про мобілізацію містить зміни до військових звань, з’являється звання рекрутер та окремо визначено норму про роботу рекрутингових центрів в Україні. Парламентарі залишили в законі пункт про захист рекрутів для служби у конкретному підрозділі. Це означає, що військовозобов’язаного, який має стосунок до конкретної частини (підрозділу) і прибув у ТЦК, зможе служити саме в ньому після навчання.

Подібне нововведення важливе на тлі розвитку системи рекрутингу та розвитку рекрутингових центрів, де кожен може обрати собі військову спеціальність та вступити до війська на добровольній основі. До кінця липня 2024 року планується відкриття 22 нових рекрутингових центрів, тож загально таких центрів буде до 32 у всій країні. Головна мета – збільшення кількості нових військовослужбовців за контрактом до 4-5 тисяч на місяць.

Ця практика активно використовується. З перших місяців повномасштабної війни рекрутингом успішно займаються й окремі підрозділи, такі як 3 штурмова бригада, “Вовки Да Вінчі”, спецпідрозділ “Kraken” тощо. З минулого року Міністерство оборони також розпочало програму рекрутингу. А вже цього року, 14 березня, було представлено новий алгоритм рекрутингу в ЗСУ, що відбувається через центри рекрутингу та онлайн.

При цьому порядок дій для тих, хто хоче мобілізуватися або хоче підписати контракт, буде відрізнятися.

Необхідний, як ніколи

Ухвалений закон про мобілізацію – зовсім не ідеальний, компромісний, має багато проблемних питань. Але спостерігачі сходяться на тому, що його ухвалення на третьому році війни, розв’язаної росією, назріло і перезріло, причому одразу з кількох причин.

Насамперед активізації призову вже давно вимагає ситуація на фронті.

Посилити мобілізацію вимагають і українські військові, багато хто з яких воює на східному фронті ще з часів АТО на Донбасі, тобто фактично з 2014 року.

Зрештою, ухвалення закону про мобілізацію перетворилося на елемент зовнішньополітичної гри за участю України, яка наразі гостро потребує фінансової та військової допомоги, яку надають йому західні партнери. З подачі російських пропагандистів на Заході ширився наратив про недоцільність допомоги України, яка мовляв, навіть неспроможна законодавчо організувати мобілізацію.

У цьому сенсі ухвалення Радою багатостраждального закону можна вважати виконанням запиту військових і першим кроком для мобілізації всієї України та майбутньої перемоги у війні.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook