11:17 4 січня 2025 р.
Загалом 22 особи проїхали автобусом понад 1000 км (620 миль) зі Львова до монастиря, побудованого на скелі гірського півострова Афон у північній Греції,
Про це повідомляє Reuters, пише DailyLviv.com.
Як пише світове агентство, українські солдати прибули до Греції з мітками війни – один зі шрамом на голові, інший з ампутованими вище коліна обома ногами, дехто з невидимими душевними ранами від трирічного конфлікту, який сплюндрував їхню Батьківщину.
Загалом 22 особи проїхали автобусом понад 1000 км (620 миль) зі Львова до монастиря, побудованого на скелі гірського півострова Афон у північній Греції, аби втекти від нестерпних спогадів про бойові дії.
Протягом свого чотириденного візиту, який є частиною програми психологічної підтримки, організованої українською владою, солдати здійснили паломництво до кількох десятків монастирів на схилах гори Афон, що є духовним центром ще з 10-го століття.
«Багато військовослужбовців страждають від подій, які відбулися за останні три роки. Багато з них страждають від різних недуг – вони поранені, і ми повинні їх реабілітувати», – сказав отець Михайло Пасірський, український православний священник, який супроводжував чоловіків під час їхньої подорожі.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року розпочало найсмертоноснішу війну на європейському континенті за останні 70 років. Станом на серпень 2024 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала майже 12 тисяч загиблих і понад 24 тисячі поранених цивільних осіб в Україні. Росія заперечує атаки на цивільне населення.
Президент України Володимир Зеленський у грудні 2024 року заявив, що 43 тисячі українських військовослужбовців загинули і 370 тисяч отримали поранення. Він додав, що Росія втратила майже 200 тисяч військових. Москва не розголошує своїх втрат, але заявляє, що такі оцінки значно перебільшені.
Іван Ковалик був на передовій у вересні 2023 року. Солдати, які його змінили, попросили його принести рацію, їжу та воду. Коли ж він приніс ці речі, поруч розірвався снаряд. 22-річний Іван Ковалик втратив обидві ноги нижче коліна і тепер ходить на протезах.
Товариші по службі носили його по нерівній бруківці та вузькими сходами афонських монастирів. Але загалом він почав ходити без сторонньої допомоги і позитивно оцінює свій стан.
«Звичайно, це дуже допомогло, тому що дозволило зняти стрес», – говорить він про поїздку на Афон, яку планує повторити. – «Завжди була підтримка з боку рідних, з боку друзів, побратимів, підтримка з боку держави, без цього було б неможливо».
Афон є духовним домом православної церкви ще з візантійських часів. У 1988 році цю місцевість внесли до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Деякі стародавні звичаї досі зберігаються: донині відвідувати Афон дозволено лише чоловікам.
Щоб дістатися до величних монастирів на скелях, солдати їхали звивистими дорогами півострова, здіймаючись і огинаючи вкриті деревами гори, що спускаються в Егейське море.
Вони пліч-о-пліч причащалися у маленьких каплицях з товстими кам’яними стінами, вузькі вікна яких пропускали достатньо світла, щоб пробитися крізь густі пахощі ладану. На прямокутних аркушах паперу записували імена близьких, за яких хотіли помолитися. Поміж богослужіннями розмовляли, курили і фотографувалися на балконах з видом на море.
«Ми вже бачимо, що ці чотири дні, проведені на Афоні, замінять щонайменше рік реабілітації в Україні, в лікарнях чи інших медичних центрах», – сказав Орест Кавецький, посадовець з Львівської області, який допоміг організувати поїздку.
«Побувавши на Афоні, я відчув Божу благодать, Боже благословення, велич Афону».
Читайте також: Степан Кушнір, Роман Колодій, Тарас Совган, Роман Кашуба, Юрій Сиротюк, Василь Ференс. Львівщина попрощалася з Героями