На Львівщині влаштовано на тимчасове проживання 836 жителів Криму й Південного Сходу України (відео)

11:05 19 березня 2014 р.


Фото: gazeta.lviv.ua

Про це повідомляє в середу департамент соціального захисту населення облдержадміністрації.

За його інформацією, на тимчасове проживання у Львівській області вже влаштовано 836 мешканців із АР Крим та південно-східних областей України. Натомість заступник директора департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Оксана Яковець повідомила, щостаном на 9.00 середи, 19 березня, ще шістьох мешканців із АР Крим та південно-східних областей влаштовано на тимчасове проживання в львівські сім’ї.

Відтак на Львівщині вже гостює 836 біженців. Ще десять сімей самостійно прибули на територію області і перебувають в своїх родичів та знайомих.

Загалом бажання на тимчасове проживання на території Львівської області виявили 364 сім’ї з АР Крим та південно-східних областей України, які звернулись на телефонну гарячу лінію Львівської обласної ради та адміністрації. Водночас 344 львівські сім’ї погодились прийняти біженців.

Натомість інформагенція УНІАН повідомляє в публікації Ксенії Нестеренко «У «лігві бандерівців»: кримчани не хочуть називатися біженцями»:

«Мешканці Криму, які прибувають на Львівщину, просять не називати їх біженцями. Вони вірять, що незабаром повернуться додому і будуть жити на своїй рідній, наголошують – українській, – землі.

В сучасному світі страшно говорити про біженців, але реалії такі, що на Львівщину щодоби приїжджають кілька родин з Криму. На момент публікації, з на тимчасове проживання до Львівскої області прибуло 830 осіб, з яких майже 350 – діти. Ще 10 сімей самостійно приїхали на територію області і перебувають у свої родичів та знайомих.

Коли зустрічаєш цих людей на вокзалі, перше, що кидається у вічі – страх. Люди хвилюються за рідних, які залишаються в Криму.

Більшість з гостей просять не називати їхніх прізвищ і категорично відмовляться фотографуватися. Пояснюють, що це може зашкодити їх близьким, які залишаються у кримських домівках. А ще, наполегливо просять не називати їх біженцями.

Називайте нас «гостями»

Айдер Муждабаєв, житель кримського містечка Карасубазар – саме так він називає Білогірськ – розповів, що на Львівщину відвіз дружину з восьмирічною донькою, а сам повертається додому, «щоб захистити свою землю і повернути на неї родину». Він переконаний, що його родина – не біженці і не переселенці, бо «ми повернемося на свою рідну землю».

«Дружину і доньку відправив на Львівщину, де їх дуже тепло і гостинно зустріли, поселили і забезпечують їжею та всім необхідним. Це був вимушений крок, бо дуже переживаю за дружину і доньку, які не повинні ходити вулицями, де повно озброєних людей. Таким чином, так би мовити, розв’язав руки, щоб боронити свій край. Пізніше заберу родину назад, бо залишати свою землю не маємо наміру», – заявляє Айдер.

Про ситуацію в своєму містечку розповідає неохоче. Каже, що «хрестиків» на будинках, де проживають татари, не бачив, але зауважив, що тиск на кримських татар чиниться справді шалений.

Особливо – на активістів (до яких належить сам), які підтримують українських військових у Криму. Однак останньою краплею у рішенні відправити родину подалі від домівки стало те, що окупанти часто вештаються вулицями напідпитку і всіляко провокують чоловіків, ображаючи їх словесно, та зачіпаючи жінок.

«Ми на своїй землі змушені сприймати як належне агресію чужоземців. Татарський народ багато пережив і, мабуть, це – одне з найважливіших випробувань, яке постало перед нами. Прикро дивитися на українських військових у Криму, які, на мою думку, залишені владою і не знають, чого очікувати. Отож, ми, татари, будемо захищати свою землю. Мирно, без зброї, але не ступимося зі своєї землі. Зі мною в Карасубазарі залишилося двоє синів, їм 26 і 27 років. Ми справді поки що не знаємо, як будемо боронити свою землю, але готові до цього», – наголосив Айдер.

Він переконаний, що цього разу кримські татари не поступляться своєю землею, домівками і правами, які здобули в Україні. «У 1976 році ми приїхали у Крим. На собі відчули «гостинність» до нашого народу, коли моя родина 8 років проживала без можливості прописки, у будинку відключали світло і газ. Поступово життя налагодилося, ми отримали всі належні права, спокійне життя і навіть створили власний невеличкий бізнес. Кримські татари – це народ, який ніколи не знав рабства і нової депортації ми не допустимо, а принижуватись перед загарбниками не будемо», – каже Айдер.

До «бандерівського Львова» люди приїхали на запрошення: «люди простягли нам руку допомоги». Крім того, за словами Айдера, люди Західної України «близькі нам по духу – вони також завжди боронили свою незалежність».

Айдер також стверджує: «А пропаганда про бандерівців, це міфи, яким росіяни намагаються залякати людей. Можу сказати, що на Львівщині нас зустріли близькі нам по духу люди: горді, гостинні і незалежні».

Його дружину Агдаль і восьмирічну доньку Ельміру разом з іншими татарськими жінками поселили в приміщенні санаторію «Любінь Великий», що на березі річки Верещиці Городоцького району Львівщини. Жінка розповідає, що у перші дні почувалася скуто, попри гостинний прийом, бо не розуміла української мови, а місцеві жителі, які залюбки взялися провідувати кримчан з домашніми гостинцями, розмовляли українською.

«Ситуацію розрядили діти, вони бавилися з донькою, і деякі з них почали розмовляти російською, щоб Ельміра їх розуміла. Тоді і місцеві жителі почали до нас звертатися російською. Після цього відчуття тривоги почало зникати. Нас прийняли так само, як і ми приймаємо гостей: робимо все, щоб зручно було тим, хто завітав у гості», – розповіла Агдаль.

Своє далеке майбутнє Айдер з Агдалією зараз не планують. Просять називати їх «гостями з Криму» і аж ніяк не біженцями і кажуть, що на рідну землю повернуться обов’язково. Однак скільки їм доведеться гостити на львівській землі Айдер поки що не знають самі.

«Захисники» російського населення Криму руйнують родини кримських росіян

Російське вторгнення в Крим із заявами «захисту росіян у Криму», спричиняє руйнування родин і кримських росіян. Але про це ні у Держдумі, ні у своїх виступах російські політики воліють не згадувати.

Наприклад, до Львова із Сімферополя з двома синами – восьмими та 2,5 років – і 65-річною свекрухою прибула 32-річна кримчанка Оксана Уткіна. Її прийняла львівська родина, виділивши цій сім'ї найбільшу кімнату у своїй трикімнатній квартирі

Оксана – росіянка, яка народилася і виросла в Криму, а родина її чоловіка і він сам – родом з Приморського краю Росії, однак давно вже оселилися в кримській автономії. Залишити облаштовану домівку і улюблену роботу (Оксана за фахом – бухгалтер), за її словами, змусила «реальна загроза провокацій та тривога за дітей».

«Мій чоловік – колишній офіцер МВС. Він добре орієнтується у ситуації, яка складалася в місті і тому, прогнозуючи розвиток подій, вирішив залишити Крим. На сімейній раді ми погодили, що поїдемо до Львова. Багато чули по це місто, яке, як я вже переконалася, справді є європейським містом. Чоловік та його родина нас підтримують, а мої батьки – ні. Вони залишилися у Сімферополі і на референдумі проголосували за входження Криму до складу Російської Федерації», Айдер розповідає Оксана.

Жінка каже, що розрив з батьками переживає болісно і сподівається віднайти порозуміння. «Це неправда, що більшість жителів Сімферополя (за увесь Крим я не кажу) не підтримують Росію. Підтримують дуже багато сімферопольців. Однак я не розумію, чому багато моїх знайомих, друзів і мої батьки переконані, що їм так буде краще. Без мотивацій, без аргументів: просто кажуть, що їм так хочеться і так буде краще! Мені прикро, але ми не змогли в цьому всьому залишатися, не змогли жити у рідному місті, коли сусіди з осудом дивилися на нас з чоловіком, знаючи, що ми не поділяємо їх думку. А ще десятки «козаків», які вештаються вулицями і поводять себе, як хазяї у наших подвір’ях. Ось так визріло рішення залишити Крим і приїхати у Львів», Айдер розповідає вона.

Оксана з дітьми перебуває у Львові вже тиждень і за цей час переконалася у правильності свого вибору, який «підказало серце». «У нас в Україні, і у Львові, зокрема, немає жодних родичів чи знайомих. Ми просто вибрали Львів за велінням душі, побачивши оголошення в соцмережах волонтерів, які були готові нас прийняти і поселити. І не помилилися. Львів – це сучасне європейське місто, я розмовляю в магазинах, на вулиці, у дитячому садочку, куди вже прийняли мого молодшого сина, і в школі, куди вже другий день ходить на навчання старший син, - російською мовою, і жодного разу не відчула негативу. Я не наголошую, що я кримчанка, ні. Я просто спілкуюся з людьми російською і вони, сприймаючи мене за туристку, часто відповідають російською, щоб мені було зрозуміло. Навіть не хочу вживати слово «бандерівці». Знаєте, чому? Я особисто побачила, що політики серед львів’ян набагато менше, аніж розповідають деякі українські лідери партій. До того ж, російськомовних корінних городян я тут також зустріла досить багато, як для «націоналістичного» міста», Айдер розповідає жінка.

За словами Оксани, її чоловік залишився в Сімферополі, щоб продати їхнє помешкання. Наразі вони з сім'єю вже прийняли рішення придбати квартиру у Львові.

«На власний будинок грошей, мабуть, не вистачить, ціна на житлові будинки, як я вже побачила у Львові, майже досягає кримської. А пошуками квартири я вже займаюся з допомогою людей, які надали нам тимчасове проживання. Повірте, очі розбігаються: від польських будинків «люкс» з триметровими стелями у центрі міста до новобудов у паркових зонах. Львів – красиве місто і ми вирішили: тут будемо жити», Айдер каже Оксана, однак зауважує, що на душі камінь, бо, фактично, через події у Криму стався розрив з її батьками та близькими друзями.

«Нас з чоловіком не підтримують. Вибачте, це важко казати, але батьки сказали, що швидше від нас відречуться, аніж погодяться залишитися в Україні при «бандерівській владі». А ми, бачте, в серце «бандерівщини» поїхали... Цього вони нам не хочуть пробачити», Айдер виговорює наболіле жінка.

Першочергові кроки

Голова Львівської обласної ради Петро Колодій, який одним з перших звернувся до мешканців Львівщини із закликом прихистити кримчан, переконаний, що сила духу українського народу така, що навіть молитвою і вірою Україна здатна перемогти це випробування. «Щойно українці перемогли внутрішнього ворога, як слідом за ним з’явився зовнішній. Ніхто навіть подумати не міг, що в XXI столітті щось таке, на кшталт подій в Криму, можливе. Дії на українському півострові настільки динамічні, що іноді передбачити хід завтрашнього дня просто неможливо. Залишається хіба що молитися до Господа Бога та вірити, що Україна подолає всі випробування та переможе», Айдер сказав він.

За словами голови Львівської обласної ради, запросивши жителів Криму до Галиччини, влада області усвідомлювала, що це повинен бути не демонстративний акт, а, насправді, всебічна допомога тим, хто її на сьогодні найбільше потребує. В першу чергу, йшлося про забезпечення жителів українського півострова житлом.

Наступним кроком стала організація навчального процесу для кримських дітей. Адже на Львівщину, здебільшого, приїхали жінки з дітьми дошкільного та шкільного віку.

Також слід було негайно вирішувати питання про медичне забезпечення кримчан у разі такої потреби. Особливо, мова йшла про жінок, які приїхали сюди з немовлятами.

Не менш важливим фактором забезпечення повноцінного перебування кримчан у Львові та області стала організація їхнього дозвілля. «До мене звертаюся депутати обласної ради, які готові долучитися до організації екскурсій містом Лева та іншими населеними пунктами області, відвідинами театрів, в тому числі для дітей, музеїв та храмів», Айдер розповів очільник обласної ради.

За його словами, деякі бізнесмени області також виступають з пропозиціями організовувати дозвілля кримчан за власний рахунок. «Наприклад, відомий львів'янин Петро Радковець заявив, що буде проводити спеціальні безкоштовні екскурсії для жителів Криму», Айдер відзначив Петро Колодій.

Жителі Львівщини, які не так давно провели в останню путь 18 загиблих на Майдані земляків, масово відгукнулися на заклик допомогти кримчанам, щоб і там не пролилася кров невинних людей. Телефон «гарячої лінії» облради, від дзвінків галичан дійсно став «гарячим».

Люди телефонували і телефонують, залишаючи свої координати з проханням поселити до них людей, які потребують прихистку. У Львові, де місця в дитячих садочках «бронюються» мамами відразу після пологів, почали зголошуватися керівники дошкільних закладів, які висловили готовність «потіснитися» і надати місця дітям з Криму.

Митці, ресторатори, таксисти – кожен, по-своєму, долучився до прийому «кримчан», а саме так називають львів‘яни татар, росіян та українців, які приїжджають на Львівщину з автономії. І, якщо таксисти зголошуються безкоштовно розвозити їх з вокзалів до помешкань львів’ян, митці підготували виставку «Крим у серці Львова», яка розпочала свою роботу 14 березня в «Арт-галереї мадам Пальмгрен». Виставка покликана розвіяти міфи про негативне ставлення львів’ян до російськомовних громадян, а також має благодійну мету, тому весь свій прибуток від проданих робіт цієї виставки галерея перерахує в фонд підтримки сімей загиблих на Майдані.

13 березня ресторатори Львова готували традиційні кримськотатарські страви – борщ з бараниною, плов та шурпу. «Ідею приготувати кримськотатарські страви почали обговорювати люди в Інтернеті, і ми вирішили її підтримати. Всі страви продалися за символічною ціною – 10 гривень. Ці кошти, а також добровільні пожертви, які у нас залишали, ми передамо на підтримку кримськотатарської спільноти в Криму», – розповів президент Гільдії рестораторів Львівщини Вардкес Арзуманян.

Львів‘яни, які підтримали ідею рестораторів, зазначали, що, попри піст, якого вони, зазвичай, дотримуються, вважали за необхідне відвідати заклади, в яких частували м‘ясними кримськотатарськими стравами «на знак солідарності з кримчанами».

Назріває проблема соцвиплат, які «зависли» в Криму

Незважаючи на гостинний прийом, потрібно вирішувати соціальні проблеми кримчан. Так, переважна більшість людей, які приїжджають на Львівщину з кримського півострова, Айдер кримські татари.

За словами заступника департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Оксани Яковець, серед прибулих на Львівщину для тимчасового проживання таких 90%. І, здебільшого, це багатодітні сім‘ї.

«Близько 90 відсотків тих, хто приїхав на Львівщину, кримські татари. Це жінки з дітьми, люди старшого віку. Найбільша родина, яку ми прийняли на даний час, це подружжя кримських татар – чоловік з дружиною та семеро дітей. А жінка вагітна восьмою дитиною», Айдер розповіла Оксана Яковець.

Наразі, проблема з продовженням навчання для студентів вирішена. Львівські виші – Національний університет «Львівська політехніка» та Львівський національний університет імені Франка – вже прийняли на навчання кількох студентів кримських навчальних закладів.

Вирішуються питання по влаштуванню дітей у садочки та школи. «З продовженням навчального процесу та влаштуванню дітей у дошкільні заклади питань немає ні у Львові, ні в містах, де поселяють кримчан», Айдер розповіла Яковець.

Натомість, за її словами, гостро постає проблема грошового забезпечення: «Кримчани приїхали з якимись невеликими грошовими коштами. Зрозуміло, що умовами для проживання їх забезпечують, надається харчування. Але подальше утримання цих людей: одяг, продукти, предмети першої необхідності – на все потрібні кошти. Нажаль, соцвиплати, які отримували жінки на дітей, а також пенсії старших людей, фактично, «зависають» в Криму. Це питання вимагає швидкого врегулювання».

Чиновниця розповіла, що сьогодні кримські родини «розбирають» на поселення жителі Львівщини і пропозицій так багато, що «ми маємо змогу вибирати, куди поселяти зручніше сім‘ї з дітьми, а куди – літніх людей. Вибираємо залежно від поверху чи місця розташування будинку – навіть у курортному Трускавці». Крім того, за її словами, санаторна база Львівщини, так би мовити, тримається в резерві і готова прийняти сім‘ї військовослужбовців з Криму, у разі їх евакуації з півострова.

Ускладнення ситуації з біженцями потребує допомоги держави

Як зазначає керівник департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олег Березюк, у Львові готові прийняти людей на тимчасове проживання з окупованих територій України і вирішують питання щодо кількості «гостей», але розраховують на допомогу держави.

«Загалом, на короткий період часу, ми зможемо прийняти багато людей. Але все залежить від ситуації. Якщо ситуація надзвичайна – військові дії, відкрита війна – тоді це тисячі», Айдер сказав він і, разом з тим, запевнив, що у разі надзвичайної ситуації «без сумніву, все місто мобілізується і людей приймуть». За словами Березюка, «всі хочуть приїхати до Львова, але не всі можуть».

«І тут, я вважаю, в питаннях біженців ключову роль повинна відіграти держава та обласні адміністрації, бо треба буде керувати процесами і потоками десятків тисяч людей. Місто Львів готове стати партнером цього процесу в межах своїх можливостей, – наголосив керівник департаменту гуманітарної політики. – Те, що ми могли самі зробити, ми зробили, нам не треба було координації... Дальші роки має здійснити держава – виділити кошти. А до цього слід ухвалити закон (про біженців)».

Наразі досвід львів'ян почали переймати і в інших областях України, передусім, у західних. Також в перші дні кримського конфлікту на телефон гарячої лінії Львівської обласної ради дзвонили з Київщини, Харківщини і Дніпропетровщини, заявляючи, що також готові приймати в себе кримчан.

«Як виявилось, фашизм чи агресія на Львівщині – це не більше, ніж антиукраїнська пропаганда, яку роками запускали серед російськомовного населення півдня та Сходу України, а особливо за межами нашої держави – в Росії. Насправді, люди на Західній України дуже ввічливі, добрі та щирі у своїх діях. І, щоб на 100 відсотків розвіяти сумнів у тих, хто все-таки продовжує вірити у ворожість львів’ян, їм достатньо до них завітати в гості», – сказав Колодій.

Щодо гостей Львівщини, вони розповідають, що майже ні в чому не відчувають себе обділеними. Не вистачає їм лишень моря. Однак люди сподіваються, що незабаром вже на гостинні кримські береги запросять погостювати своїх нових львівських друзів».


Відео: zik.ua

dailylviv.com

До теми

13:34 27 жовтня 2021 р.

Усе життя разом: школа, одруження у 18-ть і смерть в один день. На Львівщині від ковіду померло подружжя

У Новояворівській лікарні на Львівщині від коронавірусу померли чоловік та дружина. Медики місяць боролися за життя подружжя у реанімаційному відділені.

Рубрика: Ситуації

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Європейський день боротьби з торгівлею людьми

Рубрика: Ситуації і пригоди

Правда про лікарню швидкої меддопомоги у Львові

Рубрика: Ситуації і пригоди

Притулок для тварин у Львові: хто гальмує

Рубрика: Ситуації і пригоди

Рейд "Урок" у Львівській області

Рубрика: Ситуації і пригоди

Депутат ЛМР Сергій Івах про комунальне майно і не тільки

Рубрика: Політика

Всі відео розділу