Чотири етапи виявлення ракет

Виявлення ракет — це складна багаторівнева система, яка поєднує космічну розвідку, радіолокаційні станції (РЛС) та навіть мобільні додатки. Про це інформує DailyLviv.com на основі відкритих даних.

До теми: 15 стратегічних бомбардувальників з крилатими ракетами готуються атакувати територію України

1. Етап: Космічна та агентурна розвідка (до моменту пуску).

Система попередження починає працювати ще до того, як ракета відділиться від літака.

Супутники: Західні союзники (зокрема США) використовують супутникову мережу (наприклад, систему SBIRS), яка фіксує теплові спалахи. Супутники бачать момент запуску двигунів стратегічних бомбардувальників та їхній зліт з аеродромів («Олєнья», «Енгельс-2»).

Радіоперехоплення: Розвідка прослуховує частоти, на яких спілкуються пілоти з диспетчерами. Коли звучать специфічні команди (наприклад, про готовність до пуску), це стає сигналом для оголошення тривоги.

До теми: Російські стратегічні бомбардувальники вилетіли до рубежів пусків крилатих ракет

2. Етап: Фіксація пуску

Інфрачервоні датчики супутників: У момент пуску ракети (особливо «Кинджала» або Х-22) виділяється величезна кількість тепла від двигуна. Супутник миттєво фіксує цей «тепловий слід».

Літаки AWACS: Літаки дальнього радіолокаційного стеження НАТО (Boeing E-3 Sentry), що патрулюють повітряний простір Польщі та Румунії, здатні «бачити» повітряні цілі на сотні кілометрів вглиб території РФ та України.

3. Етап: Траєкторія та супровід (Політ)

Коли ракета заходить у повітряний простір України або наближається до нього, включаються наземні РЛС.

Низьколітні цілі (Х-101, Х-555): Ці ракети летять на висоті від 30 до 100 метрів, «ховаючись» від радарів за рельєфом місцевості (пагорбами, лісами). Через викривлення земної поверхні наземний радар бачить їх лише з відстані 30–40 км. Рішення: Використовується мережа постів візуального спостереження та додаток «єППО», де люди позначають проліт ракети.

Висотні швидкісні цілі (Х-22, «Кинджал»): Їхні траєкторії пролягають високо в стратосфері. Їх добре бачать потужні РЛС типу 79К6 «Пелікан» або радари комплексів Patriot (AN/MPQ-65) на великих відстанях. Але складність у тому, що «Кинджал» постійно маневрує, змінюючи точку прильоту.

4. Етап: Захоплення цілі для знищення

Коли ракета входить у зону відповідальності конкретного комплексу ППО.

Радар підсвічування: Комплекс (наприклад, IRIS-T або NASAMS) направляє на ракету вузький промінь, «захоплюючи» її.

Обчислення точки зустрічі: Комп’ютер системи ППО за долі секунди розраховує, куди треба випустити протиракету, щоб вони зустрілися в повітрі.

Знищення: Протиракета вибухає поруч із ціллю (ураження уламками) або врізається безпосередньо в неї (технологія hit-to-kill, як у Patriot PAC-3).

До теми: Скільки часу має цивільне населення для укриття від ракет після оголошення повітряної тривоги

Чому деякі ракети «зникають» з радарів?

Це часто трапляється з Х-101. Вони використовують технології зниження радіолокаційної помітності (стелс-форма) та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Крім того, ракета може запрограмовано знижуватися в яр або русло річки, де радар її втрачає («сліпа зона»), а потім знову з’являтися в іншому місці.

Цікавий факт: Для боротьби з Х-101 в Україні створили мережу з тисяч мікрофонів по всій країні. Вони фіксують звук двигуна ракети і передають дані в систему, яка будує маршрут навіть там, де не бачать радари.

Чим відрізняється робота німецького IRIS-T від американського Patriot при перехопленні таких цілей?

Хоча обидві системи є надзвичайно ефективними, вони мають різну «спеціалізацію» та філософію роботи. Якщо Patriot — це важкий щит для захисту від найскладніших балістичних загроз, то IRIS-T — це високоточна хірургічна зброя проти крилатих ракет і дронів.

Ось головні відмінності у їхній роботі:

1. Тип наведення: «Тепло» проти «Радара»

IRIS-T (Інфрачервоне наведення): Ракета має надчутливу теплову головку самонаведення. Вона «бачить» тепло цілі. Це робить її пасивною: вона нічого не випромінює, тому ворожий літак чи ракета не знають, що в них летить снаряд, до моменту влучання. Головка IRIS-T настільки розумна, що відрізняє справжній двигун від теплових пасток (фейкових вогнів).

Patriot PAC-3 (Радарне наведення): Використовує активну радіолокаційну головку. Ракета сама випромінює радіохвилі, щоб знайти ціль. Це дозволяє працювати на набагато більших відстанях і в будь-яких погодних умовах (сильний дощ чи туман менше впливають на радар, ніж на тепловізор).

2. Спосіб знищення цілі

Це ключова різниця, яка визначає, чому «Кинджали» збиває саме Patriot.

IRIS-T (Осколково-фугасна дія): Ракета вибухає поруч із ціллю. Вона випускає хмару уламків, які зрешетять фюзеляж, двигун або паливні баки ворожої ракети, змушуючи її впасти або вибухнути в повітрі.

Patriot PAC-3 (Hit-to-Kill / Пряме влучання): Ця ракета не має великої кількості вибухівки. Її завдання — врізатися в ціль на величезній швидкості (кінетичне перехоплення). Для балістичної ракети типу «Кинджал», яка має міцний корпус, простого вибуху поруч може бути замало. Потрібен прямий удар «бовванцем», щоб гарантовано знищити бойову частину ракети в небі.

3. Радіус дії та огляд

IRIS-T SLM: Це комплекс середньої дальності (до 40 км). Його перевага — вертикальний пуск, що дає огляд на 360°. Ракеті байдуже, звідки летить ворог — вона стартує вгору і миттєво розвертається в потрібний бік.

Patriot: Це система великої дальності (до 160 км по літаках і до 60 км по балістиці). Більшість пускових установок Patriot нахилені в один бік, тому вони «дивляться» в певний сектор (хоча нові модифікації та радари вже працюють над круговим оглядом).

ОНОВЛЕННЯ у понеділок: Нічні маневри російської стратегічної авіації. Уточнення інформації

Порівняльна таблиця