Удвічі більше: 114 диверсій на російських залізницях

За 2023 рік у Росії було здійснено не менше 114 диверсій на залізницях, підрахував «Ось Так» на основі повідомлень ЗМІ та телеграм-каналів, пише DailyLviv.com. Це майже вдвічі більше, ніж роком раніше. При цьому, як і у 2022 році, майже у всіх випадках, коли диверсантів вдавалося затримати, силовики стверджували, що підозрюваний нібито діяв за наведенням «українського куратора». Про те, як змінилися підпільні диверсії від початку повномасштабної війни проти України, журналісти поговорили з учасниками партизанських рухів.

Минулого року в Росії здійснили або спробували здійснити не менше 133 залізничних диверсій: переважно це були підпали релейних шаф, рідше — підстанцій та вагонів електропоїздів. У трьох випадках диверсанти встановлювали на коліях вибухові пристрої, внаслідок чого потяги зупинялися або сходили з рейок — усі ці диверсії були організовані в травні в Брянській області та анексованому Криму.

Загалом за акції саботажу на залізницях російські силовики затримали 112 осіб, найчастіше це були молоді люди віком від 14 до 22 років. Найбільш масовим було затримання вісьмох школярів у лютому 2023 року у Калінінграді. За версією слідства, вони підпалили релейну шафу на завдання «куратора з України». Таку причину правоохоронці називали майже у всіх випадках підпалів: у фігурантів знаходили в телеграмі листування з «анонімом» або з українським «замовником», який обіцяв заплатити за диверсію. У різних випадках сума винагороди варіювалася від 5 до 35 тис. рублів.

Часто диверсантів затримували групами, тому, не зважаючи на кількість людей, які потрапили за ґрати, майже в половині випадків паліїв упіймати не вдалося. Коли виконавців виходило затримати, найчастіше проти них порушували кримінальну справу про диверсію (ст. 281 КК РФ) — так було у 26 з 68 випадків. Друга за частотою стаття - про умисне знищення або псування майна (ст. 167 КК РФ), яка фігурувала в 20 епізодах підпалів. У деяких випадках її посилювали до диверсії. Так було, наприклад, в історії з п'ятьма молодими людьми 17-20 років з Красноярського краю. Вони, як вважає слідство, з 26 грудня по 4 січня підпалювали релейні шафи на станції Бугач, а також кинули пляшку з бензином, що горіла, у відкрите вікно електровоза. Спочатку проти паліїв порушили справу про псування майна, проте потім звинувачення посилили, перекваліфікувавши на статтю про диверсію.

Серед інших статей, за якими судили затриманих, — терористичний акт, непридатність шляхів сполучення, порушення громадського порядку та хуліганство. Крім того, у лютому 2023 року ФСБ відзвітувала про фізичне знищення передбачуваних диверсантів. За версією силовиків, загиблі планували вчинити теракт на залізничній станції Ставропольського краю.

Найчастіше партизани влаштовували диверсії на залізницях, але цим їхні дії не обмежувалися: вони також підпалювали військкомати, поліцейські машини та будівлі ФСБ, атакували склади Росгвардії та центри гуманітарної допомоги російським солдатам, підривали газопроводи та намагалися знищувати військову техніку.

Як розповіли «Ось Так» у партизанському русі «Чорний міст», який найбільш відомий за акцією з підривом будівлі ФСБ у Ростові-на-Дону, зараз силовий опір став більше уваги приділяти безпеці: «Усі усвідомили, що умовний коктейль Молотова - це не вираз протесту, а збройне повстання, і що за це потрібно карати не штрафом, як за плакатом, а в'язницею років на 20». Зокрема, партизани почали застосовувати технологію підтвердження авторства з хеш-функції замість фото чи запису акції на відео. А також використовувати принципи безпеки Zero Trust — тобто «нульову довіру» до співрозмовника з листування, оскільки він може виявитися підставною особою або обліковий запис користувача можуть зламати.

Крім того, додають у «Чорному мості», змінився характер акцій: «диверсія на залізниці тепер є не лише пошкодження шаф, сигналізації, централізації та блокування або затримка руху на п'ять хвилин, але і вантажний поїзд, що полетів з колій, і доба простою жвавої гілки».

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook